Регіональна економіка - Шевчук Л.Т. - Розділ 9. Населення України

1. Актуальність вивчення теми. Знання про стан населення України, його структуру і тенденції формування дають змогу виявляти проблеми розвитку демографічної ситуації, передбачати очікувані перспективні зміни потужності трудового потенціалу.

2. Провідна ідея теми. Незважаючи на негативні тенденції формування демографічної ситуації в 1990- 2006 рр., Україна має шанси поліпшити демовідтворення та забезпечити себе достатніми запасами праці, необхідними для ефективного розвитку національного господарського комплексу.

3. Головні завдання в освоєнні матеріалу. Володіти інформацією про особливості відтворення населення - детермінанта величини трудового потенціалу.

У постіндустріальному й інформаційному суспільствах пріоритетного значення набуває трудовий потенціал, особливості використання якого в період формування нової економічної політики визначать, по суті, ефективність нового суспільства не лише у найближчій, а й у віддаленішій перспективі. Очевидно, що величина трудового потенціалу, тобто гранична кількість і якість запасів праці в суспільстві, залежить насамперед від носіїв цих запасів (чисельності населення).

Розглянемо динаміку населення України за роки її незалежності (табл. 9.1).

Таблиця 9.1. Динаміка чисельності населення України за 1990-2007 рр.*

Роки

Кількість наявного населення

Кількість постійного населення

всього, тис. осіб

у тому числі

всього, тис. осіб

у тому числі

міське

сільське

чоловіки

жінки

1990

51838,5

34 869,2

16 969,3

51 556,5

34 535,6

17020,9

1991

51 944,4

35 085,2

16 859,2

51 623,5

23 886,5

27 737,0

1992

52 056,6

35 296,9

16 759,7

51 708,2

23 949,4

27 758,8

1993

52 244,1

35471,0

16 773,1

51 870,4

24 046,3

27 824,1

1994

52 114,4

35 400,7

16 713,7

51 715,4

23 981,1

27 734,3

1995

51 728,4

35 118,8

16 609,6

51 300,4

23 792,3

27 508,1

1996

51 297,1

34 767,9

16 529,2

50 874,1

23 591,6

27 282,5

1997

50818,4

34 387,5

16 430,9

50 400,0

23 366,2

27 033,8

1998

50 370,8

34 048,2

16 322,6

49 973,5

23 163,5

26810,0

1999

49 918,1

33 702,1

16 216,0

49 544,8

22 963,4

26 581,4

2000

49 429,8

33 338,6

16 091,2

49 115,0

22 754,7

26 360,3

2001

48 923,2

32 951,7

15 971,5

48 663,6

22 530,4

26 133,2

2002*

48 457,1

32 574,4

15 882,7

48 240,9

22 316,3

25 924,6

2003

48 003,5

32 328,4

15 675,1

47 823,1

22 112,5

25 710,6

2004

47 622,4

32 146,4

15 476,0

47 442,1

21 926,8

25 515,3

2005

47 280,8

32 009,3

15 271,5

47 100,5

21 754,0

25 346,5

2006

46 929,5

31 877,7

15 051,8

46 749,2

21 574,7

25 174,5

2007

46 646,0

31 777,4

14 868,6)46 465,7

21434,7

25 031,0

*3а даними Держкомстату України

Дані засвідчують, що в 90-х роках почалося скорочення чисельності українського етносу. Так, найбільша чисельність населення офіційно зареєстрована в Україні у 1993 р., після якого сформувалася стійка тенденція її зменшення. Наприклад, тільки з 1993 до 1999 рр. чисельність населення України зменшилося на 2,1 млн осіб (рис. 9.1).

За матеріалами Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 р., в Україні постійно проживало 48,4 млн осіб, у тому числі в міських поселеннях - 32,6 млн (67,1 %), сільських - 15,9 млн (32,9%). За

Динаміка постійного та наявного населення України за 1990-2007 рр.

Рис. 9.1. Динаміка постійного та наявного населення України за 1990-2007 рр.

