Правознавство - Копиленко О.П. - 2. Державна влада в Україні та її поділ.

Влада передбачає здатність нав'язувати свою волю іншим та мобілізовувати ресурси для досягнення поставленої мети. Влада існує всюди, де є стійкі об'єднання людей: в сім'ї, в державі, у виробничих колективах тощо.

Конституція України (ст. 6) закріплює принцип поділу влади на законодавчу, виконавчу та судову в якості одного з провідних принципів основ конституційного устрою. Це означає, що, по-перше, закріплена певна самостійність кожного органу влади; по-друге, чітко розділена їх компетенція; по-третє, кожний орган влади наділений можливістю протипоставити свою думку рішенню іншого органу, контролюючи при цьому його дії.

Виходячи з принципу поділу влад на законодавчу, виконавчу та судову гілки, який закріплений у "Загальних засадах" Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в нашій державі є Верховна Рада України (ст. 75). Саме тому Верховну Раду не слід розглядати як вищестоящий орган щодо інших загальнодержавних органів (Президента, Кабінету Міністрів, Конституційного та Верховного Судів) та органів місцевого самоврядування. Адже Конституція не встановлює принципу єдності представницьких органів, а інші ради визначаються не як органи держави, а як органи місцевого самоврядування. Тому вплив Верховної Ради на діяльність інших органів держави й органів місцевого самоврядування може здійснюватися виключно через прийняття законів, які обов'язкові до виконання на території України всіма без винятку суб'єктами.

Верховна Рада України складається з однієї палати. Таку ж саму структуру мають парламенти багатьох країн світу, наприклад, Болгарії, Греції, Литви тощо. Але існують парламенти зі складнішою структурою. Так, парламенти Росії, Франції, США та багатьох інших країн складаються з двох палат, парламент Південно-Африканської Республіки раніше складався з трьох, а парламент колишньої Югославії—з шести палат.

Виконавча влада — це гілка державної влади, що направлена на виконання законів та інших нормативних актів. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України. У своїй діяльності він керується Конституцією, законами України та актами Президента України. Більше того, однією з головних функцій Кабінету Міністрів є забезпечення виконання законів України (в тому числі й Конституції) та актів Президента України, систематичний контроль за дотриманням їх іншими органами виконавчої влади всіх рівнів та застосування необхідних заходів щодо ліквідації виявлених порушень. Ця функція визначає сутність і характер повноважень Кабінету Міністрів, підзаконність його рішень, тобто прийняття їх на основі й для виконання Конституції, законів, указів Президента України.

Судова влада здійснює правосуддя. Вона керується тільки законами. Вплив на суддів суворо забороняється статтею 126 Конституції України. До системи судових органів Конституція України відносить суди загальної юрисдикції (ст. 125) та Конституційний Суд України (ст. 147).

Особливе місце в системі органів державної влади займає Президент України. Він уособлює державну владу в цілому, а не якусь одну ЇЇ гілку, що і визначає статус Президента в політичному житті суспільства. Президент як глава держави одночасно є найвищою посадовою особою в державі, він наділяється повноваженнями виступати від її імені як у внутрішньому житті країни, так і в міжнародних відносинах. На практиці це означає, що Президент у будь-якому випадку не потребує якогось додаткового засвідчення своїх повноважень, адже вони зумовлені його статусом глави суверенної держави. Відповідно до цього Президент є верховних арбітром у стосунках між гілками влади. У Конституції Президенту присвячено розділ V, який складається з одинадцяти статей, у яких встановлюється порядок обрання Президента України та основи його взаємовідносин з іншими складовими частинами механізму держави.

Особливим видом державних органів, що не належить до жодної з гілок державної влади, є прокуратура. Прокуратура України становить єдину систему, яку складають Генеральна прокуратура, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури. Єдність системи забезпечується тим, що нижчестоящі прокурори підпорядковуються вищестоящим, а всі прокурори — Генеральному прокуророві України. Прокуратура функціонує як незалежний централізований державний орган на підставі узгоджених між собою нормативно-правових актів.