Кредит і банківська справа - Вовчак О.Д. -
18.2. Функції та елементи фінансового менеджменту в банку

Основні ланки фінансового менеджменту можна зобразити у вигляді такої організаційної схеми (рис. 18.1). У ній відображені всі необхідні елементи з урахуванням взаємозв'язку та взаємозалежності між ними:

— об'єкти фінансового менеджменту;

— суб'єкти фінансового менеджменту;

— функції фінансового менеджменту та основні блоки цих функцій;

— інформаційна база фінансового менеджменту.

Об'єктами фінансового менеджменту в банку є:

1. Операції банку: формування капіталу банку, активні та пасивні операції, комісійно-посередницькі операції.

2. Ліквідність та фінансові ризики — процентний, валютний, кредитний, ризик ліквідності, ризик країни тощо.

8. Фінансові результати — доходи, видатки, прибуток.

4. Оподаткування тощо.

Суб'єктом фінансового менеджменту є комплекс підрозділів, які за допомогою різноманітних форм управлінського впливу забезпечують ефективне управління фінансами в банку. До них належать: аналітичні служби, служби планування, казначейство, служби контролю. Очолює ці служби в банку, як правило, головний фінансовий менеджер.

Фінансовий менеджмент є однією з підсистем менеджменту банку й об'єднує в собі низку взаємопов'язаних функцій: фінансового планування, фінансового аналізу, регулювання, фінансового контролю, які розглядаються стосовно управління фінансами.

Основні функції фінансового менеджменту накладають відбиток на його організаційну структуру, яка повинна сприяти послідовній реалізації функції фінансового планування, фінансового аналізу, регулювання та фінансового контролю в банку. Крім того, організаційна структура фінансового менеджменту має враховувати особливості об'єкта управління: необхідність управління ліквідністю, ризиками та прибутковістю.

Загалом функціональну модель фінансового менеджменту можна зобразити у вигляді три-рівневої схеми (рис. 18.2), в якій у кожній з функцій фінансового менеджменту вирізняються окремі блоки, необхідні для успішного управління фінансами в банку.

Функціонування фінансового механізму управління в комерційному банку передбачає постійну взаємодію функцій планування, аналізу, регулювання і контролю в процесі прийняття оптимальних управлінських рішень керівництвом та структурними підрозділами банку для досягнення мети і виконання поставлених завдань.

Модель фінансового менеджменту

Рис. 18.1. Модель фінансового менеджменту

Фінансове планування ґрунтується на стратегічному плані розвитку банку щодо визначення концепції його розвитку, формування стратегічних цілей банку і на тактичному плані (бізнес-плані) на майбутній період (як правило, рік) щодо визначення заходів та встановлення конкретних завдань з досягнення стратегічних цілей, розроблення тактики виконання поставлених завдань (стратегії розвитку бізнесу) тощо. Фінансовий план містить:

— розробку та узгодження фінансової моделі банку;

— формування прогнозного балансу ресурсів і вкладень, розрахунок прогнозних фінансових результатів, складання плану руху капіталу, плану банківських операцій, плану розробки і впровадження нових банківських продуктів та послуг;

— формування бюджету банку на рік у його дохідній та витратній частинах;

— встановлення лімітів видатків на утримання банку, визначення мінімальної, достатньої маржі та дохідної частини бюджету, розрахунок податкових платежів та обов'язкових відрахувань;

— розрахунок прогнозних показників і нормативів.

Фінансовий механізм управління в комерційному банку

Рис. 18.2. Фінансовий механізм управління в комерційному банку

Фінансовий аналіз у банку містить:

— визначення значень показників і нормативів діяльності банку, встановлених зовнішніми регулятивними органами;

— визначення й аналіз показників, що характеризують процес управління активами та зобов'язаннями банку загалом та управління окремими видами його активних операцій з урахуванням забезпечення ліквідності вкладених у них коштів;

— визначення й аналіз показників, що характеризують процес управління комісійними і торговельними операціями банку;

— визначення значень внутрішніх показників і нормативів, що регулюють рівень ризику (в тому числі ризику ліквідності) банківських операцій;

— визначення й аналіз показників прибутковості діяльності банку та ефективності процесу управління капіталом (власними коштами) банку;

— визначення й аналіз показників ефективності окремих підрозділів банку та окремих видів операцій, аналіз чинників, що впливають на показники ефективності.

