Еристика - Хоменко І.В. -
5.10. Правило завершення суперечки. Типові помилки

Правило завершення суперечки формулюють так.

Результатом невдалої аргументації точки зору повинна бути відмова пропонента від своєї точки зору, а результатом успішної аргументації точки зору повинна бути відмова опонента від своїх сумнівів з приводу її істинності.

Заключна стадія суперечки передбачає з'ясування питання, чи було усунено розходження в думках, і хто переміг у суперечці. Якщо сперечальники не дійшли спільного рішення, то це означає, що розходження залишилося. Якщо пропонент впевнений, що він переконливо обґрунтував свою точку зору, а опонент вважає, що його не переконали, то суперечка заходить у глухий кут.

Якщо ж пропонент і опонент погодилися з результатами суперечки, то вони також повинні погодитися з наслідками, які випливають з такого спільного рішення.

А. У випадку, коли пропонент не зміг довести своєї точки зору, то він повинен від неї відмовитися.

Якщо це не відбувається, то пропонент допускає помилку:

o відмова від зняття точки зору.

"Відмова від зняття точки зору" - це помилка, яка має місце, коли пропонент не відмовляється від точки зору, яку він не зміг успішно захистити впродовж суперечки.

Б. У випадку перемоги пропонента опонент повинен зняти свої зауваження щодо його точки зору, оскільки він не зміг задовільно їх обґрунтувати.

Якщо це не відбувається, то опонент допускає помилку:

o відмова від зняття зауважень.

"Відмова від зняття зауважень" - це помилка, яка має місце, коли опонент відмовляється зняти зауваження щодо точки зору, яку пропонент успішно захистив упродовж суперечки.

В. У випадку, коли сперечальники перебільшують наслідки успішного обґрунтування чи критики точки зору, вони можуть допустити такі помилки:

o виведення істинності точки зору пропонентом;

o виведення істинності точки зору опонентом (argumentum ad ignorantiam).

"Виведення істинності точки зору пропонентом" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли пропонент на підставі успішного захисту своєї точки зору автоматично робить висновок про її істинність.

Якщо пропонент успішно захистив точку зору, то він може розраховувати тільки на те, що опонент зніме свої зауваження і тільки.

"Виведення істинності точки зору опонентом" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли опонент на підставі неуспішного захисту точки зору пропонентом робить висновок про істинність своєї точки зору.

Якщо обґрунтування точки зору пропонентом було не успішним, то це ще не означає, що його точка зору хибна, а протилежна точка зору істинна.

Словник термінів

"Argumentum ad consequentiam" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник у міркуванні переходить від засновків, які містять твердження про факти, до висновку, який містить оціночне висловлювання, або навпаки.

"Ignoratio elenchi" - це помилка, яка має місце, коли сперечальник у процесі суперечки намагається змінити свою точку зору з метою полегшення її обґрунтування.

"Аргумент до авторитету" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник замість наведення аргументів для обґрунтування своєї точки зору намагається спертися в процесі суперечки на (А) власні знання та авторитет або (Б) ідеї, імена, погляди людей, які є авторитетами для супротивника.

"Аргумент до жалю" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник посилається на тяжкі обставини, скрутне становище тощо з метою викликати жаль та співчуття.

"Аргумент до мас" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник замість наведення аргументів для обґрунтування своєї точки зору намагається схилити на свій бік широке коло слухачів, використовуючи як аргументи національні та расові забобони, неправдиві обіцянки, класові інтереси тощо.

"Аргумент до людини" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник застосовує особисті напади на опонента з метою відвернути увагу від змісту того, що говорить супротивник, і подати його особу як предмет звинувачень та критики.

"Аргумент до палки" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник погрожує супротивнику з метою перешкодити йому вільно аргументувати свою точку зору.

"Аргумент до скромності" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник необґрунтовано застосовує як аргумент власний авторитет або посилання на компетентність у певних питаннях.

"Брехливий аргумент" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник застосовує аргумент, повна або часткова хибність якого йому відома.

"Виведення істинності точки зору опонентом" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли опонент на підставі неуспішного захисту точки зору пропонентом робить висновок про істинність своєї точки зору.

