Україна і світове господарство - Філіпенко А.С. -
Розвиток основних форм економічного робітництва між Україною і ЄС

Провідними формами економічного співробітництва між Україною і ЄС торгівля, інвестиційна діяльність та технічна допомога. Торгівлі належить центральне місце в загальній системі економічної взаємодії.

У 90-ті роки відбулися значні структурні зміни в зовнішній торгівлі України. Питома вага країн ЄС у період з 1994 до 2000 рр. зросла: в експорті України з 9,0 % до 16,2 %, в імпорті — з 13,3 % до 20,6 % (табл. 1). Разом з тим ці показники були значно меншими, ніж у середньому по СНД (обидва показники понад 26 %).

Таблиця 1

Зовнішня торгівля товарами України та країн — членів ЄС у 1996—2000 рр.

(мли дол. США)

Країна

Експорт

Імпорт

1996

1998

2000

1996

1998

2000

Всього по ЄС

1596.4

2119,3

2354.4

2769,0

3170,5

2881,2

Австрія

101.5

135,2

163.6

175.5

193.8

185.1

Бельгія

78,3

86.0

106.5

124.8

138,5

134.7

Греція

96.9

59.9

48,1

59.6

34.1

38,5

Данія

6,6

37.3

24,7

67,7

75.9

68.2

Ірландія

64,4

82,3

27,2

52,5

37,3

25,7

Іспанія

90.2

131.3

162.9

57.0

80.3

100.2

Італія

344.6

550,2

638.9

341,8

408.6

346,0

Люксембург

0.2

4,1

1,4

10,9

4,7

8,9

Нідерланди

99,7

117.7

138.0

197.8

161.5

146,6

Німеччина

421.9

638.7

741.4

1068.7

1263.6

1134.4

Португалія

11.3

16,1

20.1

2,9

3.5

7.7

Сполучене Королівство

135,9

108,0

137,6

201,5

204,7

202,8

Фінляндія

22,1

26.2

24.0

96,3

114.9

95,9

Франція

111,1

118,9

111,7

245,1

300,2

236.1

Швеція

11.7

7.4

8,3

66,9

148,9

150.4

Основними торговельними партнерами України серед країн ЄС у 90-ті роки були Німеччина, Італія, Франція, Австрія. Іспанія, найменші обсяги торгівлі зафіксовано з Люксембургом. Бельгією, Швецією. При цьому характерною рисою експорту України в ЄС була його надмірна концентрація до двох країн - Німеччини та Італії (59 % у 2000 р.). Від'ємне сальдо торгівлі України з ЄС постійно зростало — з 502.20 млн дол. США в 1994 р. до 1881.13 млн дол. США в 1997 р. Лише 1998 р. воно скоротилося до 1199.26 млн дол. США, а у 2000 р. склало 526,8 млн дол. США.

Зрушення в товарній структурі торгівлі України з ЄС були незначними: в імпорті переважали машини та обладнання, в експорті — хімічні продукти та інші товари з низьким рівнем доданої вартості. Так, в останні роки на продукцію чорної металургії припадало 15—20 % сукупного експорту України до ЄС, на текстиль, мінеральні та інші продукти — 58—64 %, тоді як на машини та устаткування — лише 6—8 %. Причому питома вага останньої товарної групи має стійку тенденцію до зниження.

Збільшенню експорту з України в ЄС та позитивним зрушенням у його структурі перешкоджають повільні структурні зміни в національній економіці, "тінізація" зовнішньої торгівлі, невисокий рівень конкурентоспроможності українських товарів, наявність обмежень із боку ЄС у "чутливих" галузях (чорна металургія, легка промисловість, сільське господарство).

Таким чином, товарний обмін між Україною і ЄС відбувається переважно на міжгалузевій основі, що суттєво зменшує матеріальну базу реальної економічної інтеграції.

На сьогодні ЄС є найбільшим іноземним інвестором в Україні, який інвестує більше, ніж США та Росія разом. За даними Держкомстату України, на 01.01.2001 р. загальний обсяг прямих іноземних інвестицій з країн членів ЄС становив 1415,7 млн дол. США. Хоча у 2000 р. цей обсяг значно зріс, на початок січня 2001 р. питома вага країн ЄС зменшилася до 36,6 %. Капіталовкладення з країн ЄС здійснені у 2108 підприємств України (табл. 2).

Із прямих іноземних інвестицій, що надійшли в економіку України з країн — членів ЄС, найбільші обсяги до 1998 р. вклали нерезиденти з Нідерландів — 10.4 %, Німеччини — 8,9 %. Великої Британії — 7.3 %. Найбільший інтерес європейських інвесторів викликають такі галузі економіки України, як: харчова промисловість — 241,2 млн дол. США (14,5 % загального обсягу), внутрішня торгівля — 119,7 млн (7,2 %), хімічна та нафтохімічна промисловість -81,8 млн (4,9 %), машинобудування та металообробка 63,2 млн (3.8 %), фінанси, кредит, страхування, пенсійне забезпечення — 52.7 млн (3,2 %), будівництво і промисловість будівельних матеріалів — 45.6 млн дол. США (2.7 %).