Особливістю фінансового аналізу діяльності банку є те, що його дані використовуються як база для всіх інших функцій.

Результати попереднього аналізу — оцінні показники — використовуються в процесі фінансового планування, результати оперативного аналізу — в процесі прийняття рішень при виконанні регулятивних функцій, результати подальшого і перспективного аналізу використовуються при виконанні контрольних функцій, а також у процесі прийняття рішень щодо майбутнього розвитку банку.

Регулювання як функція управління містить:

— оперативне управління прибутковістю банку;

— оперативне управління фінансовими ризиками банку;

— оперативне управління коштами з метою підтримання необхідної ліквідності банку.

Управління прибутковістю банку є кінцевою метою управління фінансами банку. Під управлінням прибутковістю розуміється як ефективність роботи банку загалом, так і ефективність окремих видів операцій. При цьому потрібно враховувати, що фінансові операції банку практично завжди пов'язані з ризиком. Отже, заходи, вжиті для зменшення або повного виключення ризику при проведенні тієї чи іншої операції, будуть сприяти збільшенню можливого прибутку.

У структурі коштів банку основну частину становлять залучені кошти (зобов'язання), депозити на вимогу, строкові депозити юридичних та фізичних осіб, позикові кошти, взяті в інших банках або інвесторів (у тому числі шляхом випуску боргових зобов'язань). Ця обставина при управлінні фінансами банку зумовлює важливість проблеми ліквідності вкладених у банк коштів або, інакше кажучи, здатність банку вчасно виконувати зобов'язання щодо повернення вкладених у нього коштів і виплати відповідного доходу. Таким чином, невід'ємною частиною управління фінансовими операціями з метою забезпечення їх прибутковості є вжиття заходів, що знижують ступінь пов'язаного з ними ризику, і заходів щодо забезпечення ліквідності банку.

Фінансовий контроль зводиться до перевірки відповідності результатів діяльності банку заданим параметрам і містить:

— контроль за дотриманням нормативів ліквідності банку;

— контроль за дотриманням лімітів і показників, установлених з урахуванням різних фінансових ризиків;

— контроль за виконанням планових завдань, що відображають необхідні обсяги та ефективність операцій банку.

Інформаційною базою фінансового менеджменту є внутрішня і зовнішня інформація, необхідна для прийняття фінансових рішень у банку. До інформаційної бази належать:

1) внутрішня інформація бухгалтерського обліку (фінансового, управлінського, статистичного характеру); внутрішньобанківські правова та нормативна бази;

2) зовнішня економічна інформація (фінансового, макроекономічного, статистичного характеру); правова та нормативна бази законодавчих і регулятивних органів.

З'ясування всіх складників системи фінансового менеджменту дає можливість розкрити його сутність і дати таке визначення: фінансовий менеджмент у банку — це система менеджменту, яка передбачає цілеспрямований вплив на банківські операції шляхом використання таких інструментів, як аналіз, планування, регулювання і контроль. Під цілеспрямованим впливом розуміють вплив у рамках визначених, заздалегідь передбачених параметрів ліквідності, ризику та прибутковості.

Звідси роль фінансового менеджменту полягає у науковому обґрунтуванні процесу управління фінансовими потоками в банку. Наукова основа дає можливість систематизувати потоки фінансової інформації в банку в єдиний Інформаційно-аналітичний простір, опрацювати її за допомогою економіко-математичних та інших методів, розробити шляхи прийняття оптимальних управлінських рішень у сфері фінансів.

В організаційній моделі фінансового менеджменту подані основні фінансові служби та взаємозв'язок між ними.

Такі підрозділи, як аналітична служба, служба планування, казначейство та відділ контролю покликані охопити повною мірою всі функції фінансового менеджменту. Завданням фінансових служб е організація скоординованого процесу ефективного управління банківськими операціями за допомогою планових завдань, лімітів, пропорцій, меж і параметрів для окремих видів операцій, виконання яких для всіх підрозділів є обов'язковим. Очолює ці служби фінансовий директор. Концентрація всіх фінансових служб банку в одних руках дає можливість налагодити як вертикальний, так і горизонтальний зв'язок між співробітниками цих служб, що значно підвищує ефективність їхньої роботи.

