Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. -
Передмова

Наука — це багатогранне і разом з тим цілісне утворення, окремі компоненти якого, у тому числі природні й гуманітарні науки, у своїх глибинних світоглядних і методологічних установках найтіснішим чином пов'язані між собою. Уся історія пізнання свідчить про наявність могутніх струменів знань, ідей, образів, уявлень, спрямованих від природничих наук до гуманітарних і від гуманітарних — до природничих, про найтіснішу взаємодію між науками про природу й науками про суспільство та людину. Особливо важливу роль ця взаємодія відігравала в періоди наукових революцій, тобто глибинних перетворень способів пізнання, принципів і методів наукової діяльності.

Природознавство завжди впливало на розвиток гуманітарних наук як своїми методологічними установками, так і загальносвітоглядними уявленнями, образами та ідеями. Особливо могутнім став цей вплив у наш час — в епоху науково-технічної революції, радикальних змін у ставленні людини до світу, до природи, глобальних інтеграційних процесів як у науці, так і в духовній культурі в цілому. Підготовка сучасного фахівця-гуманітарія із широкою базовою освітою уже немислима без ознайомлення його з історією і сучасним станом природничонаукового пізнання. Через це до навчальних планів підготовки фахівців з гуманітарних галузей науки введено курс "Концепції сучасного природознавства", який має на меті створити широку панораму як історії природознавства, так і загальних елементів сучасної природничо-наукової картини світу, світоглядних і методологічних уявлень, які формуються в нашу епоху в надрах природознавства.

Вивчення курсу "Концепції сучасного природознавства" сприяє формуванню в студентів орієнтирів, установок і цінностей раціонального ставлення до світу, природи, суспільства, людини. Це дуже важливо саме в наш час, коли накочується нова чергова історична хвиля міфологізації культури, масова свідомість реміфологізується, у ній усе частіше піддаються сумніву досягнення, цінності й можливості наукового пізнання світу; коли відбувається сплеск інтересу до містицизму, розквіт квазінаукової міфотворчості, паракультурних форм свідомості, окультизму, магії, астрології, спіритизму; коли втеча від матеріалізму до містики, від науки до міфу стала модою для безмежного вітчизняного й зарубіжного скептицизму. За цих умов набуває особливої ваги утвердження ідеалів науково-раціонального ставлення до дійсності, на яких побудована вся наша цивілізація. Адже безмежний скептицизм, так само як і безмежний догматизм, є могутнім гальмом економічного, суспільного й культурного розвитку.

Таким чином, основні цілі й завдання курсу такі:

· розуміння специфіки гуманітарного й природничонаукового типів пізнавальної діяльності, необхідності їх глибокого внутрішнього узгодження, інтеграції на основі цілісного погляду на навколишній світ;

· більш глибоке розуміння відмінності та єдності науково-раціонального й художньо-образного способів духовного освоєння;

· усвідомлення історичного характеру розвитку наукового пізнання, історичної необхідності в періодичній зміні наукових картин світу, наукових революцій, сутності соціокультурної детермінації пізнавальної діяльності;

· формування чіткого уявлення про сучасну фізичну картину світу як про систему фундаментальних знань про основи цілісності й різноманітності природи, які визначають сутність сучасного природознавства;

· формування уявлень про сучасну астрономічну картину світу, яка найбільш безпосередньо визначає зміст сучасного наукового світоуявлення й світогляду;

· формування уявлень про сучасну біологічну картину світу, про наступність у розвитку природних систем від неживої до живої матерії (до клітини, організму, людини, біосфери й суспільства);

· усвідомлення змісту сучасних глобальних екологічних проблем у їх зв'язку з основними законами природознавства;

· формування уявлень про принципи універсального еволюціонізму й синергетики та можливості їх застосування до аналізу процесів, що протікають не тільки в природі, а й у суспільстві;

· ознайомлення з методологією природничо-наукового пізнання, принципами теоретичного моделювання об'єкта в природознавстві, можливостями перенесення методологічного досвіду природознавства в гуманітарні науки;

· формування уявлень про радикальну якісну відмінність науки від різних форм квазінаукової міфотворчості, езотеризму, окультизму, містицизму й in.

Список літературних джерел, використаних укладачами, і рекомендовані теми рефератів наведено в кінці збірника. ■

Підручник "Концепції сучасного природознавства" створено й підготовлено до друку насамперед завдяки Валентину Глібовичу Падалці — високоерудованому, всебічно освіченому доктору фізико-математичних наук, професору, колишньому завідувачу кафедрою фізики Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського "ХАІ", прекрасному фізику-експериментатору в галузі фізики плазми, одному із творців всесвітньовідомої установки іонно-плазмових технологій "Булат".


Розділ 1. ПРИРОДОЗНАВСТВО, НАУКА, НАУКОВИЙ МЕТОД, ПІЗНАННЯ І ЙОГО СТРУКТУРА
1.1 Що таке природознавство. Види природничих наук, предмет та мета вивчення. Класифікація методів наукового пізнання
1.2 Загальнонаукові методи емпіричного пізнання
1.2.1 Спостереження
1.2.2 Експеримент
1.2.3 Вимірювання
1.3 Загальнонаукові методи теоретичного пізнання
1.3.1 Абстрагування. Сходження від абстрактного до конкретного
1.3.2 Ідеалізація. Уявний експеримент
1.3.3 Формалізація. Мова науки