При заснуванні українських компаній на своїй території ЄС надає Україні статус найбільшого сприяння, тобто відкрити українську компанію на території Європейського Союзу так само легко, як і компанію більшості інших країн. Будучи заснованою, українська компанія отримує національний режим; вона мас підпорядкувати свою діяльність тим самим правилам, що й компанії ЄС. Україна встановлює дещо інші правила діяльності для компаній, ЄС. Коли такі компанії відкривають свій бізнес в Україні, вони можуть на власний розсуд обрати національний статус (керуватися правилами, встановленими для українських компаній) або статус найбільшого сприяння (керуватися правилами, встановленими для іноземних компаній) — залежно від того, які умови с вигіднішими. Але в деяких галузях можливість такого вибору не надається, і режим, що пропонується іншим іноземним компаніям, автоматично встановлюється і для компаній ЄС.


Таблиця 2

Сукупний обсязі прямих інвестицій в Україну і країн ЄС (млн дол. США)

Країн"

01.01.1995

01.01.1998

01.01.2001

Всього по СС

220.4

809.1

1415.7

Австрія

8.2

44,8

126.3

Бельгія

5.7

17.2

23.3

Греція

4.1

14,7

25.3

Данія

0.7

6.0

10,9

Ірландія

14.2

42,5

94,0

Іспанія

12.2

16,7

29.1

Італія

14,6

51,5

72,3

Люксембург

0.3

7.05

10,7

Нідерланди

11.8

213.1

361,8

Німеччина

101,3

179,2

237,9

Португалія

0.05

0.9

Сполучене Королівство

33.8

151.4

299,4

Фінляндія

0,3

6,0

8,9

Франція

9,6

18,1

40.9

Швеція

3.6

40,8

74,0

За багатьма відносними та навіть абсолютними показниками іноземних інвестицій Україна посідає одне з останніх місць серед країн Центральної та Східної Європи. Основними причинами невисокої активності іноземного капіталу, у тому числі з країн ЄС, є несприятливий інвестиційний клімат у країні.

Обсяги технічної допомоги ЄС Україні до 1997 р. теж мали тенденцію до зростання (табл. 3). У цей період Україна була другим після Росії реципієнтом технічної допомоги ЄС серед колишніх радянських республік. Однак від 1998 р. обсяги допомоги постійно знижуються.

Таблиця 3

Обсяги міжнародної технічної допомоги, яка надійшла в Україну з країн — членів ЄС (мли дол. США)

Країна

1997

1998

1999

2000

Всього по ЄС

154.6

152,5

130,1

115.6

Нідерланди

8.6

8.6

8.5

3,9

Німеччина

17.1

17.1

10.1

3.7

Сполучене Королівство

33,2

30,7

15.0

7.2

Франція

2.1

1,3

Швеція

2.6

2,5

2.9

5.8

Європейська комісія (TACIS)

91,0

92.3

93.6

95.0

Пріоритетами Програми TACIS є ядерна безпека та захист довкілля (26,4 %), реструктуризація держпідприємств та розвиток приватного сектора (19,1), реформа державного управління, соціальної сфери та освіти (9,6), сільське господарство (10,8), енергетика (11,2), транспорт (8,6), консультації з економічної політики (5,4), телекомунікації (3,6 %).

За Програмою фінансується також ціла низка рамкових програм, серед яких:

• Європейська експертна програма — надає консультації українським державним установам;

• ІNTAS — сприяє реалізації спільних із Західною Європою науково-дослідних проектів;

• Бангкоцький механізм TACIS/ЄБРР — використовується для фінансування технічного співробітництва, спрямованого на сприяння в підготовці та залученні інвестицій ЄБРР;

• Програма сприяння демократії;

• LIEN — сприяє розвиткові неурядових організацій у соціальній сфері для підтримки вразливих груп населення;

• Поріднені міста — поєднує міста України та Європейського Союзу;

• ТЕМПУС — заохочує обмін між вищими навчальними закладами України та ЄС;

• BISTRO— надає гранти для швидкого впровадження малих проектів у межах індикативних програм:

• Програма підвищення ефективності менеджменту — забезпечує організацію стажування українських менеджерів у ЄС.

У 1999 р. Європейський Союз ухвалив рішення щодо продовження фінансування України за Програмою TACIS і у 2001—2005 pp.

Критерії розширення і поглиблення європейської економічної інтеграції та Україна
Глава 2. Україна і співдружність незалежних держав
Відносини з Росією як провідний напрям взаємозв'язків України з учасниками СНД
Зв'язки з іншими членами Митного союзу - Євразійського економічного співтовариства
Співробітництво з країнами ГУУАМ, Туркменістаном та Вірменією
Глава 3. Україна в чорноморській економічній інтеграції
Інтеграційні процеси в Чорноморському регіоні
Статут та Структура ЧЕС
Етапи розвитку ЧЕС
Економічні пріоритети ЧЕС