До діяльності фінансових служб висувають такі вимоги:

— охоплення всіх банківських операцій;

— охоплення питань ліквідності, фінансових ризиків, прибутковості;

— охоплення питань оподаткування.

Роботу цих служб побудовано таким чином.

Аналітична служба. Діяльність аналітичної служби в комерційному банку через специфіку його діяльності зосереджена на фінансовому аналізі. Аналітичну службу зображено на схемі дещо відособлено, оскільки вона виконує двояке завдання. З одного боку, аналітична служба як самостійний підрозділ забезпечує керівництво банку необхідною аналітичною інформацією. З іншого боку, результати її діяльності забезпечують нормальну роботу всіх інших фінансових служб. На стадії планування аналітична інформація необхідна для проходження оцінної фази, суть якої полягає у комплексній оцінці діяльності банку та його потенційних можливостей. На стадії регулювання оперативна аналітична інформація необхідна для оцінки поточної ситуації в процесі прийняття рішень. На стадії контролю необхідною є оцінка діяльності банку за минулий період. Саме тому організація фінансового менеджменту в банках починається зі створення відділу аналізу.

Особливість роботи служби планування полягає в тому, що її діяльність виходить далеко за межі фінансового менеджменту. Ця служба бере участь у розробці стратегічного плану розвитку банку, а до її безпосередніх функцій належить створення тактичного плану. На основі стратегічного і тактичного планів служба планування формує фінансовий план. Фінансове планування — це частина фінансового менеджменту. Показники фінансового плану є критерієм для виконання функцій регулювання та фінансового контролю. При виконанні регулятивних функцій казначейство відштовхується від тих орієнтирів на майбутній період, які містить фінансовий план банку. При виконанні контрольних функцій відділ контролю тільки зіставляє фактичні дані з плановими показниками фінансового плану.

Діяльність казначейства сконцентрована виключно на функціях фінансового менеджменту в банку. Ця служба встановлює такі внутрішні нормативи, ліміти, пропорції та межі, які забезпечують досягнення запланованих результатів діяльності за підтримки нормальної ліквідності банку та мінімізації ризиків і втрат.

У великих банках зі значним обсягом операцій виникає необхідність у створенні колегіального органу — комітету з питань управління активами і пасивами, тому що активи і пасиви, насамперед, пов'язані з ліквідністю та фінансовими ризиками. До повноважень комітету входить прийняття рішень у сфері управління активами і пасивами банку на найближче майбутнє. У такому випадку казначейство висуває пропозицію щодо лімітів на всі види фінансових ризиків, пов'язаних із виконанням активно-пасивних операцій. Після прийняття рішень комітетом з питань управління активами і пасивами казначейство виконує відповідно до них свої щоденні функції з управління потоками коштів.

Функції відділу фінансового контролю сконцентровані на контролюванні фінансів банку. Крім того, в кожному банку їх конкретний перелік залежить від наданих відділу повноважень. Діяльність відділу може бути звужена тільки до функцій контролю за поточною ліквідністю на всіх кореспондентських рахунках банку і функцій контролю за дотриманням нормативів НБУ та інших регулятивних органів. Якщо відділу надані великі повноваження, то його функціями є контроль:

— за поточною ліквідністю на всіх кореспондентських рахунках банку;

— за дотриманням нормативів зовнішніх органів;

— за дотриманням показників фінансового плану банку;

— за дотриманням лімітів, меж і параметрів, встановлених казначейством та комітетом з управління активами і пасивами банку (якщо такий є);

— правильності ведення фінансового, управлінського і податкового обліків;

— достовірності, повноти і своєчасності фінансової інформації, яка використовується для прийняття рішень, тощо.

18.3. Методи управління активами та пасивами банку
18.4. Управління банківськими ризиками
ПЕРЕЛІК ПІДСУМКОВИХ ПИТАНЬ З КУРСУ "КРЕДИТ І БАНКІВСЬКА СПРАВА"
ПЕРЕДМОВА
МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ
Тема 1. ЗАСАДИ БАНКІВСЬКОГО КРЕДИТУВАННЯ І ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ ПРО НАДАННЯ ПОЗИЧКИ
1.1. Сутність і види банківського кредиту
1.2. Кредитна політика банку
1.3. Форми забезпечення кредиту
1.4. Порядок розрахунку ціни кредиту