Україна і світове господарство - Філіпенко А.С. -
Стан та основні чинники транзитності держави

Україна має об'єктивні передумови для посилення своєї ролі як транзитної держави. Це — геополітичне становище країни та наявність у ній потужного транспортного комплексу.

Завдяки своєму географічному положенню Україна впродовж цілого тисячоліття є містком між Європою й Азією, між Північчю і Півднем. Історично Україна (Київська Русь) зупинила підкорення Європи азійськими кочовиками. Через освічену Україну Росія (налівазійська держава) увійшла в коло європейських країн. Саме через Україну поширювалася в Центральну Азію європейська культура. В наш час транзитність держави набуває стратегічного значення, стає важливою складовою національної безпеки.

Нині готова продукція, насамперед промисловості, поставляється з країн Європи до Азії, а сировина й енергоносії — з Азії в Європу. Подальший розвиток Європи значною мірою залежатиме від освоєння азійських ринків. І навпаки — розвиток країн Азії, й особливо Центральної, спиратиметься на потенціал Європи. Крім того, інтеграційні процеси в Європі і в Азії приведуть до створення могутніх мегаполісів, обсяг торговельного обороту між якими в новому тисячолітті зросте на 1000 %. На шляху взаємодії цих мегаполісів і знаходиться Україна як транзитна держава.

Велике майбутнє — у співробітництва країн Близького Сходу і Північної Європи. В найближчі десятиліття країни цих регіонів відкриють для себе один одного. І знову ж таки транзитною територією для них стане наша держава. Таким чином, у нових умовах і на новому рівні на рубежі тисячоліть відтворюються історичні "Великий шовковий шлях" та "із варяг у греки", а місцем їх перетину, як і тисячу років тому, стає наша держава, в якій знаходиться географічний центр Європи.

Стан та основні чинники транзитності держави

Україна покрита густою мережею транспортних шляхів, має розвинутий сучасний рухомий склад усіх видів транспорту. За даними англійського інституту "Рендел". за коефіцієнтом транзитності (тобто за розвинутістю всіх видів транспортних зв'язків та відповідної їм інфраструктури) Україна посідає перше місце в Європі. Разом з тим завантаженість цих шляхів не відповідає їх можливостям. Хоча існує аксіоматичне положення: для повноцінного розвитку економіки наявність шляхів транспортування сировини, комплектуючих та готової продукції є вирішальним фактором, так би мовити, "локомотивом прогресу". Тому перспективи розвитку економіки держави та інтеграції її у світове господарство напряму залежать від наявності та розвину-тості шляхів сполучень.

Економічні вигоди України вбачаються в наданні всього комплексу послуг транзиту через свою територію потоків товарів та послуг. Сухопутні, повітряні та морські шляхи можуть забезпечити такі послуги як у широтному, так і в меридіанному напрямках.

Для розвитку транзитно-комунікаційних систем Україна має надзвичайно сприятливі умови: освічене населення і висококваліфіковані кадри фахівців, компактну й добре освоєну територію, промисловий та продовольчий потенціали, сприятливу багатовекторну зовнішню політику.

Та ефективність транзитних послуг залежить передусім від рівня розвитку вітчизняного транспортного комплексу та функціонування міжнародних транспортних коридорів на території держави.

Транспортний комплекс України за обсягами й тоннажем пасажирських і вантажних перевезень, пропуском та оформленням транзитних вантажів, наявністю великих магістральних газо- та нафтопроводів, міжнародних енергосистем посідає одне з провідних місць у Європі (в перші роки незалежності України за обсягом перевезень йому належало четверте місце у світі після Росії, США та Канади). Нині він охоплює 6 залізниць. З морські пароплавства та АК "Укррічфлот". 67 авіакомпаній. 800 підприємств автомобільного транспорту, 50 тис. км трубопроводів (газо-. нафто- та продуктоводів). комплекс науково-виробничих підприємств та організацій космічного транспорту. У сфері транспорту зайнято нині 20 % населення та 30 % основних фондів. Кожну добу кордон перетинає в середньому понад 150 тис. громадян та 40 тис. одиниць транспорту.

