Географія - Гілецький Й. Р. -
Особливості розміщення галузей рослинництва

Галузева структура

У високорозвинутих країнах зростає частка переробної сфери сільського господарства і знижується питома вага власне сільського господарства (рослинництва і тваринництва).

У країнах з перехідною економікою частка сільського господарства значно вища, ніж у країнах Заходу, що відображає слабкий розвиток переробної сфери, у тому числі харчової промисловості.

У країнах, що розвиваються, переважає традиційне (дрібнотоварне) сільське господарство. Однак, поряд з дрібнотоварним сільськогосподарським виробництвом, у багатьох країнах, що розвиваються, склався і високотоварний сектор* Його утворюють плантації деяких тропічних і субтропічних культур (цукрова тростина, кава, какао, чай, цитрусові, банани, натуральний каучук та ін.). Він зорієнтований більше на експорт, ніж на внутрішній ринок.

У світовому сільському господарстві зайнято близько 40% економічно активного населення світу

Особливості розміщення галузей рослинництва

Головною галуззю рослинництва є вирощування зернових культур. Обсяги світового виробництва зерна з 1950 р. до 2005 р. зросли з 800 млн т до 2,1 млрд т. У структурі валового збору зернових провідні позиції продовжують займати три культури ("основні хліби людства"): пшениця (28 %), рис (26 %) і кукурудза (25 %). У харчовому раціоні переважає рис (21 %) і пшениця (20 %), а частка кукурудзи невелика (5 %), оскільки основна частина її використовується у тваринництві.

На плантації рису

Збір плодів какао

Зернові культури вирощуються майже повсюдно і займають 1/2 всіх оброблюваних площ. Однак різке зростання світового валового збору зерна відбулося перш за все за рахунок збільшення виробництва зернових у Китаї, Індії, країнах Пів-денно-Східної Азії. Проте, і сьогодні розвинуті країни виробляють понад ЗО % валового збору зерна у світі.

Пшеницю вирощують майже в 70 країнах. Однак близько 3/5 її валового збору припадає усього на шість з них — Китай, Індію, США, Францію, Росію та Канаду.

Приблизно 9/10 валового збору рису припадає на країни Південної і Південно-Східної Азії, насамперед на Китай (понад ЗО % світового збору) та Індію (понад 20 %). Багато рису збирають також в Індонезії, Бангладеші, В'єтнамі, Таїланді, Японії, на Філіппінах, де під цією культурою зайнято понад половину посівних площ, головним чином зрошуваних.

Кукурудза вирощується і як продовольча, і як кормова культура. Головним її виробником були і залишаються США (близько 40 % світового збору).

Крім зернових культур, для забезпечення людей продовольством широко використовуються також коренеплоди, олійні, цукроносні, тонізуючі та інші сільськогосподарські культури. За виробництвом картоплі провідні позиції посідають Китай, Росія, Індія, США, Польща, Україна. За збором соняшнику перше місце у світі посідає Аргентина, друге — Україна, сої — США (близько 50%), арахісу — Китай. Основні виробники цукрової тростини — країни тропіків— Бразилія та Індія, цукрового буряку — США, Франція, Україна. Найбільшими виробниками тонізуючих є Бразилія — кави; Кот-д'Івуар — какао; Індія — чаю.

Серед непродовольчих культур важливе значення мають волокнисті, які дають сировину для легкої промисловості,— бавовник і льон. Найбільшими виробниками бавовни (волокна) є Китай і США, льону — Китай (понад 40 %) і Франція, натурального каучуку — Таїланд, Індонезія та Малайзія.

Особливості розміщення галузей тваринництва

Провідною галуззю тваринництва в розведення великої рогатої худоби. Воно поширено практично повсюдно. Світове поголів'я великої рогатої худоби складає майже 1300 млн. Найбільше поголів'я мають Індія (понад 210 млн), Бразилія (понад 160 млн), США і Китай (понад 100 млн кожна). У США, Канаді, Аргентині, Австралії склалися спеціалізовані райони розведення великої рогатої худоби, що дають основну експортну продукцію, наприклад Пампа в Аргентині.

У розвинутих країнах і країнах з перехідною економікою поширене інтенсивне молочно-м'ясне скотарство. У багатьох високорозвинутих країнах рослинництво підпорядковане інтенсивному тваринництву, спеціалізуючись на посівах кормових і фуражних культур.

Світове поголів'я свиней — близько 900 млн. Майже половина його припадає на Азію, де особливо виділяється Китай (близько 425 млн голів — 47 % від світового поголів'я). Значно менше воно у США (60 млн голів), Бразилії, Німеччині.

Поголів'я овець поступово скорочується і склало у 2005 р. 1040 млн голів. Найбільше поголів'я овець мають Австралія та Китай (понад 120 млн голів кожна). Близько половини усього світового поголів'я припадає на країни, що розвиваються та розташовані в зоні посушливого клімату (Туреччина, Іран, Індія, Пакистан, Афганістан, Ефіопія, Судан та ін.).

Найшвидшими темпами в другій половині XX —на початку XXI ст. розвивалося птахівництво. Завдяки цьому в економічно розвинутих

Розведення великої рогатої худоби поширено практично повсюдно

країнах ця галузь перетворилася на найбільш індустріалізовану сферу тваринництва. Найпоширенішими серед свійських птахів є кури, індики, качки, гуси. Особливо ефективним е розведення м'ясних курчат — бройлерів, а також виробництво курячих яєць.

Найбільші експортери м'ясо-молочних продуктів і вовни — Австралія і Нова Зеландія (за виробництвом м'яса і вовни у розрахунку на одну особу посідає перше місце у світі). Основними постачальниками битої птиці є США, Франція, Бразилія, племінної худоби — США, Канада і країни ЄС.

Особливості розміщення галузей тваринництва
ГЕОГРАФІЯ ТРАНСПОРТУ
Значення і місце у світовому господарстві
Розвиток найважливіших видів транспорту
ЗОВНІШНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ
Основні форми економічного співробітництва
Міжнародний туризм та його різновиди
МІЖНАРОДНИЙ ГЕОГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ
Міжнародний географічний поділ праці та його особливості
Спеціалізація і кооперування, інтеграція країн світу