"Виведення істинності точки зору пропонентом" - це

помилка, яка має місце в суперечці, коли пропонент на підставі успішного захисту своєї точки зору автоматично робить висновок про її істинність.

"Відмова від зняття зауважень" - це помилка, яка має місце, коли опонент відмовляється зняти зауваження щодо точки зору, яку пропонент успішно захистив упродовж суперечки.

"Відмова від зняття точки зору" - це помилка, яка має місце, коли пропонент не відмовляється від точки зору, яку він не зміг успішно захистити впродовж суперечки.

"Втрата точки зору" - це помилка, яка має місце, коли сперечальник ненавмисно підмінює одну точку зору іншою в процесі суперечки.

"Заперечення антецедента" - це помилка, яка має місце тоді, коли в аргументації замість правильної форми modus tollens ("Якщо А, то В. Не В. Отже, не А.") застосовують неправильну форму ("Якщо А, то В. Не А. Отже, не В.").

"Звертання до думки більшості" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник необґрунтовано узагальнює думку деякої кількості людей і застосовує це узагальнення для обґрунтування власної точки зору.

"Зловживання неясністю" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли точка зору сперечальника та аргументи, які він використовує для її підтримки, сформульовані нечітко та не ясно.

"Колова аргументація" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник обґрунтовує точку зору за допомогою аргументів, які, в свою чергу, обґрунтовує цією самою точкою зору.

"Надмірне обґрунтування" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник непомітно для себе, в азарті суперечки, наводить додатково до головних аргументів ще певну кількість необґрунтованих аргументів.

"Накладання табу на точку зору" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли супротивнику забороняють висловити точку зору на підставі того, що її кваліфікують як табу.

"Необґрунтований аргумент" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник застосовує як головний аргумент твердження, істинність або рівень правдоподібності якого не встановлено.

"Непряма атака" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник робить власні припущення щодо особистих мотивів супротивника, які він намагається репрезентувати як розумні судження.

"Нерелевантна аргументація" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник намагається переконати не опонента, а аудиторію.

"Об'явлення точки зору священною" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли супротивнику забороняють висловити точку зору на підставі того, що її кваліфікують як священну.

"Патетична помилка" - це помилка, яка має місце, коли сперечальник замість наведення аргументів для обґрунтування своєї точки зору намагається спертися на думку, почуття, настрій слухачів, які присутні при суперечці.

"Перенесення тягаря доведення на опонента" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник намагається, замість наведення аргументації власної точки зору примусити супротивника довести протилежне його точці зору.

"Підміна точки зору" - це помилка, яка має місце, коли сперечальник у процесі суперечки навмисно підмінює одну точку зору на іншу з метою ввести в оману опонента.

"Після цього, отже, з цієї причини" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник в аргументації просту послідовність подій подає за їх причинний зв'язок.

"Помилка об'єднання" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник у своїй аргументації некоректно переносить властивість частини на ціле.

"Помилка роз'єднання" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник у своїй аргументації некоректно переносить властивість цілого на його складники.

"Поспішне узагальнення" - це помилка, яка має місце при узагальненні без достатніх на це підстав.

Правило заборони неправдивих аргументів - це правило суперечки, яке полягає в тому, що сперечальники не повинні свідомо, з метою введення в оману співрозмовника, користуватися в суперечці аргументами, які є завідомо неправдивими твердженнями, хибними припущеннями.

Правило завершення суперечки - це правило суперечки, яке полягає в тому, що результатом невдалої аргументації точки зору повинна бути відмова пропонента від своєї точки зору, а результатом успішної аргументації точки зору повинна бути відмова опонента від своїх сумнівів з приводу її істинності.

Правило критики точки зору - це правило суперечки, яке полягає в тому, що критика точки зору повинна відбуватися щодо точки зору, яку дійсно висунув співрозмовник.

Правило логічності - це правило суперечки, яке полягає в тому, що міркування, з яких складена аргументація, повинні бути логічно правильними.