Для інтеграції України у світове господарство і посилення транзитних функцій держави необхідні висока якість, регулярність і надійність транспортних зв'язків, гарантованість збереження вантажів і безпеки перевезень пасажирів, зростання швидкості та зменшення вартості доставки.

Крім об'єктивних чинників транзитності держави — геополітичного та наявності потужного транспортного комплексу, — великого значення (причому воно дедалі зростатиме в нинішньому тисячолітті) набуває зв'язок між рівнем розвитку країни та її транспортно-комунікаційною структурою. Розвиток економіки та транспорту являє собою цілісний, взаємозалежний процес. Піднесення економіки, розвиток сфери матеріального виробництва неодмінно передбачає модернізацію галузей та засобів транспортного комплексу, засобів транспортно-комунікаційних зв'язків. Модернізація транспортно-комунікаційної системи потребує ресурсів не тільки транспортного відомства, а й інших галузей, тобто має статус макроекономічного проекту, реалізація якого залучить значні людські ресурси, вирішуючи принагідно й соціальні проблеми.

У міру інтеграції української економіки у світові та європейські структури, розвитку її галузевої взаємодії зі світовим господарством модернізація сукупної системи транспортно-комунікаційних зв'язків України набуває інтернаціонального значення. Вона стає вже турботою не лише нашої держави, а й інших заінтересованих у транзиті своїх товарів через Україну країн. Зусилля міжнародної кооперації мають спрямовуватися на формування матеріальної бази, яка забезпечує програму модернізації транспортних шляхів, зокрема міжнародних транспортних коридорів, включаючи інфраструктуру, що їх обслуговує. Щодо експлуатації транспортних коридорів, то вона повинна стати стабільним джерелом доходів за рахунок транспортно-тарифних надходжень за транзит територією країни.

Слід мати на увазі, що на статус транзитної держави в різних напрямках претендують також Румунія. Болгарія. Білорусь, Російська Федерація та інші країни регіону. Об'єктивно Україна в цій конкурентній боротьбі має кращі шанси. Але можуть спрацювати й суб'єктивні чинники — політичні міркування, спорадичні кон'юнктурні імпульси неекономічного характеру. І тут важливого значення набувають політична воля керівництва держави, виважена позиція дипломатичних служб.

Успішно виконувати роль транзитної держави Україна може за умови розвинутої та ефективної транспортної системи. В економічному плані транспорт скорочує часовий та просторовий розрив між виробництвом і споживанням. Транспортному факторові відводиться важливе місце в теорії розміщення (location theory), регіональній економіці (regional economics), міжнародній економіці й теорії зовнішньої торгівлі.

В міру інтеграції України у світове господарство, розвитку торговельно-економічних зв'язків із зарубіжними країнами значно зростуть платежі й надходження за перевезення вантажів різними видами транспорту, за обслуговування і ремонт рухомого складу тощо. Водночас абсолютно зростуть витрати, пов'язані з транспортуванням іноземних вантажів територією України — як унаслідок збільшення фізичного обсягу експорту, імпорту, транзиту, так і в результаті підвищення тарифів і ставок. Значний вплив на рівень транспортних витрат у міждержавній торгівлі справлятиме кон'юнктура ринків транспортних послуг, насамперед ціни на перевезення вантажів.

У транспортній системі України важливу роль відіграють усі складові транспортного комплексу: автомобільний, залізничний, трубопровідний, водний, повітряний, космічний.

За обсягом транзиту перше місце посідає трубопровідний транспорт. За ним ідуть автомобільний, залізничний, морський, повітряний. Кожний з них переживає труднощі перехідного періоду, з більшою або меншою ефективністю долає їх.

Роль автотранспорту в розвитку транзитності
Місце залізниць у розвитку транзиту
Трубопровідний транспорт у системі транзиту
Повітряно-космічний транзит
Розбудова Транспортних коридорів — важлива умова розвитку транзиту
Перспективи поліпшення транзитності держави
4. Геостратегічне становище Української економіки
Глава 1. Економічне співробітництво України з європейським союзом
Інституційно-правові основи економічного співробітництва
Розвиток основних форм економічного робітництва між Україною і ЄС