Аудит: організація і методика - Огійчук М.Ф. - 3.9. Формування статутного та пайового капіталу

Для того, щоб створити суб'єкт господарювання потрібен стартовий капітал. Він створюється засновниками у формі майна або грошових коштів. Таким чином, утворюється баланс підприємства, коли в активі розміщуються засоби, а в пасиві показується їх втілена вартість. При цьому вступний баланс буде мати вигляд: А= К

де А - активи (засоби); К - власний капітал.

У разі виникнення кредиторської заборгованості іншим суб'єктам господарювання власний капітал зменшується на суму зобов'язань. Власний капітал утворюється за рахунок:

o внесків засновників суб'єкта господарювання;

o залишків нерозподіленого прибутку;

o приєднання частини, втіленої в активі вартості;

o безоплатно отриманих засобів;

o придбання активів за оплату та реформування балансу;

o інші джерела.

За виконуваними функціями власний капітал поділяється на:

- статутний капітал;

- пайовий капітал;

- додатковий капітал;

- інший додатковий капітал;

- резервний капітал;

- нерозподілений прибуток (непокритий збиток);

- неоплачений капітал;

- вилучений капітал.

До статутного капіталу відносять первинні джерела внесків при створенні суб'єкта господарювання. Величина статутного капіталу визначається статутом або договором про створення підприємства. Статутний капітал, окрім приватних пайових внесків, може містити номінальну вартість випущених акцій, суму вкладених інвесторами засобів. Абсолютні розміри статутного капіталу та його частка в загальній сумі пасиву - важливі показники фінансового стану господарюючого суб'єкта.

Формами статутного капіталу можуть бути: дозволений капітал; основний капітал; зареєстрований капітал; підписний капітал; номінальний капітал.

Статтею 80 Господарського кодексу України передбачається порядок формування статутного фонду та порядок відповідальності учасників кожного виду господарських товариств:

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний фонд, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.

Товариством з додатковою відповідальністю є господарське товариство, статутний фонд якого поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і яке несе відповідальність за своїми зобов'язаннями власним майном, а в разі його недостатності, учасники цього товариства несуть додаткову солідарну відповідальність у визначеному установчими документами однократному розмірі до вкладу кожного 3 учасників.

Повним товариством є господарське товариство, всі учасники якого відповідно до укладеного між ними договору здійснюють підприємницьку діяльність від імені товариства і несуть додаткову солідарну відповідальність за зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Командитним товариством є господарське товариство, в якому один або декілька учасників здійснюють від імені товариства підприємницьку діяльність і несуть за його зобов'язаннями додаткову солідарну відповідальність усім своїм майном, на яке за законом може бути звернено стягнення (повні учасники), а інші учасники присутні в діяльності товариства лише своїми вкладами (вкладники).

Учасниками повного товариства, повними учасниками командитного товариства можуть бути лише особи, зареєстровані як суб'єкти підприємництва.

У разі встановлення правильності формування статутного капіталу необхідно перевірити правильність складання бухгалтерських записів:

Таблиця 3.9.1. Бухгалтерські записи з формування статутного капіталу

Пайовий капітал - майнові та грошові внески кредитних спілок або кооперативних операцій. Внески переходять у власність суб'єктів господарювання як юридичної особи. Право розпоряджатися пайовим капіталом належить виключно таким новоутворенням. При виході з організацій або їх ліквідації пайовий капітал відшкодовується його власникам у порядку що визначений статутом підприємства.

Перевірку бухгалтерських записів з формування пайового капіталу здійснюють шляхом порівняння з діючою схемою записів:

Таблиця 3.9.2. Бухгалтерські записи з формування пайового капіталу

Таким чином, до завдань аудиту статутного та пайового капіталу включають:

* законність формування статутного та пайового капіталу;

* своєчасність формування капіталу;

* відповідність розміру капіталу;

* правильність випуску акцій та їх реальну кількість;

* правильність установлення номінальної вартості однієї акції, правильність випуску простих та привілейованих акцій;

* порядок проведення відкритої підписки на акції;

* порядок додаткової підписки на акції;

* порядок оцінки внесків при формуванні статутного капіталу;

* виявлення осіб, що вкладають більше 5 % акцій;

* порядок зміни статутного капіталу;

* правильність бухгалтерських записів на бухгалтерських рахунках 40 "Статутний капітал" та 41 "Пайовий капітал".

Необхідно знати, що на основі бухгалтерських записів складається форма № 4 "Звіт про власний капітал". Під час його перевірки потрібно встановити:

o правильність переоцінки активів: дооцінка основних засобів, уцінка основних засобів, дооцінка незавершеного будівництва, дооцінка нематеріальних активів, уцінка нематеріальних активів;

o правильність розподілу прибутку: виплати власникам (дивіденди), спрямування прибутку до статутного капіталу, відрахування до резервного капіталу;

o порядок вилучення капіталу: викуп акцій, перепродаж викуплених акцій, анулювання викуплених акцій, вилучення частки в капіталі, зменшення номінальної вартості акцій;

o правильність відображення інших змін у капіталі: списання невідшкодованих збитків, безкоштовно отриманих активів.

Програма аудиту власного капіталу повинна містити такі питання:

o звірка залишку власного капіталу за даними Головної книги із залишками в облікових регістрах;

o перевірка юридичного статуту підприємства;

o перевірка своєчасності проведення загальних зборів акціонерів і засідань правління та їх правомірність;

o перевірка змісту складових статутного капіталу;

o вивчення відповідності розміру статутного капіталу даним установчих документів та законодавству;

o документальна перевірка операцій формування статутного капіталу;

o вивчення повноти та дотримання термінів унесення статутного капіталу;

o перевірка грошової оцінки вартості майна, що вноситься засновниками в оплату акцій;

o перевірка фактичних та первинних внесків кожного засновника та акціонера до статутного капіталу;

o перевірка обґрунтованості змін статутного капіталу в установчих документах;

o перевірка розрахунку відрахувань від прибутку на пайові внески і законність їх виплати;

o перевірка визначення емісійного доходу;

o перевірка реалізації випущених акцій і формування додаткового капіталу;

o перевірка відображення операцій та переоцінки необоротних активів та безкоштовно отриманих активів;

o перевірка формування за рахунок прибутку статутного капіталу;

o перевірка ведення обліку руху капіталу.

Для перевірки формування статутного капіталу за формами внесків складають таблицю, в якій вказують:

- ПІБ або назву організації засновників;

- номер, дату, назву документа про внесення до статутного капіталу;

- фактично внесено до статутного капіталу: майно, матеріали, право на користування природними ресурсами, цінні папери, право на користування майном, право на використання об'єктів інтелектуальної власності, грошові кошти.

У тих випадках, коли було збільшено статутний капітал, під час перевірки з'ясовують джерела його поповнення. Для наочності формування даних перевірки також складають таблицю.

У ній вказують:

o дату, номер протоколу зборів;

o суму звільнення: кошти, отримані підприємством від продажу своїх акцій понад номінальну вартість, нерозподілений прибуток за результатом поточного року, дивіденди.

Перевірку повноти оприбуткування внесків до пайового капіталу також оформляють шляхом складання таблиці. У ній вказують:

- ПІБ засновників;

- номер, дату, назву документа;

- суму внесків за даними книжок пайовиків, відомостей прийому пайових внесків, книг аналітичного обліку, Головної книги.