Правило обґрунтування аргументів - це правило суперечки, яке полягає в тому, що сперечальники не повинні в суперечці користуватися аргументами, які є недостатньо обґрунтованими твердженнями.

Правило обґрунтування точки зору - це правило суперечки, яке полягає в тому, що точка зору, яку відстоює сперечальник, має залишатися незмінною впродовж суперечки.

Правило подання аргументації - це правило суперечки, яке полягає в тому, що сперечальники не повинні використовувати в процесі аргументації недостатньо ясних, багатозначних формулювань.

Правило релевантності - це правило суперечки, яке полягає в тому, що для захисту своєї точки зору сперечальник може користуватися тільки тими аргументами, які мають відношення до цієї точки зору.

Правило свободи - це правило суперечки, яке полягає в тому, що сперечальники не повинні ставити перешкоди один одному при висуванні своїх точок зору та при критиці точок зору опонента.

Правило тягаря доведення - це правило суперечки, яке полягає в тому, що сперечальник, який висунув точку зору, зобов'язаний її захищати.

"Провокаційні запитання" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник, ставлячи запитання, використовує хибні пресуппозиції.

"Пряма атака" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник приписує супротивнику недоліки (реальні або уявні) з метою зображення його в кумедному вигляді, критики його розумових здібностей, підриву довіри до його міркувань.

Різновиди помилки "аргумент до людини" - це такі помилки: "пряма атака", "непряма атака", "ти також".

Різновиди помилки "брехливий аргумент" - це такі помилки: "частково брехливий аргумент", "безглуздий аргумент";"неприкритий брехливий аргумент"; "неправомірне звернення до науки"; "брехливий аргумент, який не промовляється"; "подвійна бухгалтерія"; "зв'язок аргументів"; "адвокатський аргумент" ("свинський аргумент").

Різновиди помилки "ignoratio elenchi" - це такі помилки: "втрата точки зору", "підміна точки зору".

Різновиди помилки "суб'єктивний аргумент" - це такі помилки: "відкритий суб'єктивний аргумент", "прихований суб'єктивний аргумент".

"Слизький схил" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник заперечує певну дію (ситуацію) на підставі того, що з неї необґрунтовано виводить тільки негативні наслідки.

"Ствердження консеквента" - це помилка, яка має місце тоді, коли в аргументації замість правильної форми modus ponens ("Якщо А, то В. А. Отже, В.") застосовують неправильну форму ("Якщо А, то В. В. Отже, А.").

Суб'єктивний аргумент - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник застосовує аргумент, який є хибним або недостатньо обґрунтованим твердженням, проте він знає, що супротивник вважає його істинним.

"Ти також" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник невиправдано підкреслює суперечності в словах та справах супротивника (суперечності між його попередніми й нині думками або між словами та діями).

"Усунення від тягаря доведення" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник намагається сформулювати точку зору таким чином, щоб її не треба було аргументувати.

"Фіктивний супротивник" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник (А) приписує супротивнику неіснуючу точку зору або (Б) неправильно репрезентує його точку зору.

"Хибна аналогія" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник для захисту своєї точки зору застосовує аналогію, порівнюючи предмети, в яких практично відсутні спільні ознаки.

"Хибна дилема" - це помилка, яка має місце тоді, коли в аргументації, побудованій за формою дилеми, сперечальник оперує наслідками двох альтернатив, які (А) не виключають одна одну, та (Б) їх може бути більше.

"Хибний аргумент" - це помилка, яка має місце в суперечці, коли сперечальник застосовує аргумент, який не відповідає дійсності, але про те, що аргумент є хибним, сперечальник може й не знати.

Література

Аристотель. О софистических опровержениях // Соч.: В 4 т. - Т. 2. - М.: Мысль, 1978. - С. 533-593. Аристотель. Первая аналитика // Соч.: В 4 т. - Т. 2. - М.: Мысль, 1978. - С. 117-254.

Аристотель. Вторая аналитика // Соч.: В 4 т. - Т. 2. - М.: Мысль, 1978. - С. 255-346.

