Концепції сучасного природознавства - Карпов Я. С. -
2.3.2 Держави Межиріччя

2.3.1 Давньоєгипетські держави

Приблизно сім тисяч років тому на території сучасного Єгипту виникла одна з найдавніших держав на нашій планеті. Цьому історичному факту передувала багатовікова й маловідома для нас історія боротьби дрібних самостійних політичних утворень ("номів") за гегемонію в країні.Ця боротьба завершилася приблизно на межі V-IV тис. до н.е. об'єднанням усіх номів, яких було близько сорока, у два значні державні об'єднання: царство Верхнього Єгипту й царство Нижнього Єгипту. Зрештою, перше з них силою зброї підкорило друге, і весь Єгипет об'єднався під владою одного фараона. Історія об'єднаного Єгипту охоплює величезний період часу — більш як три тисячоліття — і за усталеною в науці традицією поділяється на великі періоди: Давнє царство, Перший перехідний період, Середнє царство, Другий перехідний період, Нове царство, Пізній час. У 332 р. до н.е. Олександр Македонський завоював Єгипет, а в ЗО р. до н.е. Єгипет увійшов як провінція до складу Римської імперії. Вище зазначені періоди поділяються, у свою чергу, на династії. Таким чином, династична ознака лежить в основі періодизації не тільки історії Єгипту, але й історії його культури.

2.3.2 Держави Межиріччя

Наприкінці IV тис. до н.е. шумери, або шумерійці, — племена невідомого етнічного походження, освоїли болотисту, але дуже родючу алювіальну долину рік Тигру та Євфрату, осушили болота, приборкали нерегулярні, часом катастрофічні розливи Євфрату, створивши системи штучної іригації. Саме шумери створили в Межиріччі перші міста-держави. Шумерійський період історії Межиріччя охоплює близько півтори тисячі років. Він завершується наприкінці III — на початку II тис. до н.е. так званою III династією міста Ура (20 ст. до н. е.) і династіями Ісина й Ларси — уже тільки частково шумерськими.

Із глибокої давнини сусідами шумерійців були семіти-аккадці, які в III тис. до н.е. займали північну частину нижнього Межиріччя і зазнали значного шумерського впливу. У другій половині III тис. до н.е. аккадці проникають й осідають на крайньому півдні Межиріччя. Цьому сприяє об'єднання Межиріччя у 22 ст. до н.е. під владою аккадського правителя Саргона Давнього, або Великого. Історія Межиріччя в II тис. до н.е. — це вже історія семітських народів; серед них головну роль у першій половині II тис. до н.е. відігравали вавилоняни — народ, що говорив аккадською мовою й утворився в результаті змішування шумерійців з аккадцями. На цей час шумерська мова стала вже мертвою і у вавилонській культурі відігравала приблизно таку ж роль, що і латинь в епоху середньовіччя: її вивчали в школах, нею записували багато текстів, це була мова науки й літератури. Найбільшого розквіту Вавилон досягнув за правління шостого царя І вавилонської династії Хам му pan і (1792-1750 pp. до н.е.), але вже за правління останніх царів цієї династії Вавилон, зазнавши навали гірських племен, занепав більш як на п'ятсот років.

Ассирія з'являється на історичній арені приблизно в XIII ст. до н.е., а наприкінці IX—VII ст. до н.е. стає могутньою державою Передньої Азії і підкоряє все Межиріччя, поширюючи свій вплив на Малу Азію, Середземне море і якийсь час навіть на Єгипет.

Останні сторінки історії Межиріччя знову пов'язані з Вавилоном. Наприкінці VII ст. до н.е. вавилоняни разом із сусідами — мідійцями — завдали Ассирії нищівної поразки, після якої та не змогла вже відродитися. Ще близько ста років проіснувало Нововавилонське царство, поки в 538 р. до н.е. не було знищене навалою перських військ.

2.3.3 Мала Азія
2.3.4 Східне Середземномор'я
2.3.5 Середня Азія та Іран
2.3.6 Перші держави в Індії
2.3.7 Стародавній Китай
2.3.8 Культура давньосхідних цивілізацій
2.3.9 Від міфу до науки
2.3.10 Астрономічні знання стародавнього Єгипту й Межиріччя
2.3.11 Вавилонська математика та її застосування у фізиці
2.4 Давні цивілізації Європи