1993-2002 рр. Україна втратила 3,8 млн осіб (7,9 %), причому втрати міського населення становили 2,9 млн, сільського - 0,9 млн. За початок зазначеного періоду не випадково взято 1993 р. Адже саме в цьому році чисельність населення була найбільшою за всю історію України: вона досягнула 52,2 млн. За дев'ять років - з 1993 р. до 2002 р. - країна втратила стільки населення, скільки вона накопичувала, згідно з наявними статистичними даними, впродовж 20-річного періоду - з 1973 до 1993 рр.

Наслідком систематичного зменшення чисельності населення - депопуляції - стало його звужене відтворення, яке формується у зв'язку зі зменшенням рівня народжуваності й зростанням рівня смертності. Наголосимо, що рівень народжуваності в Україні почав суттєво зменшуватися в другій половині 80-х років, а рівень смертності - різко зростати в 90-х роках XX ст.

Одночасно зі зменшенням чисельності населення в Україні в 1990-2007 рр. відбувалися такі процеси:

- зменшення кількості сільських населених пунктів з 28 804 у 1990 р. до 28 540 у 2007 р.;

- зменшення кількості селищ міського типу з 927 у 1990 р. до 886 у 2007 р .;

- зменшення районів у містах з 120 у 1990 р. до 118 у 2007 р.;

- зменшення щільності населення з 86 у 1990 р. до 78 осіб на 1 км2у 2007 р.;

- збільшення кількості сільських рад з 8996 у 1990 р. до 10 279 у 2007 р.;

- збільшення міст з 436 у 1990 р. до 456 у 2007 р. (табл. 9.2).

Згідно з даними Держкомстату України, впродовж 2006 р. чисельність наявного населення України продовжувала зменшуватись. Обсяг скорочення становив 2006 р. 283,5 тис. осіб (2005 р. - 351,3 тис), а кількість жителів країни на 1 січня 2007 р. дорівнювала 46 646,0 тис. Інтенсивність скорочення населення у 2006 р. становила 6,1 особи на 1000 жителів і була значно нижчою не лише рівня 2005 р. (7,5 %), ай найменшою за останні 13 років.

З огляду на використання трудового потенціалу, важливе значення має аналіз вікової структури населення та її динаміки впродовж останніх років. Адже розгляд такої динаміки дасть змогу передбачити можливі зміни в перспективі й визначити, скільки осіб претендуватиме на робочі місця. За 1990-2007 рр. вікова структура населення України суттєво змінилася (табл. 9.3).

Дані таблиці засвідчують різке зменшення чисельності осіб віком 0-14 років і зростання чисельності осіб віком понад 65 років у 2007 р. порівняно з 1990 р. Порівняти й проаналізувати вікову структуру населення 1990 р. і 2007 р. можна, скориставшись рис. 9.2.

Основні показнии залежності території України

Таблиця 9.3. Динаміка вікової структури України за 1990-2007 рр.*

Роки

Розподіл населення за віком на початок

року, тис. осіб

У тому числі у віці:

0-14 років

16-24 роки

25-44 роки

45-64 роки

65 і понад років

1990

51 556,5

11 084,2

6935,2

14 513,2

12 849,3

6174,6

1991

51 623,5

11029,5

7002,9

14 764,5

12 497,5

6329,1

1992

51 708,2

10 951,4

7055,0

14 879,3

12 314,3

6508,2

1993

51 870,4

10 915,4

7118,7

15 006,7

12 139,3

6690,3

1994

51 715,4

10 767,7

7146,1

14 973,0

11965,3

6863,3

1995

51 300,4

10 528,7

7159,6

14 727,0

11924,0

6961,1

1996

50 874,1

10 246,0

7164,4

14 578,3

11826,4

7059,0

1997

50 400,0

9 952,4

7131,7

14 435,2

11827,9

7052,8

1998

49 973,5

9 624,5

7117,9

14 325,9

11 878,6

7026,6

1999

49 544,8

9 206,0

7202,0

14 226,8

12 008,4

6901,6

2000

49 115,0

8 781,0

7275,9

14 092,2

12 147,0

6818,9

2001

48 663,6

8 373,3

7325,5

13 992,0

12 128,8

6844,0

2002**

48 240,9

7 949,9

7381,2

13 851,5

12 079,7

6978,6

2003

47 823,1

7 569,5

7457,8

13 726,8

11875,5

7193,5

2004

47 442,1

7 246,3

7478,6

13 590,9

11 757,0

7369,3

2005

47 100,5

6 989,8

7455,7

13 460,6

11687,2

7507,2

2006

46 749,2

6 764,7

7366,7

13 342,8

11 707,8

7567,2

2007

46 465,7

6 606,4

7266,8

13 249,5

11 739,9

7603,1

· За даними Держкомстату України **

За даними Всеукраїнського перепису населення станом на 5 грудня 2001 р.

Демографи констатують, що статевовіковий склад населення є не лише об'єктивним результатом еволюції природного та міграційного руху людей, а й своєрідним узагальненим відображенням демографічної поведінки населення загалом. Згідно з думкою відомого польського демографа Е. Россета, "віковий склад населення - це ніби живий пам'ятник усім демографічним

Вікова структура населення України У 1990 і 2007 рр.

Рис. 9.2. Вікова структура населення України У 1990 і 2007 рр.

фактам, що мали місце у минулі сто років". Безсумнівно, вікова структура залежить від особливостей демо-відтворення в країні, але, вона, в свою чергу, впливає на демографічну ситуацію в Україні. Зазначимо, що у нас суттєво змінилися окремі показники відтворення населення (табл. 9.4).

Таблиця 9.4. Показники демографічного відтворення населення України за 1990-2007 рр.*

Роки

Кількість народжених, тне. осіб

Частка дітей, народжених жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі, %

Кількість померлих, тис. осіб

Природний приріст населення, тис. осіб

Міграція населення між Україною й іншими державами, приріст (скорочення) населення, тис. осіб

Кількість зареєстрованих шлюбів, одиниць

Кількість зареєстрованих розлучень, одиниць

1

2

3

4

5

6

7

8

1990

657,2

11,2

629,6

27,6

78,3

482,8

192,8

1991

630,8

11,9

669,9

-39,1

151,3

493,1

200,8

1992

596,8

12,1

697,1

-100,3

287,8

394,1

222,6

1993

557,5

13,0

741,7

-184,2

54,5

427,9

219,0

1994

521,5

12,8

764,6

-243,1

-142,9

399,2

207,6

1995

492,9

13,2

792,6

-299,7

-131,6

431,7

198,3

1996

467,2

13,6

776,7

-309,5

-169,2

307,5

193,0

1997

442,6

15,2

754,2

-311,6

-136,0

345,0

188,2

1998

419,2

16,2

719,9

-300,7

-152,0

310,5

179,7

1999

389,2

17,4

739,2

-350,0

-138,3

344,9

175,8

1

2

3

4

5

6

7

8

2000

385,1

17,3

758,1

-373,0

-133,6

274,5

197,3

2001

376,4

18,0

745,9

-369,5

-152,2

309,6

181,3

2002

390,7

19,0

754,9

-364,2

-33,8

317,2

183,5

2003

408,6

19,9

765,4

-356,8

-24,2

371,0

177,2

2004

427,3

20,4

761,3

-334,0

-7,6

278,2

173,2

2005

426,1

21,4

782,0

-355,9

4,6

332,1

183,5

2006

460,4

21,1

758,1

-297,7

14,2

355,0

179,1

* За даними Держкомстату України

Основним фактором зменшення чисельності населення України є його природне скорочення (перевищення кількості померлих над кількістю народжених), яке на початок 2006 р. фіксувалося в усіх регіонах. Природне скорочення населення України відбувалося впродовж багатьох років унаслідок зменшення народжуваності й зростання смертності. За 2006 р. в Україні народилось 460,4 тне. дітей, або 9,8 народжених на 1000 жителів, а померло 758,1 тис, або 16,2 %. На 100 померлих припадала 61 народжена живою дитина.

