Україна і світове господарство - Філіпенко А.С. -
Глава 4. Україна — європейський банк реконструкції й розвитку

Удосконалення та зміцнення співробітництва між Україною і міжнародними фінансовими установами має бути важливим компонентом економічної політики країни. Незважаючи на відмінності в суті, інструментах своєї діяльності та можливих впливах на процес трансформації посткомуністичних економік, усі міжнародні фінансові інститути (МВФ. група Світового банку, багатосторонні регіональні банки розвитку, в тому числі ЄБРР) спроможні сприяти посиленню макроекономічної стабільності, запобіганню фінансовим та структурним кризам, реалізації структурної перебудови та ринковій трансформації перехідних економік.

У цьому контексті співробітництво з Європейським банком реконструкції й розвитку стало важливим фактором, який позитивно впливав і впливає на процес трансформації економіки пострадянської України на ринкових засадах. Тому важливим пріоритетом усіх гілок влади має бути підвищення ефективності такого співробітництва, залучення за допомогою ЄБРР якомога більших обсягів іноземних інвестицій, використання досвіду, експертизи, міжнародного авторитету та специфічного статусу Банку з метою прискорення вкрай необхідних для України структурних та інституційних реформ.

Загальні засади співробітництва між Україною і Європейським банком реконструкції й розвитку

Головною метою діяльності ЄБРР міжнародної фінансової інституції, яку було створено 15—17 квітня 1991 р. в Лондоні,— є сприяння переходу до ринкової економіки та розвиток приватного сектора і підприємництва у країнах операцій. При реалізації цього завдання ЄБРР спирається на утвердження у країні принципів багатопартійної демократії, плюралізму та ринкової економіки. Капітал ЄБРР (після його подвоєння у 1996 p.) становить 20 млрд євро. У його структурі 55 J 2 % акцій належить країнам Євросоюзу та Єврокомісії, 11,78 % — 27 країнам операцій, 10 % — США, 8,52 % — Японії та 14,48 % — іншим країнам світу.

Після утворення ЄБРР країнами операцій спочатку були лише країни Центральної й Східної Європи та СРСР, але після розвалу останнього до ЄБРР як акціонери та країни операцій приєдналися ще 15 нових членів, у тому числі й Україна. Вона отри мала частку в акціонерному капіталі ЄБРР у розмірі 0,4 %. Друге розширення членства ЄБРР відбулося у 2000 p., коли до ЄБРР спочатку як акціонер приєдналася Монголія, а в грудні 2000 р. як країна операцій та акціонер — ще Федеративна Республіка Югославія. Таким чином, на сьогодні ЄБРР налічує 62 країни-акціонери, у тому числі 27 країн операцій.

Суверенна акціонерна база ЄБРР та зобов'язання акціонерів щодо поповнення капіталу у випадку фінансових труднощів, а також надзвичайно консервативна фінансова політика щодо резервування, провізій та управління активами зумовлює кредитний рейтинг AAA, який дає ЄБРР змогу позичати на фінансових ринках на надзвичайно вигідних умовах (у 2000 р. середня ставка запозичення для ЄБРР становила LIBOR мінус 25 базисних пунктів). А завдяки цьому, своєю чергою. Банк має можливість мобілізовувати на фінансових ринках значні кошти, які потім вкладаються у проекти.

ЄБРР є певною мірою банком-гібридом, оскільки поєднує в собі функції банку розвитку, який надає середньо- і довгострокові кредити (bank loans) та банківські гарантії (bank guarantees), і інвестора, оскільки дедалі більшу частку своїх операцій проводить у формі інвестицій у акціонерний капітал (equity). Головними фінансовими інструментами ЄБРР є кредити (78 % загальних обсягів зобов'язань у 2000 р.) та інвестиції в акціонерний капітал (20 %), питома вага банківських гарантій невисока (лише 2 %).

