Фінанси - Лондар С.Л. - 15.1. Склад фінансових посередників та їх основні функції

15.1. Склад фінансових посередників та їх основні функції

У моделі функціонування ринкової економіки держави, окремо виділено фінансових посередників, які постійно взаємодіючи з фінансовим ринком, забезпечують ряд функцій фінансової системи, зокрема здійснюють "перелив" коштів від одних суб'єктів економічної діяльності до інших, забезпечують можливість кредитування економічно ефективних проектів, ліквідність фінансових активів тощо.

Фінансові посередники були викликані до життя ще у стародавньому світі у вигляді обмінювальних контор. Такі контори були прообразами сучасних банківських установ — вони надавали послуги з обміну грошей; надавали консультації щодо того як краще розмістити вільні кошти та як забезпечити зберігання коштів, що на той час здійснювалось у храмах. Відома біблійська притча про те, як слід поступати з коштами. Господар, від'їжджаючи у далеку путь, викликав до себе трьох своїх рабів і дав одному десять таланів (тодішніх монет), іншому - п'ять таланів, а третьому - один талан і наказав розпоряджатись ними до свого приїзду. Перший раб віддав отримані гроші морським торговцям, незабаром вони повернули йому борг і дали йому за користування ще стільки ж. Другий раб надав ці гроші купцям і через якийсь час також мав вдвоє більше. А третій раб боявся, щоб у нього злодії не вкрали отриманий талан, тому він закопав його у землю і чекав господаря. Нарешті господар повернувся і викликав своїх рабів для звіту. Перший раб віддав йому двадцять таланів і розповів як він використовував гроші господаря. Другий також віддав вдвічі більшу суму. Третій же відкопав свою одну монету і повернув її. Тоді сказав йому господар: "Поганий рабе, не зумів ти розпорядитись навіть тим малим, що тобі було надано. Тому і це від тебе забереться". А іншим було сказано, що оскільки вони справились з цим завданням, то будуть вони поставлені і над більшими.

Звичайно, біблійська притча має декілька підтекстів, але один із них - треба брати участь у живому потоці життя, сприяти діяльності людей, тільки це є правильний шлях. Звідси ж походить крилатий вислів "закопав свій талант у землю", який характеризує людину, що не зуміла розпорядитись своїми потенційними перевагами, отриманим талантом від природи. Адже для того, щоб ці переваги, талант був реалізовані, необхідна копітка праця. Відомо ж вислів "талант - це не те, що на тарілочці, це те, що пробиває собі дорогу, як трава крізь асфальт".

Значне розширення посередницьких фінансових послуг відбулося у IV ст. до н.е. в Греції, коли з'явилися "громадянські" банкіри, які приймали грошові вклади та здійснювали фінансові платежі. В той же час у Римській імперії роль фінансових посередників виконували аргентарії.

В Європі повноцінне фінансове посередництво зародилось у XII ст. у вигляді використання банківськими установами різних форм безготівкових розрахунків. З XVII ст. тут почали утворюватись міські банки та банки різних князівств. Пізніше були засновані та розвинулись також небанківські посередницькі установи.

Фінансове посередництво - це діяльність щодо трансформації вільних коштів підприємств, заощаджень домогосподарств у інвестиції, іншими словами - передачі цих коштів на найбільш вигідних для їх власників умовах ефективним суб'єктам господарювання для реалізації їх інвестиційних проектів.

Інституціональне фінансове посередництво здійснюється через банківську систему та інші фінансові інститути, що діють на фінансовому ринку, здійснюють акумуляцію та мобілізацію грошових коштів, їх ефективне розміщення (див. рис. 15.1).

Рис. 15.1. Інституціональна структура фінансових посередників

Структура фінансового посередництва загалом має декілька елементів, кожен з них виконує взаємодоповнюючі функції з "переливу" фінансових ресурсів від одних суб'єктів економічної діяльності до інших та формування цілісної фінансової системи. Виділяють дві основні складові цієї структури: банківську (що концентрує основну масу депозитних, кредитних і фінансових операцій і послуг) та парабанківську (що забезпечує окремі функції фінансової системи через спеціальні фінансові, а також поштово-ощадні установи).

Всі установи фінансових посередників можна умовно поділити на універсальні і спеціалізовані Універсальні - надають максимально широкий спектр фінансових послуг суб'єктам господарювання, а спеціальні - спеціалізуються у певній сфері. Прикладом можуть бути банки, які займаються фінансуванням інноваційної діяльності, де ризики дуже великі, але водночас успішно реалізовані проекти дають значно вищі прибутки.