Облік у зарубіжних країнах - Губачова О.М. -
Класифікація систем бухгалтерського обліку

Класифікація систем бухгалтерського обліку

У системах бухгалтерського обліку і звітності різних країн існують суттєві відмінності, обумовлені впливом численних факторів, до яких можна віднести: правове регулювання, фінансову та податкову системи, професійну підготовку бухгалтерів та аудиторів, загальну економічну ситуацію у країні, потреби користувачів облікової інформації, вплив інших держав тощо.

Системи обліку різняться за організаційною будовою, складом і кількістю об'єктів та суб'єктів, рівнем сумісності облікової інформації, сферами дії, характером взаємодії із зовнішнім середовищем тощо.

Відмінності практики ведення бухгалтерського обліку та її наслідків проілюстрував ще у 1990 році Д'Ільєрс (D'Illiers), який навів приклад розрахунку прибутку на акцію, базуючись на правилах різних систем бухгалтерського обліку. Результат був таким:

- за німецькими правилами - 3 ЕКЮ;

- за французькими - 4 ЕКЮ;

- за британськими - 6 ЕКЮ.

Відмінності бухгалтерських правил різних країн впливають на інформацію фінансової звітності, ставлячи під сумнів її надійність, що гальмує вільний потік капіталів, та ділову активність у бізнесі.

Перші спроби класифікувати системи бухгалтерського обліку різних країн були зроблені ще на початку XX ст. Тоді американський учений Генрі Ренд Хетфілд (Hatfield) виділив три групи: Великобританія, США, континентальна Європа. Критерії класифікації ним не були визначені.

Наприкінці 1960-х років Матлер (Mutller) запропонував свій варіант класифікації систем бухгалтерського обліку, виділивши в ній чотири групи:

1) системи бухгалтерського обліку і звітності, що базуються на макроекономічному підході. Такий підхід означає, що система бухгалтерського обліку є інструментом формування національної економічної політики (Швеція);

2) системи бухгалтерського обліку і звітності, що базуються на мікроскопомічному підході. Такий підхід є характерним для країн з ринковою економікою і значною питомою вагою малого та середнього бізнесу. При цьому все більше проявляється тенденція оцінки активів за поточною вартістю (Нідерланди);

3) бухгалтерський облік як незалежна дисципліна, що розвивається, виходячи із практичних завдань бізнесу (США, Великобританія);

4) уніфікована система бухгалтерського обліку. Такі системи існують у країнах, де облік і звітність використовується урядом для моніторингу та контролю за економікою (Франція).

Американською асоціацією бухгалтерів у 1977 році була запропонована класифікація систем бухгалтерського обліку "за зонами впливу" з виділенням п'яти зон:

- британська;

- франко-іспансько-португальська;

- німецько-голландська;

- американська;

- комуністична.

З 1978 по 1990-ті роки розробкою класифікацій бухгалтерських систем займалися Да Коста (Da Costa), Ноубс (Nobes), Hep (Nair), Франк (Frank) та ін.

Українські дослідники М. Лучко та І. Бенько [25, с. 22-23] виділяють шість національних і міжнародних бухгалтерських систем:

1. Країни Східної Європи - єдина бухгалтерія; витратна база плану рахунків; мета облікової системи - зниження собівартості.

2. Країни Європейського Союзу (ЄС) - дві бухгалтерії (загальна й аналітична); прибуткова база плану рахунків; мета облікової системи - збільшення прибутку.

3. Англосаксонська система - дві бухгалтерії (фінансова й управлінська); прибуткова база плану рахунків; мета облікової системи - збільшення прибутку.

4. Французька система - дві бухгалтерії; виробнича база плану рахунків; мета бухгалтерії - збільшення доходу.

5. Країни Африканського Союзу - дві бухгалтерії; виробнича база плану рахунків; мета бухгалтерії - збільшення доходу.

6. Організація Об'єднаних Націй (ООН)- дві бухгалтерії; виробнича база плану рахунків; мета облікової системи - збільшення доходу.

Із наведених класифікацій систем бухгалтерського обліку сучасні економісти виділяють такі моделі обліку: британо-американську, континентальну та південноамериканську.

Характерні риси моделей бухгалтерського обліку
1.7. Система фінансового обліку та техніка рахівництва
Реєстрація та зберігання інформації
Систематизація інформації
Завершення облікового циклу
Повний цикл фінансового обліку
Спеціальні журнали
РОЗДІЛ 2. ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ
2.1. Призначення та зміст фінансової звітності
2.2. Зміст, структура та методика складання балансу