Але не тільки в цій "гібридності" полягають відмінності ЄБРР від бреттон-вудських інститутів (МВФ, Світовий банк тощо). Особливі риси ЄБРР можна схарактеризувати таким чином:

• Банк робить сильніший акцент на умовах, що супроводжують проекти: при наданні фінансування ЄБРР наголошує на виконанні клієнтом цілої низки структурних та інституційних умов з метою поліпшення інвестиційного клімату, прискорення структурних змін, оптимізації корпоративного управління тощо;

• ЄБРР — єдина міжнародна фінансова інституція, яка фінансує на комерційних принципах (тобто на засадах самоокупності) як проекти розвитку, так і приватний сектор, не надаючи при цьому ніяких "м'яких" кредитів або цінових субсидій;

• на відміну від комерційних банків ЄБРР здатний брати на себе політичні ризики (завдяки тому, що країни операцій є водночас акціонерами), ризик конвертованості валют (унаслідок статусу преференційного кредитора борг ЄБРР не підлягає реструктуризації"), різноманітні комерційні ризики (завдяки регіональній спеціалізації та унікальному досвідові), а також передпроектні ризики при розробці великих проектів у державному секторі (завдяки фондам технічної допомоги, які надаються акціонерами).

Фінансуючи проекти у приватному секторі, ЄБРР використовує, як правило, кредити (включно зі співфінансуванням), акціонерні інвестиції та гарантії. При фінансуванні проектів у державному секторі, переважно інфраструктурних, надаються зазвичай кредити під суверенну гарантію.

Кредити в цілому мають такі параметри: строк — 7—10 років для приватного сектора та 10—15 років — для державного; пільговий період -З роки, процентна ставка — ЛІБОР + 1 % (при фінансуванні проектів під державні гарантії) та ЛІБОР плюс фіксована маржа, яка залежить від оцінки Банком кредитного ризику позичальника та країни (для приватного сектора). Кредити під державні гарантії є, як правило, не забезпеченими, на відміну від кредитів клієнтам із приватного сектора.

Що стосується інвестицій (equity investment), то ЄБРР намагається збільшити частку цього інструменту у своєму портфелі з таких причин: 1) можливість сприяти через представництво в раді директорів компанії поліпшенню корпоративного управління; 2) більший, ніж у кредитів, потенціал прибутковості для ЄБРР; 3) наявність можливостей виходу зі складу акціонерів (продаж пакета стратегічному інвестору або продаж через фондову біржу тощо).

Гарантії як фінансовий інструмент використовуються відносно мало, тому що попит на них серед клієнтів ЄБРР незначний. Але в цілому це — важливий фінансовий інструмент, за допомогою якого ЄБРР може перекласти на себе політичні та всі інші ризики основного кредитора. Найбільше поширення цей інструмент дістав у Програмі підтримки зовнішньої торгівлі (Trade Facilitation Programme).

ЄБРР є фінансовою інституцією, що співфінансує проекти. Частка Банку в довгостроковому фінансуванні проекту дорівнює, як правило, 30 %. Усереднена сумарна капіталізація типового проекту ЄБРР — 18—20 млн євро, при цьому мінімальний розмір участі ЄБРР у проекті має становити не менш ніж 5 млн євро.

Україна приєдналася до Установчого договору про створення ЄБРР. тобто стала країною — членом ЄБРР та водночас країною операцій, після ухвалення відповідного рішення Радою губернаторів ЄБРР (від 28 березня 1992 p.), закріплення цього рішення у відповідному Указі Президента України (від 14 липня 1992 р.) та сплати грошового внеску (ЗО % частки країни в капіталі Банку).

Після приєднання України до ЄБРР активні операції почалися в 1993 p., коли Рада директорів ЄБРР ухвалила перший проект в Україні — проект модернізації Київського міжнародного аеропорту "Бориспіль" (кредит 4,75 млн екю).

Після цього динаміка щорічних обсягів операцій ЄБРР в Україні виглядала таким чином (млн екю/євро):

1993 — 8,1; 1997 — 349,4;

1994 — 28.5; 1998 — 366.2;

1995 —176,6; 1999 — 460.0;

1996 — 214,9; 2000 — 291,0.

Пріоритети та виклики ринкових перетворень в Україні — погляд ЄБРР
Роль ЄБРР у підтримці реформ в Україні
Ефективність співпраці України з ЄБРР та шляхи її підвищення
Висновки
ВСТУП
Тема 1. Сутність, принципи та основні поняття фандрайзингу
1. Визначення сутності фандрайзингу та основних його понять
2. Основи фандрайзингу: принципи, завдання, напрямки діяльності
3. Донори та способи взаємодії з ними
4. Правила успішного та причини невдалого фандрайзингу