Іменники ІП відміни на групи не переділяються, але їх відмінювання має свої особливості:
o у родовому, давальному, місцевому однини та називному і знахідному множини іменники мають однакове закінчення -і (відмінкова форма у кожному конкретному випадку визначається синтаксично): не було розкоші (родовий однини); жити у розкоші (місцевий однини);
o в орудному відмінку однини перед закінченням -у (-ю) подовжується кінцевий приголосний основи, якщо у початковій формі слова він стоїть після голосного: ніччю, сіллю, подорожжю, тінню. Якщо у початковій формі іменника в кінці основи наявні два приголосні звуки, то подовження не відбувається: радістю, рішучістю, приязню. Після літер б, п, в, м, ф, р перед закінченням -ю ставиться апостроф: кров'ю, любов'ю, матір'ю;
o кличний відмінок в однині має закінчення -е:радосте, любове. Кличний відмінок іменника мати омонімічний із називним: Рідна
мати моя, ти ночей недоспала (А. Малишко). Слухайте, матері!
Зразки відмінювання іменників третьої відміни
|
відмінки |
Однина |
Множина |
||
|
Н. |
доповідь-0 |
мати |
доповід-і |
матер-і |
|
р. |
доповід-і |
матер-і |
доповід-ей |
матер-ів |
|
д. |
доповід-і |
матер-і |
доповід-ям |
матер-ям |
|
3. |
доповідь-0 |
матір-0 |
доповід-і |
матер-ів |
|
о. |
доповідд-ю |
матір '-ю |
доповід-ями |
матер-ями |
|
м. |
(на) доповід-і |
(на) матер-і |
(на) доповід-ях |
(на) матер-ях |
|
Кл. |
доповід-е |
мати |
доповід-і |
матер-і |
§ 8. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ ЧЕТВЕРТОЇ ВІДМІНИ
Іменники четвертої відміни на групи не поділяються. Відмінювання їх має такі особливості:
o наявність в усіх відмінках однини і множини, крім орудного однини, суфіксів -ат-,-ен (ведмежати, тімені) і -ят (теляти, хлоп яти);
o форма знахідного відмінка однини однозвучна із формою називного: курча, ягня, порося, вим 'я. У знахідному відмінку множини іменники - назви істот мають паралельні форми: купити курчат і курчата, доглядати немовлят і немовлята;
o в орудному відмінку однини іменники втрачають суфікси -ат (-ят), закінчення -ам (-ям) приєднується до кореня: курчам, ягням. Іменники із суфіксом -єн- мають паралельні форми: ім 'ям і іменем, вим 'ям і вименем. У літературній мові переважають форми із закінченням -ям;
o кличний відмінок омонімічний із називним: маля, лоша, ведмежата.
Зразки відмінювання іменників IV відміни
|
Відмінки |
Однина |
Множина |
||
|
Н. |
ім -я |
курч-а |
ім-ен-а |
курч-а-т-а |
|
Р. |
ім-ен-і |
курч-ат-и |
ім-ен-0 |
курч-ат-0 |
|
д. |
ім-ен-і |
курч-ат-і |
ім-ен-ам |
курч-а-т-ам |
|
3. |
ім -я |
курч-а |
ім-ен-а |
курч-ат-0 |
|
О. |
імен-ем, ім'-ям |
курч-ам |
ім-ен-ам и |
курч-а-т-ам и |
|
м. |
(на) ім-ен-і |
(на) курч-ат-і |
(на) ім-ен-ах |
курч-а-т-ах |
|
Кл. |
ім'-я |
курч-а |
ім-ен-а |
курч-а-т-а |
§ 9. ВІДМІНЮВАННЯ ІМЕННИКІВ, ЩО МАЮТЬ ЛИШЕ ФОРМУ МНОЖИНИ
Множинні іменники відмінюються за таким зразками:
|
н. |
діт-и |
окуляр-и |
ножиц-і |
ж. ворот-а |
|||||
|
р. |
діт-ей |
окуляр-ів |
ножиць-0 |
воріт-0 |
|||||
|
д. |
діт-ям |
окуляр-ам |
ножиц-ям |
ворот-ам і ворот-ям |
|||||
|
3. |
діт-ей |
окуляр-и |
ножиц-і |
ворот-а |
|||||
|
0. |
діть-ми |
окуляр-ам и |
ножиц-ям и |
ворот-ами, воріть-ми |
|||||
|
м. |
(на) діт-ях |
(в) окуляр-ах |
(на) іюжиц-ях |
(на) ворот-ах, ворот-ях |
|||||
|
к. |
діт-и |
||||||||
Отже, множинні іменники мають такі особливості відмінювання:
o у називному відмінку іменники мають закінчення -а,-и,-і;
o родовий відмінок характеризується закінченнями -ей,-ів (-їв) та нульовим;
o знахідний відмінок співвідноситься з називним, якщо іменник називає неістоту: взяв ножиці, граблі; і з родовим - назви істот: кличу людей, дітей. Деякі з них мають паралельні форми: пасу гуси і гусей;
o оруд ний відмінок має переважно закінчення -ами (-ями), хоча у деяких словах можливі паралельні форми: дверми - дверями -дверима, грішми - грошима, воротами - ворітьми;
o кличний відмінок омонімічний з називним: Слухайте, діти!
§ 10. НЕЗМІНЮВАНІ ІМЕННИКИ
До незмінюваних іменників належать:
o українські жіночі прізвища на приголосний та на -енк-о: Грицай, Семенюк, Сліпченко, Зубенко;
o російські прізвища на -ово,-их,-аго: Бєлово, Черних, Живого;
o загальні та власні назви іншомовного походження: кашне, фойє, журі, колібрі, меню, амплуа, Марокко;
o ініціальні абревіатури та абревіатури, в яких друга частина виступає у формі непрямого відмінка: МВС, ЮИЕСКО, заввідділу;
o складноскорочені слова, утворені поєднанням ініціальної абревіатури і постпозитивних цифр: ТУ-124, ГАЗ-6
Примітка. Деякі абревіатури, що є власними і загальними назвами, змінюються, як іменники І, II чи III відміни. Наприклад, міськтелемережа (іменник І відміни, мішаної групи), медперсонал (іменник II відміни, твердої групи), альфаль (алюмінієва фольга) (іменник III відміни).
Значення відмінка цих іменників виражається синтаксично, тобто за допомоги синтаксичних зв'зків з іншими словами: Кенгуру стрибає (значення називного відмінка). Ми захоплювалися малим кенгуру (орудного відмінка).
§ 11. ЗНАЧЕННЯ І ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ ПРИКМЕТНИКА
§ 12. РОЗРЯДИ ПРИКМЕТНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
§ 13. СТУПЕНІ ПОРІВНЯННЯ ЯКІСНИХ ПРИКМЕТНИКІВ
§ 14. ПОВНІ Й КОРОТКІ ФОРМИ ПРИКМЕТНИКІВ
§ 15. ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ
5.1.3. ЧИСЛІВНИК
§ 16. ЗНАЧЕННЯ ЧИСЛІВНИКА І ЙОГО ГРАМАТИЧНІ ОЗНАКИ
§ 17. РОЗРЯДИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА ЗНАЧЕННЯМ
§ 18. ГРУПИ ЧИСЛІВНИКІВ ЗА БУДОВОЮ