При цьому зазначимо, що особливу тривогу викликало зменшення народжуваності з 657,2 тис. осіб у 1990 р. до 460,4 тис. осіб у 2006 р., зростання майже в 2 рази за 1990-2006 рр. частки дітей, народжених жінками, котрі не перебували у зареєстрованому шлюбі, зменшення кількості укладених шлюбів. За даними Держкомстату України, загальне скорочення населення країни у 2006 р. відбувалось лише внаслідок природного скорочення - 297,7 тис. осіб, за відносно незначного міграційного приросту в розмірі 14,2 тис. осіб. Тільки за рахунок природного скорочення зменшувалась чисельність населення і в міських поселеннях, а вже скорочення населення у сільській місцевості було наслідком дії всіх трьох чинників.

Фахівці зазначають, що причинами зменшення народжуваності є низький рівень отримання доходів і соціального захисту, медичного обслуговування на фоні загального погіршення здоров'я населення, складна екологічна ситуація. Крім того, впродовж останніх трьох десятиріч в Україні спостерігаються зміни, пов'язані з орієнтацією на мало- та середньодітну сім'ю чисельністю менше трьох осіб, що характерно для більшості економічно розвинутих країн.

За останні роки інтенсивність народжуваності в країні зросла (з 7,7 % у 2001 р. до 9,8 % у 2006 р.) (табл. 9.5).

Таблиця 9.5. Показники демографічного відтворення населення України за 1990-2007 рр. у розрахунку на 1000 осіб населення*

Роки

Кількість народжених

Кількість померлих

Природний приріст (скорочення)

Смертність дітей до року**

Кількість зареєстрованих шлюбів

Кількість зареєстрованих розлучень

1990

12,6

12,1

0,5

12,8

9,3

3,7

1991

12,1

12,9

-0,8

13,9

9,5

3,9

1992

11.4

13,3

-1.9

14,0

7,6

4,3

1993

10,7

14,2

-3.5

14,9

8,2

4,2

1994

10,0

14,7

-4,7

14,5

7,7

4,0

1995

9,6

15,4

-5,8

IV

8,4

3,8

1996

9,2

15,2

-6,0

14,3

6,0

3,8

1997

8,7

14,9

-6,2

14,0

6,8

3.7

1998

8,4

14,4

-6,0

12,8

6,2

3,6

1999

7,8

14,9

-7,1

12,8

6.9

3.5

2000

7.8

15,4

-7,6

11,9

5,6

4,0

2001

7,7

15,3

-7.6

11,3

6,4

3,7

2002

8,1

15,7

-7,6

10,3

6,6

3,8

2003

8,5

16,0

-7,5

9,6

7,8

8.7

2004

9,0

16,0

-7,0

9,5

5,9

3.6

2005

9,0

16,6

-7,6

10,0

7,1

3.9

2006

9,8

16,2

6,4

9,8

7,6

3,8

* За даними Держкомстату України ** На 1000 народжених живими

Показники народжуваності традиційно вищі у західному регіоні: Рівненській (13,6 народжених на 1000 жителів), Закарпатській (13,3 %) і Волинській (13,2 %) областях і найнижчі - у північних та східних областях: Чернігівській (8,1 %), Луганській і Сумській (по 8,3 %).

Реальним резервом зменшення природного скорочення населення е зниження рівня смертності хоча б до рівня початку 90-х років XX ст. (12-13 померлих на 1000 жителів).

Інтенсивність смертності суттєво залежить від рівня постаріння населення. Тому, природно, смертність у 2006 р. була найвища у Чернігівській (21,1 померлих на 1000 населення), Сумській (18,4%) і Полтавській (18,1 %) областях, де спостерігається висока питома вага осіб похилого віку.

Безумовно, значний резерв скорочення смертності в країні був і залишається у зменшенні рівня дитячої смертності й особливо дітей віком до року (табл. 9.6, рис. 9.3), інтенсивність смертності котрих хоч і скорочується, але все-таки продовжує перевищувати європейські показники у 1,5-2 рази, а також смертності осіб у працездатному віці, інтенсивність якої порівняно з початком 90-х років зросла майже на чверть.

