Аудит: організація і методика - Огійчук М.Ф. - 3.8. Класифікація установчих документів

Суб'єкти господарювання можуть створюватися згідно з рішенням власника майна або уповноваженого ним органу. Вони також можуть створюватися за рішенням інших органів, організацій і громадян, які можуть створити нове підприємство або реорганізувати старе. Крім того, об'єкти господарювання можуть створюватися шляхом примусового поділу діючого суб'єкта господарювання за розпорядженням антимонопольних органів.

До основних установчих документів суб'єкта господарювання відносять:

o рішення про утворення суб'єкта (засновницький договір);

o статут (положення).

Засновницький договір містить зобов'язання засновників про створення суб'єкта господарювання. У ньому передбачені такі розділи:

- порядок спільної діяльності;

- умови передачі суб'єкту свого майна;

- порядок розподілу прибутків та збитків;

- порядок управління діяльністю суб'єкта господарювання;

- порядок участі засновників в управлінні підприємством;

- порядок вибуття та входження нових засновників;

- інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом;

- порядок реорганізації суб'єкта;

- порядок ліквідації суб'єкта.

Для надання договору юридичної сили в ньому також зазначається:

o місце і дата складання договору;

o склад усіх учасників суб'єкта господарювання із зазначенням адреси проживання учасників;

o найменування суб'єкта;

o ціль та види діяльності суб'єкта;

o юридична адреса;

o розмір пайового капіталу;

o загальний та індивідуальний вклад кожного учасника в загальне утворення;

o права та обов'язки членів суб'єкта господарювання. Підписують засновницький договір усі члени фірми. Договір завіряється нотаріусом.

Якщо для створення суб'єкта господарювання передбачено законом статут, то відповідно до вимог Господарського кодексу України він повинен містити:

- відомості про найменування суб'єкта;

- мету і предмет діяльності;

- розмір і порядок утворення статутного та інших фондів;

- порядок розподілу прибутків та збитків;

- характеристику органів управління і контролю, їх компетенцію;

- умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання;

- інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством:

- назва суб'єкта;

- відомості про самостійність суб'єкта;

- порядок відповідальності учасників;

- права та обов'язки учасників;

- майно суб'єкта;

- оплата праці учасників;

- господарська діяльність суб'єкта та соціальний захист учасників;

- зовнішньоекономічна діяльність;

- порядок унесення змін до статуту.

Статут затверджується засновником суб'єкта господарювання, а також адміністративними органами або іншими суб'єктами відповідно до закону. Статут регламентується у місцевих виконавчих органах влади, податковій адміністрації, відділах статистики, управлінні Пенсійного фонду. Один примірник статуту повинен бути наданий до установи банку для відкриття поточного рахунка.

Установчим документом повного господарського товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Установчі документи господарського товариства повинні мати загальні відомості:

o вид товариства;

o предмет і цілі діяльності;

o склад засновників та учасників;

o склад і компетенція органів товариства;

o порядок прийняття рішення.

Статут акціонерного товариства, крім того, має відомості про характеристику акцій, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю, крім загальних відомостей статуту господарського товариства, повинен містити такі відомості:

- розмір часток кожного з учасників;

- розмір, склад та порядок унесення вкладів;

- порядок визначення розміру часток учасників залежно від зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткових внесків учасників.

У засновницькому договорі повного товариства і командитного товариства крім загальних відомостей вказують:

o розмір часток кожного учасника;

o форму участі учасника у справах товариства;

o розмір, склад і порядок внесення вкладів учасниками. Внесок учасників командитного товариства в засновницькому договорі вказується в розрізі:

- сукупного розміру їх часток у майні товариства;

- розміру, складу і порядку внесення учасниками вкладів. Найменування господарського товариства має містити:

o зазначення виду товариства; прізвища учасників товариства, які несуть додаткову відповідальність за зобов'язаннями товариства всім своїм майном (для повних товариств і командитних товариств);

o інші необхідні відомості.

Найменування господарського товариства не може вказувати на належність товариства до органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.

Установчі документи можуть містити інші умови діяльності господарського товариства, які не суперечать закону. Якщо в установчих документах не вказано термін діяльності господарського товариства, то вважається, що воно створене на невизначений термін.