Економічна теорія: Політекономія - Базилевич В.Д. - Навчальний Тренінг

Валюта в широкому розумінні - це грошова одиниця країни (гривня, рубль, долар і т. ін.);у вузькому розумінні - це грошові одиниці іноземних держав.

Національна валютна система - е}юрма організації валютних відносин країни, що визначається національним законодавством (рис. 21.13).

Рис. 21.13. Структура національної валютної системи

Етапи розвитку міжнародної валютної системи (МВС)

І. Система "золотого стандарту" (рис. 21.4):

- золотомонетний стандарт (діяв із 1867 р. до початку XX ст.);

- золотозливковий стандарт (з початку XX ст. до Першої світової війни);

- золотодевізний (золотовалютний) стандарт (із 1922 р. до початку Другої світової війни).

Переваги:

- стабільність курсів валют сприяє розвитку торгівлі та зменшує ризики;

- жорстке саморегулювання. Недоліки:

- відмова від самостійної грошової політики;

- залежність від видобутку золота.

Рис. 21.14. Форми золотого стандарту

II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.) Основні принципи:

- встановлення твердих обмінних курсів країн-учасниць до курсу долара;

- курс долара фіксований відносно золота;

-центральні банки підтримують стабільний курс національної валюти відносно долара;

- організаційною ланкою виступають МВФ і МБРР. Ш. Ямайська валютна система (створена в 1976 р.) Основні особливості:

- заснована на кількох валютах;

- відмінено монетний паритет золота;

- основний засіб розрахунків - вільно конвертована валюта, а також міжнародні кредитні гроші - СПЗ і резервні позиції МВФ;

- вільний плаваючий курс валют визначається попитом і пропозицією;

- центральні банки країн не зобов'язані втручатися в роботу валютних ринків для підтримання фінансового паритету національних валют;

- країна сама обирає режим валютного курсу (фіксований, плаваючий або змішаний).

Курс валюти - це ціна грошової одиниці однієї країни, виражена у грошовій одиниці іншої країни.

Котирування - визначення офіційними державними органами (центральним банком) ціни іноземної валюти.

Фактори, які зумовлюють коливання курсів валют:

- співвідношення купівельної спроможності валют на внутрішніх ринках;

- співвідношення попиту і пропозиції національних валют на міжнародних ринках.

Штучні валюти, запроваджені для міжнародних розрахунків

СПЗ - "спеціальні права запозичення" - створена у 1969 р. МВФ колективна валютна одиниця з метою перетворення ЇЇ в головний резервний актив МВС. альтернативний золоту і долару.

СПЗ застосовують для встановлення паритетів і курсів валют. Свого головного призначення їй виконати не вдається.

Європейська валютна система (1979 р.) запровадила свою валютну одиницю - ЕКЮ, яка виконувала функції: міри вартості (засобу для встановлення курсів валют шляхом прирівнювання до неї курсів національних європейських валют) і засобу платежу в міжнародних розрахунках.

З посиленням інтеграційних процесів ЕКЮ поступилася місцем ЄВРО (1999 р. - початок запровадження). Ця валюта покликана виконувати всі функції повноцінних грошей.

Конвертованість валюти - здатність національної грошової одиниці обмінюватись на інші валюти.

Режими конвертованості

Повна конвертованість - можливість вільно здійснювати (без будь-яких обмежень) усі валютні операції фізичним та юридичним особам.

Часткова конвертованість - передбачає певні обмеження на обмінні валютні операції, які за вимогами МВФ не повинні стосуватися платежів за поточні міжнародні операції.

Зовнішня конвертованість - надання повної свободи іноземним фізичним і юридичним особам щодо здійснення валютних операцій.

Внутрішня конвертованість - надання права здійснювати обмінні операції національних грошових одиниць на іноземну валюту тільки фізичним і юридичним особам даної країни.

§ 6. Сутність, причини, форми і тенденції розвитку міграції робочої сили

Міжнародна міграція робочої сили - переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу з метою пошуку роботи, нових сфер застосування своїх здібностей, кращих умов життя.

Рис. 21.15. Причини міжнародної міграції робочої сили

Тенденції розвитку ММРС:

- поширення міграційних процесів робочої сили практично на всі країни світу;

Рис. 21.16. Форми міжнародної міграції робочої сили

- головний напрям міграції робочої сили: з країн, що розвиваються, та країн із перехідними економіками у найрозвиненіші країни;

- активізація міграційних процесів із однієї розвиненої країни в іншу;

- посилення міждержавних переселень у межах країн, що розвиваються;

- пожвавлення маятникової міграції між країнами з перехідними економічними системами;

- виникнення нової 4>орми міграції робочої сили - міграції науково-технічних кадрів;

- посилення тенденції "втеча умів" із країн з перехідними економіками та країн, що розвиваються, у розвинені країни;

- утворення нових привабливих міграційних центрів на Близькому Сході (Саудівська Аравія, Бахрейн, Кувейт, Ізраїль), у Латинській Америці (Аргентина, Бразилія, Венесуела), у Південно-Східній Азії (Японія, Гонконг, Тайвань, Сінгапур);

- зростання частки "молодої міграції";

- розширення обсягів нелегальної міграції, зумовлене жорсткішою міграційною політикою СІЛА і країн Західної Європи, які прагнуть обмежити приплив іноземної робочої сили.

Навчальний Тренінг

Основні терміни і поняття

Світове господарство. Суб'єкти світового господарства. Міжнародний поділ праці (МПП). Міжнародні економічні відносини (МЕВ). Новий міжнародний економічний порядок (НМЕП). Міжнародна економічна безпека (МББ). Світова торгівля. Міжнародний рух капіталу. Міграція трудових ресурсів. Науково-технічне і виробниче співробітництво. Міжнародні валютні відносини (МВВ). Міжнародна економічна інтеграція (МЕІ). Прямі інвестиції. Портфельні інвестиції. Фрітредерство. Протекціонізм. Експорт. Імпорт. Реекспорт. Реімпорт. Торговельний баланс. Платіжний баланс. Розрахунковий баланс. Золотий стандарт. Форми золотого стандарту. Курс валюти. Котирування. Режими курсів валют. Режими кон-вертованості валют.