Таблиця 9.6. Смертність дітей віком до року*

Роки

Розподіл померлих дітей у віці до року за статтю, осіб

обидві статі

хлопчики

дівчатка

1

2

3

4

1990

8525

4997

3528

1991

8831

5103

3728

1992

8429

4954

3475

1993

8431

5046

3385

1994

7683

4493

3190

1995

7314

4243

3071

1996

6779

3978

2801

1997

6282

3733

2549

1998

5423

3252

2171

Закінчення табл. 9.6

1

2

3

4

1999

5065

3001

2064

2000

4606

2772

1834

2001

4283

2488

1795

2002

4023

2449

1574

2003

3882

2296

1586

2004

4024

2347

1677

2005

4259

2467

1792

2006

4433

2628

1805

* За даними Держкомстату України

Динаміка смертності дітей віком до року за 1990-2006 рр.

Рис. 9.3. Динаміка смертності дітей віком до року за 1990-2006 рр.

Значною мірою зменшення смертності дітей віком до року за 1990-2006 рр. обумовлено зменшенням числа народжених на 1000 жінок матерями у віці 15-19 років (табл. 9.7). Адже матері віком до 16 років ще самі потребують батьківської уваги, тому не можуть повноцінно виконувати обов'язки щодо немовлят. Одночасно

Коефіцієнти народжуваності за віком матері

тривогу викликає певне зростання дитячої смертності у 2004-2006 рр., а також зменшення сумарного коефіцієнта народжуваності на одну жінку з 1,844 у 1990 р. до 1,254 у 2006 р. (табл. 9.7).

Зазначимо, що на показниках відтворення населення позначилося і зростання захворюваності та смертності. Якщо порівняти дані табл. 9.8 і 9.9 та 9.10, то можна дійти висновку: хоча найбільша частка людей хворіє на органи дихання, але помирають люди переважно від хвороб системи кровообігу.

Захворюваність населення у 1990 і 2006 рр. розглянута на рис. 9.4.

Отже, після здобуття Україною незалежності простежується прямий взаємозв'язок стану здоров'я населення з його загальною кількістю: погіршення показників суспільного здоров'я супроводжується скороченням населення.

Високий рівень захворюваності та смертності населення в останні роки значною мірою зумовлювався катастрофою на Чорнобильській АЕС та її соціально-економічними наслідками (табл. 9.11).

Зазначимо, що високий рівень захворюваності та смертності населення суттєво вплинув на його середню очікувану тривалість життя при народженні (табл. 9.12), яка значно нижча, ніж у розвинутих країнах світу.

Міграційний приріст порівняно із розміром природного скорочення населення має значно менший вплив на формування чисельності. Наголосимо на позитивному факті: після 11 років міграційного скорочення у 2005 і 2006 рр. Україна мала додатне міграційне сальдо.

У 2006 р. в Україну на постійне місце проживання з інших країн прибуло 44,2 тис. осіб, вибуло 30,0 тис. Міграційний приріст населення у розмірі 14,2 тис. осіб складався із 12,7 тис. міграційного сальдо за рахунок країн СНД та 1,5 тис - за рахунок інших країн. Найсуттєвіше населення країни поповнилося завдяки мігрантам

Роки

Кількість уперше зареєстрованих випадків захворювань, тис.

усього

у тому числі

новоутворення

хвороби нервової системи**

хвороби системи кровообігу

хвороби органів дихання

хвороби шкіри та підшкірної клітковини

хвороби кістково-м'язової системи і сполучної тканини

хвороби сечостатевої системи

уроджені аномалії (вади розвитку), деформації та хромосомні порушення

травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх причин

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

1990

32 188

310

2640

1149

17 021

1799

1374

1224

41

2866

1991

ooo

а."

ooo

ooo

...

...

