Головним критерієм поділу більш як 30 тис. видів водоростей на 10 відділів є забарвлення, що, безумовно, пов' язано з характером їхньої будови. Розглянемо основні систематичні групи водоростей (табл.19).
Таблиця 19
ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ СИСТЕМАТИЧНИХ ГРУП ВОДОРОСТЕЙ
Систематична група, кількість видів | Особливості життєдіяльності та будови | Представники групи та їхнє біологічне значення |
1 2 | 3 | |
Відділ Зелені водорості, 20 тис. | Живуть переважно в прісних водоймищах, велика кількість пристосувалася до життя в умовах періодичного зволоження: на ґрунті, корі дерев, парканах, квіткових горщиках тощо. Зелені водорості представлені одноклітинними, колоніальними і багатоклітинними формами, їхнє тіло має вигляд ниток або клітин 1-2 мкм у діаметрі. Трапляються як рухливі форми, так і нерухливі. Живляться автотрофно за рахунок фотосинтезу в хроматофорах, які містять зелений пігмент - хлорофіл. Клітини також містять каротин і ксантофіли. Запасають крохмаль та олію. Розмноження відбувається безстатевим і статевим шляхом. Трапляються епіфіти, паразити й симбіонти. | Одноклітинні: хламідомонада, хлорела - утворюють фітопланктон водоймищ. Багатоклітинні: улот-рикс, спірогіра - збагачують воду киснем й утворюють основну масу органічних речовин водойм. Із кладофори і ризокло-ніуму виготовляють папір. |
Закінчення табл. 19
Систематична група, кількість видів | Особливості життєдіяльності та будови | Представники групи та їхнє біологічне значення |
1 | 2 | 3 |
Відділ Червоні водорості, 4 тис. | Донні морські, дуже рідко у прісних водоймищах, у наземному середовищі (пор-фіридіум). Колір від яскраво-червоного в глибоководних до жовтуватого в тих, що живуть на мілководді. Талом має вигляд кущиків, які складаються з багатоклітинних гіллястих ниток до 2 м завдовжки. Хроматофор - зірчастої форми, містить специфічний набір пігментів: хлорофіли, каротин, ксантофіли і фікобіліни - червоний пігмент фікоціанін і фікоеритрин. Продуктом фотосинтезу є багрянковий крохмаль. Оболонки клітин деяких видів можуть мінералізуватися солями Кальцію і Магнію. Розмножуються безстатевим і статевим шляхом (оогамія). У циклі немає джгутикових стадій. Повністю переважає спорове покоління. | Порфіра, філофора, це-раміум, делесерія, пор-фіридіум. Разом з кораловими поліпами беруть участь в утворенні океанічних островів. З них одержують агар-агар, бром, йод, препарати проти згортання крові. Харчове значення має порфіра. |
Відділ Бурі водорості, 1,5 тис. | Переважно мешканці дна морів. Виключно багатоклітинні організми. Розміри - від десятих часток міліметра до десятків метрів. Мають різноманітну за формою слань. У низькоорганізованих видів слань нитчаста (з одного ряду клітин). У високооргані-зованих видів слань нагадує стебло та листки. У хроматофорах, крім хлорофілу, міститься бурий пігмент фукоксантин і оранжеві каротиноїди. Запасні продукти накопичуються у вигляді ламінарину, полісахариду, маніту (цукроспирту) і жирної олії. | Ламінарія (морська капуста), цистозейра, фукус, макроцистіс, дикті-ота. Утворюють на дні морів зарості, для проживання донних тварин. В їжу споживають ла- мінарію,одержують альгінову кислоту, солі калію, йод |
Відділ Діатомові водорості, 1,5 тис. | Оселяються у солоних і прісних водоймах, на вологому ґрунті, скелях, корі стовбурів дерев тощо. Одноклітинні або колоніальні організми мікроскопічно малих розмірів. Клітини покриті панцирем із кремнезему, який складається із двох частинок - тек. Більша частина панцира (епітека) покриває меншу (гіпотеку). Крім хлорофілу, клітини містять пігменти фукоксантин і діа-токсантин, що зумовлюють жовте або буре забарвлення. Запасні продукти відкладаються у вигляді жирної олії, а також валю-тину та лейкозину. | Одноклітинні: циклотела, мелозира, ризосоленія, пінулярія, плевросигма, навікула, гомфонема. Колоніальні: табелярія, діатома, фра-гілярія. Є цінним джерелом їжі для багатьох дрібних водних тварин; з відмерлих водоростей утворились потужні відклади гірських порід - діатоміту і трепелу (їх використовують як матеріал для звукової і теплової ізоляції, під час шліфування металів. |
9. Значення водоростей у природі та житті людини
Питання для самоперевірки
ЛЕКЦІЯ 13. Вищі рослини. Вищі спорові рослини
1. Загальна характеристика вищих рослин
2. Вищі спорові рослини
2.1. Відділ Мохоподібні, або Мохи (Bryophyta)
2.2. Відділ Плауноподібні, або Плауни (Lycopodiophyta)
2.3. Відділ Хвощеподібні, або Хвощі (Equisetophyta)
2.4. Відділ Папоротеподібні, або Папороті (Polypodiophyta)