Аристотель. Риторика // Аристотель. Этика. Политика. Риторика. Поэтика. Категории. - Минск, 1998. - С. 744 -1012. Аристотель. Топика // Соч.: В 4 т. - Т. 2. - М.: Мысль, 1978. - С. 347-531.

Бекон Ф. О достоинстве и приумножении наук // Соч.: В 2 т. - Т. 1. - М.: Мысль, 1977. - С. 81-522. Важнейшие концепции теории аргументации. - СПб, 2006. Еемерен Ф. Х. вон, Гроотендорст Р., Хенкенмас Ф. С. Аргументация: анализ, проверка, представление. Учебное пособие. - СПб, 2002.

Еемерен Ф.Х ван., Гроотендорст Р. Аргументация, коммуникация и ошибки. - СПб, 1992.

Еемерен Ф. Х. ван, Гроотендорст Р. Речевые акты в аргу-

ментативных дискуссиях. - СПб, 1994.

Локк Дж. Опыт о человеческом разумении // Соч.: В 3 т. -

Т. 2. - М, 1985.

Хоменко I. В. Еристика: мистецтво полеміки. - К., 2001. Barth E. M., Krabbe E. C. From Axiom to Dialog. - Berlin: Walter de Gruyter, 1982.

Eemeren, F. H. van, Grootendorst R. Critical Discussion. - University Park, PA: Pennsylvania State University Press, 2001. Fallacies: Classical and Contemporary Readings. University Park, PA: Pennsylvania State University Press, 1995. Hamblin C. L. Fallacies. - London: Methuen, 1970. Kahane H., Cavender N. M. Logic and Contemporary Rhetoric: The Use of Reason in Everyday Life (9th Edition). - Belmont: Wadsworth, 2002.

Walton D. N. Ad Hominen Arguments (див. російський переклад Уолтон Д. Аргументы ad hominen. - М., 2002). - Tuscaloosa: University of Alabama Press, 1998. Walton D. N. Appeal to Expert Opinion: Arguments from Authority. - University Park, PA: Pennsylvania State University Press, 1998.

Walton D. N. Appeal to Pity. Argumentum ad Misecordiam. - New York: SUNY Press, 1997.

Walton D. N. Appeal to Popular Opinion. - University Park,

PA: Pennsylvania State University Press, 1999.

Walton D. N. Arguments from Ignorance. - University Park,

PA: Pennsylvania State University Press, 1996.

Walton D.N. Argument Structure: A Pragmatic Theory. -

Toronto: University of Toronto Press, 1996.

Walton D. N. Begging the Question. - New York: Greenwood

Press, 1992.

Walton D. N. Fallacies Arising from Ambiguity. - Dordrecht: Kluwer Academic Publishers, 1996.

Walton D. N. Informal Logic: A Handbook for Critical Argumentation. - Cambridge: Cambridge University Press. -

1989.

Walton D. N. Informal Fallacies. Towards a Theory of Argument Criticizms. Amsterdam (Philadelphia): John Benjamins, 1987. Walton D. N. A Pragmatic Theory of Fallacy. - Tuscaloosa: University of Alabama Press, 1995.

Walton D. N. Scare Tactics: Arguments that Appeal to Fear and Threats. - Springer, Argumentation Library, Vol. 3, 2000. Walton D. N. Slippery Slope Arguments. - Oxford: Oxford University Press (Clarendon Library of Logic and Philosophy),

1992.

Woods J., Irvine A., Walton D.N. Argument: Critical Thinking, Logic and the Fallacies. - Toronto: Prentice Hall, 2004. Woods J. Walton D. N. Fallacies: Selected Papers 1972- 1982. - Dordrecht, Holland & Providence, RI: Foris, 1989.

Словник термінів
Література
Модуль 6. ПРИЙОМИ ВПЛИВУ В СУПЕРЕЧКАХ
6.1. Поняття про прийом впливу в суперечці. Коректні та некоректні прийоми
6.2. Прийоми мовного впливу
6.3. Софізми в суперечках
6.4. Тактичні прийоми впливу в суперечках
6.5. Психологічні прийоми впливу в суперечках
6.6. Невербальні прийоми впливу в суперечках
Словник термінів