1992

33 214

333

3005

1412

16 226

1999

1529

1459

52

3018

1993

33 833

332

3045

1412

16 671

2037

1543

1519

54

2878

1994

31 455

328

3024

1401

14 499

2135

1439

1489

49

2704

1995

32 547

327

3037

1390

15 705

2144

1416

1544

47

2647

1996

ЗО 169

335

3067

1412

13 221

2090

1431

1623

50

2603

1997

31158

348

3104

1497

14 129

2051

1476

1711

53

2484

1998

31 974

372

3331

1690

13 877

2122

1600

1881

59

2465

1999

32 959

382

767

1950

14 485

2037

1548

1886

61

2401

2000

33 471

382

748

2338

14 639

1996

1571

1939

62

2339

2001

33192

394

745

2384

14 213

2008

1593

2049

59

2339

2002

32 233

382

748

2370

13 372

1950

1598

2039

57

2244

Закінчення табл. 9.8

Таблиця 9.9. Структура померлих за причинами смерті у 1990-2004 рр.*

* За даними Держкомстату України

із Узбекистана та Молдови (по 3,5 тис. осіб міграційного приросту), Китаю (2,3 тис.) і Російської Федерації (2,0 тис. осіб). Продовжується відтік населення до СІЛА та Німеччини (відповідно 1,9 тис. і 1,3 тис).

Окрім того, в Україні 2006 р. зареєстровано 280,8 тис. мігрантів, котрі переїхали на постійне проживання в інші регіони країни, змінивши чисельність їх населення. Унаслідок міжрегіональної та міждержавної міграції у 9 регіонах спостерігався міграційний приріст населення (найбільший у м. Києві - 9,9 особи на 1000 жителів і на території, підпорядкованій Севастопольській

Структура захворюваності населення у 1990 і 2006 рр.

Рис. 9.4. Структура захворюваності населення у 1990 і 2006 рр.

Таблиця 9.10. Структура померлих за причинами смерті у 2005-2006 pp.*

Роки

Усього померлих, тис. осіб

3 них від:

хвороб системи кровообігу

новоутворень

зовнішніх причин смерті

хвороб органів травлення

хвороб органів дихання

деяких інфекційних і паразитарних хвороб

2005**

782,0

488,8

91,8

70,0

31,7

28,0

17,2

2006

758,1

480,8

90,4

64,6

30,2

24,7

16,3

* За даними Держкомстату України ** 3 2005 р. розробка причин смерті розглядається відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб і споріднених проблем охорони здоров'я Десятого перегляду

Таблиця 9.11. Динаміка чисельності постраждалих громадян внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС упродовж 1995-2007 рр.*

Роки

Чисельність громадян, які мають статус постраждалих унаслідок катастрофи на Чорнобильській АБС

Усього постраждалих, осіб

3 них

ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС

у тому числі віднесені до категорій

1

2

3

1995

3 014 263

356 617

ЗО 739

254 520

71 358

1996

8092958

360 279

35 690

254 386

70 203

1997

3 213 326

363 780

41 221

252 939

69 620

1998

3 227 311

358634

44 265

246 094

68 275

1999

3364475

343 084

49 011

230 381

63 692

2000

3 361 870

346 316

56 452

227135

62 729

2001

3 278 521

340 654

58 580

221 164

60 910

2002

3096814

335 785

60889

215 542

59 354

2003

2930184

329607

62 239

208 567

58 801

2004

2 772 060

324 332

63 986

202 973

57 373

2005

2646106

318016

64 808

197 817

55 391

2006

2 594 071

308 694

65 181

191167

52 346

2007

2 526 216

297850

65 780

181 748

50 322

Таблиця 9.12. Зміна середньої очікуваної тривалості життя населення України впродовж 1990-2006 рр.*

Період, за який розраховані показники, роки

Середня очікувана тривалість життя при народженні,

обидві статі, років

у тому числі

чоловіки

жінки

1

2

3

4

1991-1992

69,30

64,20

74,18

1992-1993

68,67

63,50

73,70

1993-1994

67,98

62,78

73,15

1994-1995

67,22

61,82

72,72

1995-1996

66,93

61,40

72,65

1996-1997

67,36

61,91

72,95

1997-1998

68,08

62,74

73,50

1998-1999

68,32

62,95

73,74

1999-2000

67,91

62,44

73,55

2000-2001

68,33

62,77

74,08

2001-2002

68,32

62,70

74,13

2002-2003

68,24

62,64

74,06

2003-2004

68,22

62,60

74,05

2004-2005

67,96

62,23

73,97

2005-2006

68,10

62,38

74,06

міськраді,- 5,4%), у решти регіонів- міграційне скорочення.

