Країнознавство - Масляк П.О. -
6.5. Країни Східної Азії

Східна Азія — один із стратегічних регіонів світу. Тут знаходяться друга і третя за обсягом ВНП країни світу — Китай і Японія. Відбуваються дуже складні процеси трансформації на рівні концептуальних цивілізаційних зрушень. Через цей регіон людство ніби апробує майбутні шляхи свого розвитку.

6.5.1. Китай

Загальні відомості. Офіційна назва — Китайська Народна Республіка. Столиця — Пекін (понад 11 млн осіб). Площа — 9,6 млн км2 (3-тє місце у світі). Населення — понад 1,3 млрд осіб (1-ше місце). Державна мова — китайська. Грошова одиниця — юань.

Географічне положення. Країна знаходиться у Східній та частково у Центральній Азії. На сході має вихід до Тихого океану (Жовте, Східно-Китайське та Південно-Китайське моря). На півночі та північному сході Китай межує з Росією, на півночі — з Монголією. Північно-західні кордони відділяють Китай від Казахстану, західні — від Таджикистану, Афганістану та Індії. На півдні пролягли кордони з М'янмою, Лаосом і В'єтнамом. На північному сході КНР межує з КНДР. Географічне положення різних частин Китаю оцінюється неоднозначно: східні, особливо приморські, райони розміщені дуже вигідно для господарського розвитку, Центральна та особливо західна частини країни значною мірою ізольовані від активного економічного життя. Країни, що оточують Китай, не є стабільними і економічно розвиненими. Вигідним для Китаю є хіба що сусідство з Росією, яку він використовує як природно-ресурсного донора та територію для "скидання" популяційного надлишку населення.

Історія виникнення та розвитку. В долині річки Хуанхе археологи виявили одні з найдавніших поселень. Близько 1500 р. до н. е. в Китаї виникла династія Шан, панування якої змінила династія Чжоу, що закінчилось занепадом імператорської влади та поділом держави на окремі царства (князівства). УIII ст. до н. е. імператор Шихуан об'єднав Китай і почав будувати Велику китайську стіну. На початку нашої ери за династії Хань пережила свій розквіт традиційна китайська культура. Китай здійснював контроль над Шовковим шляхом, поширення з Індії буддизму. У XIII—XIV ст. Китай був завойований монголами. Внук Чингізхана заснував у Пекіні династію Юань. Протягом XIV—XVII ст. панувала династія Мін, яка прийшла до влади після повалення монгольських завойовників. У XVII ст. Китай завоювали маньчжури, встановивши династію Цін, панування якої тривало до 1912 р. і було повалене повстанням. У 1912 р. була проголошена Китайська республіка. Сунь Ятсен очолив революцію та створив Народну партію (Гоміндан). У 30-х роках XX ст. Японія окупувала значну частину Китаю. Після її капітуляції почалася війна між комуністами Мао Цзедуна та гомінданівцями. Після перемоги у 1949 р. комуністів мільйони гомінданівців було евакуйовано на острів Тайвань, де вони заснували державу. На материковій частині Китаю виникла держава Китайська Народна Республіка. В ній комуністичний режим Мао Цзедуна почав здійснювати широкомасштабні комуністичні експерименти, які врешті-решт закінчилися повним крахом. Щоб утриматися при владі, комуністи почали будувати капіталізм (ринкове господарство). Це сприяло швидкому економічному зростанню та підвищенню добробуту населення.

Державний устрій і форма правління. Китай — унітарна держава, соціалістична (комуністична) народна республіка. За конституцією вищим органом державної влади є Всекитайські збори народних представників

(2979 депутатів). Вони обирають голову КНР і його заступника. Голова КНР пропонує кандидатуру прем'єра Державної ради (уряду) на затвердження Всекитайських зборів народних представників. Китай поділяється на 22 провінції, крім Тайваню, б автономних округів і регіони зі спеціальним статусом (Гонконг/Сянган, Аоминь/Макао).

Природні умови та ресурси. Рельєф Китаю надзвичайно складний та різноманітний. Більша частина країни — гори, плоскогір'я та нагір'я. Серед них виділяється найбільше у світі за площею та висотою Тибетське нагір'я (середня висота понад 4000 м). Захід і північ зайнятий плоскогір'ями та рівнинами з висотами до 1200 м. На сході та північному сході поширені низовини.

Величезна територія визначає й кліматичне розмаїття. На сході панують літні та зимові мусони. З віддаленням від узбережжя Тихого океану клімат стає континентальним. Кількість опадів зменшується до 250 мм за рік. У високогір'ях клімат суворий і сухий.

У східній частині Китаю, де випадає найбільше опадів, знаходяться й найбільші та найповноводніші річки. Найбільші з них Янцзи, Хуанхе та притока Амуру — Сунгарі. На південному сході протікає повноводна Сіцзян. Літній мусон, який дме з океану, приносить багато опадів. Це стає причиною катастрофічних повеней. Найбільше озер у Тибеті та в долині Янцзи.

У долинах найбільших річок Китаю переважають родючі алювіальні ґрунти. На північному сході панують бурі лісові. На заході поширені сіро-бурі пустельні ґрунти. Південь країни займають жовтоземи та червоноземи.

