Іменники II відміни поділяються на три групи - тверду, м'яку і мішану.
До твердої групи належать іменники:
o з кінцевим твердим приголосним основи, крім шиплячих: міст, гриб, світло;
o більшість іменників з основою на -р (майже всі односкладові іменники, а також іменники на -ор,-ер,-ір,-ар,-ур,-ир,-ср, -яр,-вр,-др,-юр зі сталим наголосом на основі): двір, стаціонар, помідор, бухгалтер, витвір, звір, комар (хоч комарі), реєстр, качур, орієнтир, браконьєр, ювіляр, шедевр, гіпюр.
До м'якої групи належать іменники:
o з кінцевим м'яким приголосним основи: обрій, скрипаль, Івась;
o із закінченням -е (не після шиплячих): сонце, поле, море;
o із закінченням -а (орфографічно -я): здоров 'я, життя, полум 'я;
o з ненаголошеними суфіксами -ар, -ир тільки у називному і кличному відмінках однини: бунтар, ліхтар, бобир, пустир;
o з ненаголошеними в однині суфіксами -ар,-ир, але наголосом на закінченні у множині: лікар - лікарі, писар - писарі;
o іменники якір, Ігор, лобур.
До мішаної групи належать іменники:
o з кінцевим шиплячим приголосним основи: дощ, пляж, плече, масаж;
o з наголошеним суфіксом -яр тільки в називному і кличному відмінках однини, що є назвами осіб за їх професією чи виробничою діяльністю: газетяр, смоляр, каменяр, зброяр, повістяр, бетоняр.
Зразки відмінювання іменників П відміни
|
Відмінки |
Однина |
|||||||||
|
Тверда група |
М'яка группа |
Мішана група |
||||||||
|
н. |
автор-0 |
міст-о |
місц-е |
край-0 |
аркуш-0 |
прізвищ-е |
||||
|
р. |
автор-а |
міст-а |
місц-я |
кра-ю |
аркуш-а |
прізвищ-а |
||||
|
д. |
автор-ові, -у |
міст-у, -ові |
місц-ю |
кра-ю |
аркуш-у |
прізвищ-у |
||||
|
3. |
автор-а |
міст-о |
місц-е |
край-0 |
аркуш-0 |
прізвищ-е |
||||
|
О. |
автор-ом |
міст-ом |
місц-ем |
кра-єм |
аркуш-ем |
прізвищ-ем |
||||
|
М. |
(на) автор-ові, -у |
(у) міст-і |
(на) місц-і |
(у) кра-ї, (ю) |
(на) аркуш-і |
(у) прізвищ-і |
||||
|
Кл. |
автор-е |
міст-о |
місц-е |
кра-ю |
аркуш-у |
прізвищ-е |
||||
|
Відмінки |
Множина |
|||||||||
|
Тверда група |
М'яка группа |
Мішана група |
||||||||
|
н. |
автор-и |
бюлетен-і |
аркуш-і |
|||||||
|
Р. |
автор-ів |
бюлетен-ів |
аркуш-ів |
|||||||
|
д. |
автор-ам |
бюлетен-ям |
аркуш-ам |
|||||||
|
3. |
автор-ів |
бюлетен-і |
аркуш-і |
|||||||
|
О. |
автор-ами |
бюлетен-ям и |
аркуш-ами |
|||||||
|
м. |
(на) автор-ах |
(у) бюлетен-ях |
(на) аркуш-ах |
|||||||
|
Кл. |
автор-и |
бюлетен-і |
аркуш-і |
|||||||
Під час відмінювання іменників II відміни слід звернути увагу на деякі складні для вживання відмінкові форми:
o уродовому відмінку однини іменники чоловічого роду мають закінчення -а (-я) та -у (-ю) залежно від їх лексичного значення.
