Для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.
Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Установа створюється на підставі індивідуального або спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками). Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення установи установчий акт, складений однією або кількома особами, може бути скасований засновником (засновниками).
Вимоги до змісту установчих документів
У статуті товариства вказуються:
1. Найменування юридичної особи.
До того ж найменування слід вказувати повністю. До його складу входять назва організаційно-правової форми юридичної особи та власна назва (наприклад, Товариство з обмеженою відповідальністю "Крок");
2. Персональні дані засновників.
Зазначаються прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи), паспортні дані, ідентифікаційний код (код та банківські реквізити юридичної особи);
3. Мета та предмет діяльності;
Мету слід формулювати залежно від організаційно-правової форми юридичної особи, з обов'язковим зазначенням цілей її створення. Наприклад, товариство створюється з метою отримання прибутку шляхом здійснення виробництва, торговельної та посередницької діяльності, виконання робіт та надання послуг, здійснення зовнішньоекономічної діяльності. Предмет діяльності включає до себе перелік видів діяльності (КВЕД), якими має намір займатися та чи інша юридична особа. Також ми рекомендуємо до статуту включати усі можливі види діяльності, в тому числі й ті, що потребують ліцензування. Це дасть змогу уникнути в майбутньому додаткових проблем, пов'язаних із необхідністю внесення змін до статуту.
4. Органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень.
У цьому розділі слід, залежно від організаційно-правової форми юридичної особи, визначити правовий статус органів управління, прописати їх компетенцію та порядок прийняття ними рішень. За основу беруться положення чинного законодавства України щодо тієї чи іншої організаційно-правової форми юридичних осіб. Наприклад, правовий статус та компетенція органів управління господарських товариств, окрім ЦК України, регламентуються нормами спеціального закону - Закону України "Про господарські товариства". Засновники не позбавлені права включити до цього підрозділу статуту і інші положення, які не суперечать закону.
5. Порядок вступу до товариства та виходу з нього.
Питання вступу до товариства та виходу з нього мають бути чітко регламентовані, оскільки найбільше спірних питань виникає на практиці саме з цією сферою корпоративних відносин. При цьому слід враховувати положення законодавства про ту чи іншу організаційно-правову форму юридичної особи.
6 статуті можуть міститися й інші положення - як передбачені законом, так і такі, що додатково прописуються засновниками. Наприклад, особливості відповідальності товариства та його учасників, статутний капітал (фонд) та інші фонди товариства, розподіл прибутків та збитків, фінансово-господарська діяльність, зовнішньоекономічна діяльність, трудові відносини тощо.
У засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені ЦК України або іншим законом.
Засновницький договір є дво-або багатостороннім правочином. У зв'язку з цим в ході його підготовки слід враховувати рекомендації, які нами давалися у попередньому підрозділі. Поряд з цим ми рекомендуємо під час підготовки засновницького договору детально проаналізувати та врахувати положення спеціальних нормативно-правових актів, які регламентують правовий статус тієї організаційно-правової форми юридичної особи, яка засновується зазначеним договором.
В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою. Якщо в установчому акті, який міститься у заповіті, відсутні окремі із зазначених вище положень, їх встановлює орган, що здійснює державну реєстрацію.
Установчий акт за своєю природою є адміністративним актом, а тому визначити певні загальні рекомендації щодо його складання та оформлення досить-таки важко. Зауважимо лише те, що складається документ згідно із практикою діловодства конкретного органу, який його видає. В ньому зазначаються загальні реквізити видавника, дата складання та положення, яких вимагає законодавець. Акт підписується керівником органу та реєструється згідно зі встановленими правилами.
4.5.1. Позовна заява до суду загальної юрисдикції
4.5.2. Позовна заява до адміністративного суду
4.5.3. Апеляційна скарга в цивільному процесі
4.5.4. Касаційна скарга в цивільному процесі