Дитяча психологія - Дуткевич Т.В. - Тема 16. Розвиток пам'яті дитини до 7 років

ПЛАН

1. Початковий етап у розвитку пам'яті

2. Особливості пам'яті дитини раннього віку

3. Розвиток видів пам'яті дитини з 3 до 7 років

4. Виникнення елементів довільності пам'яті

5. Керівництво розвитком пам'яті

Література

1. Бадалян Л., Миронов А. Память и нервно-психическое развитие // Дошкольное воспитание. - 1976. - № 4. - С. 23-31.

2. Житникова Л. М. Учим детей запоминать. - Изд. 3-е, доп . - М., 1985.

3. Лебедева С. О. О возможностях развития образной памяти // Дошкольное воспитание. -1985. - № 8. - С. 52-54.

4. Рошка Г. Что и почему запоминает ребенок // Дошкольное воспитание. - 1986. - № 3. - С. 30-33.

5. Трошихина Ю. Г., Гизатулина Д. Х. Развитие кратковременной памяти у детей раннего возраста // Вопросы психологии. - 1979. -№ 4. - С.127-130.

6. Бауэр Т. Психическое развитие младенца. - М.: Прогресс, 1979. - 320 с.

7. Кондратенко Т. Д., Котырло В. К., Ладывир С. А. Обучение старших дошкольников. - К.: Рад школа, 1986. - 152 с.

8. Люблінська Г. О. Дитяча психологія. - К.: Вища школа, 1974.

- С.167-198.

9. Проскура Е. В., Шибицкая Л. А. Как учить самых маленьких. -К.: Рад школа, 1987. - 112 с.

10. Развитие познавательных способностей в процессе дошкольного воспитания / Под ред. Л. А. Венгера. - М.: Педагогика, 1986.

- 223 с.

11. Урунтаева Г. А. Дошкольная психология. - М.: Изд. центр "Академия", 1997. - С. 157-168.

1. Початковий етап у розвитку пам'яті

Запам'ятовування, збереження і відтворення індивідом його досвіду називають пам'яттю.

Жодна дія не можлива поза процесом пам'яті, без неї людина залишалася б, за словами Сєченова, "завжди у стані новонародженого". Єдність і цілісність особистості забезпечується пам'яттю. Людина усвідомлює наступність кожного моменту її життя, його зв'язок з попередніми і наступними.

У процесі розвитку психіки людини вроджені, біологічні форми пам'яті перетворюються на мнемічну діяльність, основу якої становлять складні за структурою процеси, керовані мнемічною метою.

Пам'ять на початковому етапі свого онтогенетичного розвитку відзначається синкретизмом (злиттям) із іншими психічними явищами, насамперед із відчуттями, сприйняттями, емоціями. Внаслідок цього зміст пам'яті дитини визначається картинами оточуючого її життя, способом його організації дорослим. Правильний режим дня привчає дитину до повторюваних моментів її життя, закладає найбільш стійкі елементи культури особистості, походження яких пояснюють "всмоктуванням з молоком матері".

Одразу після народження розпочинається накопичення особистого досвіду дитини. Перші прояви пам'яті свідчать про її образний характер, тісний зв'язок з відчуттями. Поведінка дитини набуває ознак повторюваності при систематичній дії на неї певного подразника. Так, вже на першому місяці малюк розпочинає плакати при вигляді рушника, бо з цим предметом у нього пов'язані неприємні відчуття під час купання.

Приблизно у 3 місяця у малюка виникають мнемічні образи предмету і формується дія впізнавання - перший акт пам'яті в онтогенезі. Впізнавання одночасно представляє такі види образної пам'яті, як зорова, слухова, рухова. Найкраще дитина запам'ятовує подразники, включені у спілкування з дорослим та догляд за нею: впізнає обличчя і голос матері; потрапляючи у звичну для свого годування позу "під грудьми" у матері, дитина робить смоктальні рухи. Особливо активно розвивається рухова пам'ять, коли дитина краще оволодіває своїми рухами - з 6-ти місяців. На основі рухової пам'яті вона навчається повзати, захоплювати та втримувати предмети, ходити.

Поступово розширюється коло об'єктів, які дитина впізнає. У 3-4 місяці дитина впізнає предмети, пов'язані з годуванням, у 5 місяців розрізняє людей за голосом, у 6 місяців виділяє улюблену іграшку [153, с. 158]. З розумінням дитиною перших слів дорослого, з розвитком сприймання пов'язані перші прояви керування пам'яттю за допомогою слова у другому півріччі життя. Виявляється пам'ять на слова (зародження словесно-логічної пам'яті): малюк починає пов'язувати предмет із його назвою, подає предмети за словесною вимогою дорослого. Так, дитина шукає поглядом, повертаючи свій корпус та голівку, предмет, про який дорослий запитує "Де...?". Із єдністю пам'яті та мовлення пов'язана здатність дитини виконувати перші прохання, нескладні інструкції дорослого наприкінці першого року життя. При виконання певного прохання дитина виконує знайомі їй за попереднім досвідом дії, назви та спосіб виконання яких закріпились в її пам'яті: дає м'ячик, встає, сідає, стоїть, йде.

Зростає тривалість збереження образів пам'яті. У третій чверті першого року життя немовля здатне впізнати знайому людину після 2-3 тижнів її відсутності.

Емоційна пам'ять яскравіше виявляється з 6 місяців, при накопиченні особистого емоційного досвіду. Предмети, які у минулому викликали в дитини емоції певної модальності, викликають в дитини аналогічні переживання. Так, малюк впізнає приємну мелодію, з першими її звуками радіє, сміється, "танцює".

Водночас впізнавання предметів ще дуже недосконале, спирається на найбільш виразні зовнішні ознаки, що, як правило, відзначаються варіативністю: чашка може бути білою і синьою, великою й маленькою; няня у халаті або у сукні, з різною зачіскою, у різних головних уборах. Так, хлопчик не впізнав папу у міліцейській фуражці, яку бачив уперше.

ВИСНОВКИ про особливості розвитку пам'яті в немовлячому віці:

- пам'ять на початковому етапі свого онтогенетичного розвитку відзначається синкретизмом;

- низька узагальненість запам'ятовування і нетривале збереження;

- панує мимовільне запам'ятовування та відтворення на рівні впізнавання;

- розвиток пам'яті починається з різних видів образної (зорова, слухова, рухова, емоційна пам'ять);

- на основі розвитку мовлення до кінця року складаються передумови для розвитку словесної пам'яті.