|
Закінчення -а(-я).-У (-ю) |
- Закінчення -у (~й>) |
||
|
Мають іменники, які означають: |
Мають іменники, які означають: |
||
|
1) |
назви істот, уособлені пред- |
1) |
назви маси, речовини: піску. |
|
мети, явища: лікаря, лиса. |
чаю, свинцю (але: хліба, вівса); |
||
|
2) |
Петра, Вітра, Мороза; |
2) |
збірні поняття: загону, колек- |
|
назви міст, населених пунктів: |
тиву, |
||
|
3) |
Києва, Львова, Обухова; |
3) |
назви установ, організацій: уні- |
|
географічні назви з наголо- |
верситету, музею, театру, загсу; |
||
|
сом на закінченні: Дністра, |
4) |
назви будівель та їх частин: |
|
|
4) |
Дніпра, Ірпеня', Козельця'; |
даху, палацу, коридору (але: |
|
|
назви мір довжини, ваги, мі- |
гаража, млина, хліва); |
||
|
сяців, днів, тижня: кілограма. |
5) |
назви явищ природи: граду, |
|
|
метра, березня, вівторка; |
дощу, суховію, холоду; |
||
|
5) |
назви чітко окреслених кон- |
6) |
назви абстрактних понять, про- |
|
кретних предметів: ножа. |
цесів, станів, руху, бігу, болю, |
||
|
олівця, зошита, плуга; |
мітингу; |
||
|
6) |
наукові терміни: іменника, |
7) |
географічні назви, в яких на- |
|
атома, відмінка (але: роду, |
голос не падає на закінчення: |
||
|
виду); |
Кавказу, Сибіру, Ссенію, Ки- |
||
|
7) |
назви просторових понять |
таю, Криму; |
|
|
(зменшені форми): садка, ліс- |
8) |
назви ігор, танців: футболу. |
|
|
ка, ярка (але: лісу, саду, лугу, |
хокею, вальсу, танцю (але: го- |
||
|
яру). |
пака, козачка); |
||
|
9) |
більшість префіксальних імен- |
||
|
ників: вибою, накипу, запису, |
|||
|
приходу; |
|||
|
10) терміни іншомовного похо- |
|||
|
дження: імпульсу, сюжету, |
|||
|
журналу. |
|||
Іменники середнього роду в родовому однини вживаються із закінченням -а (-я): вікна, кола, поля, відчуття.
У формі множини родовий відмінок має закінчення: нульове (вікон, відер,узбіч, киян, знань); -ів (-їв): синів, хлопців, солов'їв; -ей: гостей, коней, плечей.
Окремі іменники середнього роду у родовому відмінку множини мають паралельні форми: відкриттів - відкрить, сердець - серць;
o удавальному відмінку однини імен ники мають паралельні закінчення -ові,-еві (-єві) та -у (-ю): батькові - батьку, журавлеві - журавлю, Сергієві - Сергію.
Примітка: Якщо в тексті вживається поряд кілька іменників чоловічого роду у формі давального відмінка однини, то для уникнення одноманітних відмінкових закінчень слід спочатку вживати закінчення -ові, -еві (-єві), а тоді -у, -ю: братові Василю, добродієві директору, Кравчукові Леоніду Макаровичу.
У давальному відмінку множини іменники послідовно мають закінчення -ам (-ям): братам, студентам, слухачам, хлопцям, знанням, морям;
o у знахідному відмінку іменники чоловічого роду, що є назвами істот, мають закінчення, спільне з родовим: в однині -а (-я): зустрів товариша, побачив журавля, у множині -ів,-ей: привітав друзів, злякався коней. Іменники чоловічого роду - назви неістот та іменники середнього роду мають закінчення в однині і множині, спільні з називним відмінком: тримає весло, прапор - весла, прапори.
Іменники чоловічого роду, що є назвами конкретних речей, мають паралельні форми: взяти олівець і олівця, ніж і ножа, стілець і стільця;
o в орудному відмінку однини іменники твердої групи мають закінчення -ом: краном, Львовом, м'якої і мішаної -ем (-єм): конем, днищем, Гордієм. Іменники середнього роду із закінченням -а (-я) мають закінчення -ям: знанням, погруддям. У множині більшість іменників має закінчення -ами (-ями): товаришами, хрящами, скрипалями;
o у місцевому відмінку однини іменники мають такі закінчення: -ові,-еві (-єві) у назвах істот: на синові, вчителеві, Юрієві; -у (-ю) для назв істот і неістот: на батьку, на вчителю, на візку; -і (-1): на колесі, в лузі, на обрії.
У множині всі іменники мають закінчення -ах (-ях): на деревах, на днях;
o кличний відмінок вживається із закінченнями -у (-ю): батьку, сину, місяцю, Віталію; -е: школяре, брате, друже, Михайле, княже.
Кличний відмінок множини має форму, співзвучну з формою називного відмінка множини: думайте, українці!
§ 8. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЧЕТВЕРТОЇ ВІДМІНИ
§ 9. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО МАЮТЬ ЛИШЕ ФОРМУ МНОЖИНИ
§ 10. НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ
5.1.2. ПРИКМЕТНИК
§ 11. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
§ 12. РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
§ 13. СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
§ 14. ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ
§ 15. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