Фінансовий менеджмент - Шелудько В.М. -
2.3. Формування статутного капіталу акціонерного товариства

Існує два види акціонерних товариств: відкрите товариство, акції якого розповсюджуються через відкриту підписку, та закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть перебувати в обігу на ринку. Закрите акціонерне товариство може бути реорганізоване у відкрите шляхом реєстрації його акцій в порядку, передбаченому законодавством, і внесенням відповідних змін до статуту товариства.

У разі створення акціонерного товариства засновники повинні повідомити про намір створити акціонерне товариство, здійснити підписку на акції, провести установчі збори та державну реєстрацію товариства.

Відкрита підписка на акції при створенні акціонерного товариства (перша емісія) проводиться його засновниками, а наступні емісії — безпосередньо товариством. При створенні акціонерного товариства його засновники повинні бути власниками акцій на суму не менш як 25 % статутного капіталу та строком не менш як два роки.

Випуск акцій акціонерним товариством здійснюється в розмірі його статутного капіталу або на всю вартість майна державного підприємства у разі його перетворення в АТ. Додатковий випуск акцій можливий лише тоді, коли всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю не нижчою від номінальної. Забороняється випуск акцій для покриття збитків, пов'язаних із господарською діяльністю товариства.

При проведенні першої емісії особи, які бажають придбати акції, вносять на рахунок засновників не менш як 10 % вартості акцій, на які вони підписались. Якщо по закінченні строку підписки підпискою не буде покрито 60 % акцій, акціонерне товариство вважається незаснованим. До дня скликання установчих зборів особи9 які підписались на акції, повинні внести з урахуванням попереднього внеску не менш як ЗО % номінальної вартості акцій.

У тому разі, якщо всі акції АТ розподіляються серед засновників, вони повинні внести до дня скликання установчих зборів не менш як 50 % номінальної вартості акцій. Повна вартість акцій має бути сплаченою не пізніше як через рік після реєстрації АТ. У випадку несвоєчасної сплати акціонер, якщо інше не передбачено статутом АТ, сплачує за час прострочення 10 % річних від несплаченої суми. При несплаті у встановлені строки суми заборгованості товариство має право реалізувати такі акції у визначеному статутом порядку. Акції сплачуються в гривнях, а у випадках, передбачених статутом АТ, також в іноземній валюті та через передачу майна. Акції видаються одержувачу лише після повної оплати їх вартості.

Після закінчення строку підписки на акції відкрите акціонерне товариство подає до реєструвал ьного органу звіт про наслідки підписки. Реєстрація випуску акцій здійснюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. В процесі реєстрації емітенту видається свідоцтво про реєстрацію емісії акцій, а дані про емісію заносяться до загального реєстру випуску цінних паперів. Лише з моменту реєстрації випуску Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку емітент має право на випуск акцій. При цьому реєстрацію акцій не можна розглядати як гарантію їх вартості.

Нові акції можуть бути розміщені на ринку або серед акціонерів товариства з використанням так званого "переважного права". При розміщенні акцій серед акціонерів із використанням "переважного права" всі або частина акцій нової емісії продаються акціонерам за ціною, меншою від ринкової. Гі називають підписною ціною. Кількість акцій, яку отримує акціонер в результаті такого розміщення, пропорційна до кількості акцій, якими він володіє. При розміщенні всіх акцій нової емісії серед акціонерів товариства їхня частка в акціонерному капіталі залишається на попередньому рівні.

Невикористання акціонером переважного права на підписку є недоцільним як для акціонера, так і для товариства, оскільки при проведенні підписки серед акціонерів ринкова вартість акцій зменшується. Акціонер, що не придбав нові акції, лише втрачає від падіння цін на акції, якими він володіє. Корпорація також втрачає, якщо підписку не було проведено в запланованому обсязі.

Поряд із використанням "переважного права" в акціонерів є ще один досить вигідний спосіб отримати акції нової емісії, якщо корпорація пропонує придбати варант на купівлю акцій. Варант є одним із похідних фінансових інструментів і полягає в узаконеному праві акціонера придбати визначену кількість акцій нової емісії за наперед обумовленою ціною, яка, напевно, буде нижчою від майбутньої ринкової ціни акції. Варант гарантує акціонеру певні переваги перед іншими майбутніми власниками нових акцій цього товариства.

Акціонерне товариство може викуповувати в акціонерів акції для їх подальшого перепродажу, розповсюдження серед своїх працівників або анулювання. Викуплені акції мають бути реалізовані або анульовані впродовж року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, голосування та визначення кворуму на загальних зборах акціонерів проводяться без урахування викуплених акціонерним товариством акцій. Сумарна вартість викуплених товариством акцій відображується у вилученому капіталі та зменшує загальний обсяг власного капіталу.

Причинами для викупу акцій можуть бути:

· забезпечення власників конвертованих облігацій акціями товариства;

· запобігання скуповуванню акцій товариства третіми особами;

· необхідність зменшення статутного капіталу через анулювання акцій;

· бажання зменшити кількість акцій, що перебувають в обігу на ринку;

· запобігання падінню ринкової ціни акцій;

· бажання отримати прибуток при подальшому перепродажу акцій тощо.

Збільшення статутного капіталу АТ може здійснюватись за рахунок прибутку, через випуск нових акцій, обмін облігацій на акції. При збільшенні статутного капіталу за рахунок внутрішнього джерела — прибутку — емітуються нові безоплатні акції такого самого номіналу, які розміщуються серед акціонерів компанії, або збільшується номінальна вартість акцій без збільшення їх кількості. Отже, частина прибутку або весь прибуток спрямовується не на виплату дивідендів, а на збільшення статутного капіталу АТ. Відбувається капіталізація прибутку, отриманого акціонерами товариства. Це приводить до збільшення валюти балансу, а також до збільшення частки акціонерного капіталу у фінансових ресурсах господарюючого суб'єкта.

Випуск нових акцій і розміщення їх на ринку обумовлюють збільшення валюти балансу й збільшення частки власного капіталу в структурі капіталу товариства за рахунок зовнішніх джерел. Обмін облігацій підприємства на акції цього підприємства характеризується лише зміною в структурі капіталу. Валюта балансу залишається незмінною, борговий капітал зменшується на суму погашених облігацій, І на таку саму величину збільшується акціонерний капітал.

Зменшення статутного капіталу пов'язано, як правило, з неефективною діяльністю підприємства протягом тривалого періоду і здійснюється шляхом зменшення номінальної вартості акцій або зменшення кількості розміщених акцій. В останньому випадку певну кількість акцій викупає акціонерне товариство та анулює їх. Зменшення статутного капіталу призводить до зменшення валюти балансу і до збільшення частки позикового капіталу в фінансових ресурсах підприємства.

Вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів. Забезпечення більшості на загальних зборах акціонерів пов'язане з володінням так званим контрольним пакетом акцій і дає змогу суттєво впливати на фінансово-господарську діяльність товариства. Величина контрольного пакету акцій не обов'язково має становити значну частину акцій. Для великих корпорацій ця величина може дорівнювати 5—7 % загальної кількості акцій.

2.4. Зобов'язання підприємства
2.5. Банківські кредити
2.6. Облігації підприємств
2.7. Інші форми фінансування
Практикум
Розділ 3. АКТИВИ ПІДПРИЄМСТВА
3.1. Суть, призначення і структура активів
3.2. Основні засоби та інші необоротні активи
3.3. Нематеріальні активи
3.4. Знос і амортизація