Відбулися зміни чисельності населення в розрізі регіонів України, і на початок 2007 р. сформувалася своєрідна ситуація (табл. 9.13).

Згідно з даними Держкомстату України, є ще один фактор, що змінив чисельність населення, - адміністративно-територіальні перетворення, які відбулись 2006 р. у Київській і Херсонській областях: два села (с. Красятичі Київської та с. Любимівка Херсонської) були віднесені до категорії селищ міського типу. Це призвело до зростання населення міських поселень і відповідного скорочення населення сільської місцевості на 6,4 тис. осіб.

Таблиця 9.13. Постійне і наявне населення України на 1 січня 2007 р. (тис. осіб)*

Назва

Постійне населення

Наявне населення

все населення

міське

сільське

все населення

міське

сільське

Україна

46 465,7

31521,8

14 943,9

46646,0

31777,4

14868,6

Автономна Республіка Крим

1968,4

1 230,0

738,4

1977,1

1 244,8

732,3

Області

Вінницька

1 679,4

804,0

875,4

1 686,5

813,0

873,5

Волинська

1 035,3

522,6

512,7

1 038,0

528,7

509,3

Дніпропетровська

3 419,6

2 850,3

569,3

3 422,9

2 856,3

566,6

Донецька

4 567,7

4124,7

443,0

4 580,6

4 140,6

440,0

Житомирська

1317,9

748,9

569,0

1317,1

751,0

566,1

Закарпатська

1 241,0

456,3

784,7

1 243,8

461,4

782,4

Запорізька

1846,1

1 407,1

439,0

1 846,9

1411,1

435,8

Івано-Франківська

1382,6

585,4

797,2

1 385,4

591,7

793,7

Київська

1 745,4

1 039,4

706,0

1751,1

1 050,4

700,7

Кіровоградська

1 046,7

638,2

408,5

1053,1

644,3

408.8

Луганська

2 377,3

2 053,7

323,6

2 381,9

2 059,6

322,3

Львівська

2 550,0

1 525,8

1 024,2

2 568,4

1 548,8

1019,6

Миколаївська

1211,1

812,4

398,7

1211,9

815,4

396,5

Одеська

2 384,4

1 567,1

817,3

2 395,5

1 585,4

810,1

Полтавська

1 532,7

914,5

618,2

1 540,5

926,2

614,3

Рівненська

1153,3

542,0

611,3

1154,4

547,3

607,1

Сумська

1 209,3

799,0

410,3

1211,4

803,4

408,0

Тернопільська

1102,1

470,8

631,3

1105,4

475,5

629,9

Харківська

2 796,5

2 215,5

581,0

2812,1

2 235,2

576,9

Херсонська

1 115,6

678,7

436,9

1117,1

682,0

435,1

Хмельницька

1 358,2

717,1

641,1

1361,4

722,8

638,6

Черкаська

1 324,4

727,6

596,8

1 328,0

733,3

594,7

Чернівецька

903,2

368,9

534,3

906,3

373,9

532,4

Чернігівська

1143,4

690,5

452,9

1151,9

700,7

451,2

м. Київ

2 676,8

2 676,8

X

2 718,1

2 718,1

X

Севастополь (міськрада)

377,3

354,5

22,8

379,2

356,5

22,7

Отже, впродовж 1990-2007 pp. в Україні у формуванні демографічної ситуації переважали негативні тенденції, котрі дещо пом'якшилися в останні роки. У XXI ст. і в Україні, незважаючи на скорочення чисельності населення, все більшого значення набуває досягнення розширеного відтворення населення, яке повинно розглядатися у якісно новому, відмінному від традиційного, змісті. Його суть полягає у зростанні кваліметричних якостей трудового потенціалу замість кількісного збільшення останнього.

Розділ 10. Використання трудового потенціалу в Україні
Розділ 11. Аналіз розвитку продуктивних сил України
Інвестиційна та будівельна діяльність
Транспорт і зв'язок
Розділ 12. Територіальна організація продуктивних сил України
Північно-Східний район
Східний район
Центрально-Східний район
Південний район
Розділ 13. Регіональна політика в сучасній Україні
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru