Географія - Олійник Я.Б. -
12.3. Типи повітряних мас

З характером атмосферної циркуляції пов'язано надходження на територію України різних типів повітряних мас — великих мас повітря у нижній частині атмосфери. їх властивості залежать від радіаційних умов та однорідності підстилаючої поверхні, над якою вони формуються. Переміщуючись, повітряні маси трансформуються — змінюються насиченість їх вологою, температура, видимість. Різкі зміни вологості, температур, атмосферного тиску утворюють перехідну смугу між двома повітряними масами, яку називають атмосферним фронтом. Атмосферні фронти переміщуються з швидкістю 30—40 км/год. Просторово фронт має нахил в бік холодної повітряної маси. Вона переміщується з холодної підстилаючої поверхні на теплу, при цьому утворюється холодний фронт. Атмосферний фронт, що переміщується з теплим повітрям на холодну територію і зумовлює потепління, називається теплим фронтом. Його прихід супроводжується зменшенням атмосферного тиску, хмарністю, густими туманами, тривалими дощами. При проходженні холодних атмосферних фронтів улітку випадають зливові дощі з грозами, градом, взимку — інтенсивні снігопади.

На погодні умови в Україні впливає надходження помірних, арктичних і тропічних по

вітряних мас. Вони надходять з Атлантики, Азії і Арктики. Переважаючими є помірні повітряні маси, які влітку приносять дощі, а восени і взимку зумовлюють похмуру погоду з туманами, відлигами, снігом. Континентальні повітряні маси надходять з Азії, зумовлюють суху погоду, спеку (влітку) і морозну погоду взимку. Тропічні повітряні маси формуються над Середземним морем (морські) та Азією (континентальні). Морські тропічні повітряні маси обумовлюють теплу дощову погоду влітку і потепління взимку. Арктичні повітряні маси холодні, з низькими температурами. Морське арктичне повітря надходить через Норвезьке і незамерзаючу частину Баренцового моря. З ним пов'язані нестійка дощова погода влітку і морозна, малохмарна погода взимку. Континентальне арктичне повітря надходить через Карське море та замерзаючу частину Баренцового моря і викликає ріже похолодання і малохмарну погоду (влітку), зниження температури і зменшення кількості опадів у зимовий період. Повітряні маси, які є малорухомими і довго знаходяться в одному районі, називаються місцевими. їх вплив на погодні умови проявляється влітку.

12.4. Розподіл температур повітря і опадів на території України

На розподіл температур на території України істотно впливають розподіл сум сонячної радіації, характер атмосферних циркуляційних процесів, особливості орографії—розташування рівнин, височин, гір, близькість території до Чорного і Азовського морів. Середні річні температури на рівнинній частині України змінюються від +6° на півночі до +9, +11 °С на півдні. Розподіл середніх січневих і середніх липневих температур неоднаковий. Січневі ізотерми змінюються від -4 °С на заході до -7 °С на сході. При цьому січневі ізотерми мають напрям в основному з північного заходу на південний схід. Це означає, що в зимовий період на розподіл температур повітря впливає надходження з заходу більш теплих повітряних мас з Атлантики, їх вплив поширюється на схід за межі України. Тільки на її півдні напрям січневих ізотерм є близьким до широтного, середні температури становлять від -4 °С до —2 °С. Липневі ізотерми змінюються від + і 9 °С на півночі до +23 °С на півдні. їх напрямок близький до широтного. Це зумовлюється тим, що влітку циклонічна діяльність ослабляється, температура повітря підвищується відповідно до річного надходження потоку сонячної радіації. Підвищення температур повітря влітку наступає пізніше порівняно з ходом сонячної радіації, тому найвищі температури спостерігаються не в червні, а в липні.

Розподіл температур ґрунту на території України загалом відповідає розподілу температур повітря. Н а розподіл опадів суттєво впливає надходження різних типів повітряних мас, рельєф (височини, експозиція гірських схилів). На рівнинній частині території влітку випадає опадів більше, ніж взимку; в Закарпатті їх багато навесні; на Південному березі Криму найбільші місячні суми опадів спостерігаються взимку. В західних районах України річні суми опадів досягають 600 мм і більше, а на північному сході 550 мм. На межі лісостепової і степової зон вони змінюються від 550 до 450 мм. На півдні степової зони, узбережжі Чорного і Азовського морів їх ще менше: 400-350мм за рік. В Українських Карпатах випадає 1000—1500 мм опадів, їх завжди більше на південно-західних схилах. У Кримських горах річні суми опадів коливаються від 600 до 1000 мм за рік. З року в рік річні суми опадів можуть істотно відрізнятися від середніх.

У теплу пору року в Україні бувають тривалі бездощові періоди (10 днів і більше). їх повторюваність зростає з північного заходу на південь і південний схід. У південних районах бездощові періоди тривалістю 20 днів і більше бувають двічі на рік. Бездощові періоди тривалістю більше 30 днів трапляються від 3 до 8 разів за десятиліття. Найбільша їх повторюваність спостерігається навесні і восени. Бездощів'я супроводжується сухою і жаркою погодою.

Сніговий покрив захищає грунт, посіви озимини від холоду, є джерелом зволоження ґрунту навесні, поповнення ресурсів поверхневих вод. Утворення снігового покриву на рівнинній частині території України починається в середньому з другої декади листопада і триває протягом місяця в зоні мішаних лісів; у кінці листопада — на початку грудня в степовій зоні; в кінці грудня — на початку січня на Південному березі Криму. В окремі роки сніговий покрив може утворюватися раніше чи пізніше середніх дат. Зникнення снігового покриву починається з кінця лютого на Південному березі Криму і закінчується в середині квітня в зоні мішаних лісів. На вершинах Кримських гір і Українських Карпат сніг тримається до літа. Число днів із сніговим покривом на рівнинній частині території зменшується від 115 на півночі до 20 на півдні. Висоти снігового покриву зменшуються від 20—30 см в зоні мішаних лісів до 10— 5 см у степовій зоні. В Українських Карпатах середня висота снігового покриву становить 70— 90 см, а в окремі зими досягає 1,0— 1,5 м. Після відлиг і танення снігу може утворитися льодова кірка, що є небезпечним для озимини.

12.4. Розподіл температур повітря і опадів на території України
12.5. Основні кліматичні показники
12.6. Несприятливі погодні явища
12.7. Енергетичні кліматичні ресурси
12.8. Прогноз погоди
13. ВНУТРІШНІ ВОДИ
13.1. Загальні гідрографічні особливості території України
13.2. Гідрологічні і гідрохімічні режими, флора і фауна
13.3. Поверхневі води, особливості їх формування й розподілу. Основні річки, річкові басейни. Канали
13.4. Озера й водосховища