Дуже багатий і різноманітний рослинний та тваринний світ Китаю. На північному сході ще збереглася унікальна далекосхідна тайга з химерним поєднанням північних і південних видів рослин та тварин (даурська модрина, корейський кедр, маньчжурський горіх, женьшень, лимонник тощо). В цих лісах трапляється найбільший у світі амурський тигр, кабарга, ізюбр, соболь та ін. На південь від Янцзи ростуть вічнозелені субтропічні ліси. В них водяться мавпи, лемури, носороги, тапіри. У пустельних районах трапляються дикі верблюди та коні Пржевальського.

Китай дуже добре забезпечений мінеральними ресурсами. Одне з перших місць у світі належить йому за запасами кам'яного вугілля, марганцевої та залізної руд, цинку та бокситів, вольфраму (60% світових запасів), молібдену, сурми, олова, титану, кам'яної солі тощо. Є золото, уран, рідкоземельні метали. Обмежені запаси нафти та природного газу.

Населення. Китай — найнаселеніша держава світу (понад 20% населення планети). Така велика кількість жителів країни створює багато проблем. Особливо гострою є житлова та продовольча проблеми, а також забезпечення китайців роботою. У зв'язку з цим китайський уряд проводить жорстку політику обмеження народжуваності. Через це природний приріст у країні втричі нижчий, ніж в Індії.

При середній густоті населення в 140 осіб на 1 км2 населення розміщене вкрай нерівномірно. У східних рівнинних районах вона сягає 400 осіб, а в горах — лише 10 осіб на 1 км2.

Частина міського населення становить лише 32%. Водночас у країні понад 40 міст-мільйонерів. Найбільші з них, крім столиці, Шанхай (до 16 млн осіб), Тяньцзінь (понад 10 млн), Шеньян (понад 5 млн).

За національним складом населення переважають китайці (хань) — 92%. Ще 55 народів живе на своїх етнічних територіях, переважно на околицях Китаю (хуей, монголи, уйгури, тибетці, корейці тощо).

Господарство. Китай — індустріально-аграрна держава, яка після ринкових перетворень розвивається найшвидшими темпами серед великих країн світу, а за загальним обсягом ВНП займає друге місце після США.

І це тоді, коли нині майже 60% зайнятого населення працює в сільському та лісовому господарствах, а в промисловості — лише близько 20%, тобто можна стверджувати, що економіка Китаю має величезний потенціал зростання.

У структурі промисловості домінують галузі важкої індустрії. Видобувна промисловість представлена вугільною, нафтовою та газовою галузями. Зростають темпи видобутку руд чорних і кольорових металів, і відповідно розвивається виробництво електроенергії, чорна та кольорова металургія (основні центри чорної металургії знаходяться в містах Аньшань, Ухань, Беньсі, Баотоу).

Машинобудування Китаю дуже розгалужене як галузево, так і територіально. Воно представлене всією світовою номенклатурою товарів. Зосереджуються підприємства галузі в найбільших містах та у вільних економічних зонах на східному узбережжі.

Хімічна промисловість в основному зосередила зусилля на виробництві мінеральних добрив, конструкційних матеріалів і продукції побутової хімії. Функціонує потужна нафтопереробна промисловість.

Світове значення має легка промисловість. Вона переважно спеціалізується на виробництві тканин. Основний центр легкої промисловості — Шанхай.

Сільське господарство разом з харчовою промисловістю забезпечують потреби 1,3 млрд осіб. Китаю належить перше місце у світі за обсягами вирощування пшениці, арахісу, бавовни, рису, тютюну; третє — цитрусових. У цілому виробництво зернових перевищує 500 млн т. У харчовому раціоні велику роль традиційно відіграє рис. Зростає значення тваринництва: за поголів'ям свиней (420 млн) Китай посідає перше місце у світі.

Загальна протяжність залізничних колій понад 60 тис. км. У 1992 р. китайці створили ще одну трансконтинентальну залізницю, провівши и до кордонів з Казахстаном. Автомобільна мережа нині в Китаї перевищує 1,1 млн км. Приблизно така сама протяжність авіаційних маршрутів. Не втратив значення внутрішній водний транспорт (110 тис. км). У країні майже 120 морських портів, які пов'язують Китай з 100 державами світу.

Культура та соціальний розвиток. У КНР близько 70% населення письменні. Обов'язковою є 9-річна освіта. В країні понад 1000 вищих навчальних закладів. Найбільші з них знаходяться в Пекіні, Шанхаї та Тяньцзіні. Найвідоміше інформаційне агентство — Синьхуа. Культурна спадщина Китаю — одна з найбільших у світі. Всесвітньо відомими є Велика китайська стіна, імператорські палаци, парки, мавзолеї. Є багато музеїв і бібліотек. Китай має чи не найбільшу кількість безробітних. Особливо багато їх у невеликих містах.

Китайська Народна Республіка визнала Україну 27 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлено 4 січня 1992 р. шляхом підписання Комюніке про встановлення дипломатичних відносин. У Києві з березня 1992 р. працює посольство КНР. Україна експортує до Китаю товарів на суму понад 1 млрд дол. США, імпортуючи з цієї країни продукції майже в 10 разів менше.

6.5.1. Китай
6.5.2. Японія
6.6. Країни Південно-Східної Азії
6.6.1. Індонезія
Висновки
Розділ 7. КРАЇНИ АМЕРИКИ
7.1. Країни Північної Америки
7.1.1. Сполучені Штати Америки
7.1.2. Канада
7.1.3. Мексика