Технологія і техніка шкільного уроку - Кузьмінський А.І. -
Висновки

1. Урок проведено згідно із зазначеним планом.

2. Мета уроку досягнута не повністю, бо вчителька не змогла включити всіх учнів у самостійну роботу в процесі оволодіння новими знаннями.

3. Учителька багато працює над формуванням в учнів міцних знань, умінь і навичок шляхом постійного закріплення раніше здобутих знань і застосування їх на практиці.

4. Урок, безперечно, має навчальну і виховну цінність.

5. Учителька досконало володіє методами і прийомами включення учнів у самостійну навчальну діяльність з формування в них умінь і навичок, а також педагогічною технікою. Вона вміло створює позитивний емоційний фон для підвищення розумової активності учнів: вдало використовує оцінки для стимулювання навчальної діяльності кожного вихованця. Ці чинники в діяльності Н. С. заслуговують на вивчення іншими вчителями й широке впровадження в практику педагогічного колективу школи (особливо молодих учителів).

6. Недоліком діяльності вчительки на уроці було те, що вона мало турбувалася про забезпечення й дотримання санітарно-гігієнічних вимог, а також не зуміла включити всіх учнів у самостійну навчальну діяльність з оволодіння новими знаннями про відмінювання, вживання і правопис особових займенників. З метою подолання зазначених вище недоліків їй рекомендовано опрацювати сучасну дидактичну літературу з указаних проблем.

7. У перспективі на психолого-педагогічних семінарах варто опрацювати питання: забезпечення комплексного підходу до виховання учнів на уроці (як на відвіданому уроці, так і на інших учителі недостатньо розуміють шляхи реалізації цього завдання); значення санітарно-гігієнічних умов для поліпшення навчально-виховного процесу; створення проблемних ситуацій на уроці та організація учнів на розв'язування проблемних задач; організація самостійної навчальної роботи на уроці; роль оцінок у стимулюванні навчальної активності учнів.

Аналізувати й оцінювати роботу вчителя на уроці не варто відразу після його відвідання. Потрібно ретельно, з науковим обґрунтуванням підготуватися до розмови з учителем. Нерідко методистові треба глибоко продумати відвіданий урок, опрацювати необхідну психолого-педагогічну і методичну літературу, відібрати те, що можна рекомендувати учителеві для самостійного опрацювання. Для бесіди з учителем варто відвести достатню кількість часу, уникаючи поспішності й поверховості. Розмова має проводитися у сприятливих умовах без присутності сторонніх осіб. Процес аналізу повинен мати характер довірливої бесіди двох колег, які в доброзичливому стилі прагнуть знайти шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу на уроці.

Аналіз кожного уроку повинен мати психологічне, педагогічне і методичне обґрунтування, бути спрямованим передусім на усвідомлення вчителем психолого-педагогічних основ його діяльності. Головна мета аналізу — допомогти педагогові будувати навчально-виховний процес згідно з психолого-педагогічними вимогами до уроку на сучасному етапі, сприяти становленню його педагогічної майстерності, а отже, й підвищенню майстерності всього педагогічного колективу школи. В.О. Сухомлинський, приділяючи велику увагу відвіданню й аналізу уроку, писав: "Директор відвідує й аналізує уроки не тільки для того, щоб учити вчителів, давати їм поради. Педагогічна лабораторія школи — це творча єдність всіх учителів, повсякденне інтелектуальне збагачення, взаємний обмін духовними цінностями. У досвідченого педагога треба відвідувати достатню кількість уроків для того, щоб з його індивідуальної творчої лабораторії все цінне передавати в колективну педагогічну лабораторію школи".

У процесі аналізу уроку не можна обмежуватися переказом його змісту, лише побіжно вказуючи на позитивні чи негативні аспекти. Необхідне глибоке наукове обґрунтування всіх компонентів уроку (позитивних і негативних). Під час аналізу уроку директор школи, методист, усі, хто відвідує уроки і має аналізувати їх, повинні дотримуватися педагогічної етики: спочатку треба розкрити й проаналізувати всі позитивні сторони уроку, а потім указати на недоліки. Вкінці запропонувати вчителеві науково обґрунтовані рекомендації щодо вдосконалення навчально-виховного процесу в ході підготовки й проведення уроків.

У справі відвідування й аналізу уроків належне місце має займати практика відвідування керівниками школи, методистами системи уроків. І лише після цього можна робити узагальнені висновки про навчально-виховну діяльність учителя, а також виокремлення певних педагогічних проблем, які можуть бути предметом обговорення на засіданнях педагогічної ради чи методичних об'єднань. З цього приводу В.О. Сухомлинський розмірковував: "У ході аналізу уроків перед директором школи розкриваються важливі закономірності навчально-виховного процесу. Осмислення цих закономірностей виявляється в конкретних методах і прийомах навчання й виховання — в усьому тому, що стає педагогічним переконанням колективу, розвивається в досвіді кращих учителів, збагачує майстерність молодих педагогів. Багаторічний досвід переконує, що в ході аналізу уроків треба узагальнювати фактичний матеріал у вигляді доповідей, присвячених окремим проблемам навчально-виховної роботи...

...Велику роль відіграє індивідуальна бесіда з учителем, але, на мій погляд, узагальнення закономірностей педагогічного процесу, зроблене в доповідях, є ще важливішим. Обговорення цих доповідей, жвавий обмін думками, дискусія все це формує педагогічні переконання колективу, сприяє розвиткові педагогічної майстерності, спонукає до творчих пошуків"2.

Розділ 4. ПРОФЕСІЙНА МАЙСТЕРНІСТЬ УЧИТЕЛЯ -ВИРІШАЛЬНИЙ ЧИННИК ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ НА УРОЦІ
4.1. Функції вчителя
4.2. Якості вчителя-вихователя
4.3. Педагогічна майстерність учителя-вихователя
Морально-духовні вартості
Професійні знання
Соціально-педагогічні якості
Педагогічні вміння
Педагогічна техніка
Володіння пантомімікою, мімікою, жестами