Історія української преси - Животко А.П. -
Зміст і співробітники "Киевской Старины"

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

Бовший час доводилося "Киевской Старине" перемагати тяжку матеріальну скруту. Кілька разів стояла вона перед небезпекою припинення і лише завдяки відданій жертвенності з боку співробітників та поодиноких членів українського суспільства, не кажучи вже про самих видавців, щастило кожного разу цю небезпеку усувати.

Передплата довший час не могла покрити всіх видатків. Виявлялася вона в таких цифрах. Першого року (1882) за Т. Лебединцева кількість передплатників досягла була числа 780 і давала надії на розвиток та забезпечення. Але вже другий 1883 р. виявив упадок, давши 760 передплатників. Це затурбувало Т. Лебединцева і примусило просити субсидії. Одержана одноразова субсидія в 2000 рублів справи врятувати не могла, тим більше, що наступні роки виявила дальший упадок передплат, а саме: рік 1884 дав вже 750, 1885 — 612 передплат. Пояснюється це тим, що на початку в число передплатників попали почасти особи, які сподівалися, що журнал уділятиме головну увагу опису київських старовинних пам'яток і зокрема пам'яток церковних. Тому серед них було чимало духовенства, яке вже в наступних роках, побачивши дійсний характер журналу, почало відходити. Ще більш упала передплата в переходових 1887—1889 роках (перехід видання від Лебединцева до Лашкевича), чому завинила до певної міри техніка переходу (запізнення оповіщень передплати тощо). Кількість передплатників знизилася аж до 400.

З переходом "Киевской Старины" до "Старої Громади" за ведення її В. Науменком передплати почали помалу підноситися.

В перших роках (1882—1883) від передплат поступило десь 6—7 тисяч рублів, тоді як видатки виносили більше ніж 8 тисяч рублів. Коли взяти на увагу, що при зменшенні передплатників сума видатків залишилася та ж сама, то зрозуміло, в яких тяжких і не від рал них умовах доводилося "Киевской Старине" битися за своє існування.

І також пощастило перемогти всі ті тяжкі обставини, довівши до того, що бодай при кінці позбавилася "Киевская Старина" щорічних дефіцитів. Було це наслідком, з одного боку, згаданої жертвенності, з другого — упорядкування господарки.

З допомогою прийшли в першу чергу самі співробітники. Одні з них відмовилися від гонорарів, а другі, як Є. Кивлицький, відмовилися від платні за технічну редакційну працю або зводили її до мінімуму. Крім того, з допомогою прийшли поодинокі члени нашого громадянства, серед них у першу чергу В. Симиренко ("Великий Хоре"), який щороку, крім інших пожертв на національно-громадські цілі, давав не менше ніж 1000, а частіш 1500—2000 рублів. Внески робили також В. Науменко, К. Гамалій, В. Беренштам, П. Косач, О. Лазаревський, В. Тарновський, Я. Демченко, Жученко, М. Шугуров та інші.

Такими зусиллями пощастило втримати один з найповажніших журналів, передавши його заповіт і традиції молодшому органові, що після 25 років його заступив.

Зміст і співробітники "Киевской Старины"

За час свого існування "Киевская Старина" об'єднала навколо себе найвизначніші українські наукові сили та створила широке коло співробітників, що охоплювало не лише східні й західні українські землі, але сягало і далеко поза їх межі. Досить назвати тут хоч би такі імена як В. Антонович, П. Житецький, О. Лазаревський, М. Костомаров, також Д. Багалій, Беренштам, Б. Грінченко, М. Грушевський, М. Драгоманов, що писав як під своїм іменем, так під різними псевдонімами, О. і П. Єфименки, О. Яворницький, А. Кримський, І. Левицький (Не-чуй), О. Левицький, Г. Мачтет, К. Михальчук, В. Перетц, Б. Познанський, О. Потебня, Т. Рильський, О. Русов, С. Русова, М. Сумцов, М. Старицький, І. Франко (Мирон), Я. Шульгін, Ф. Щербина та багато інших. З чужинців писали — В. Мякотин, М. Петров та інші.

Впродовж 25 років нагромадила "Киевская Старина" в 97 томах ціле багатство різноманітних праць. В цілому весь зміст цих 97 томів обіймає праці чи матеріали з історії та археології України, історії красного письменства, етнографії, а також листування визначних людей, спомини, бібліографії й т. п.

Згадаймо тут, бодай дещо, з тієї скарбниці. Так, в цілій низці історичних праць В. Антоновича знаходимо тут такі як "Уманский сотник Иван Гонта", "Киев, его судьбы и значение с XIV по XVI столетие"; Дм. Багалій дав такі як "Займанщина в Левобережной Украине XVII й XVIII в.", "Генеральная опись Малороссии", "Три черкасские слободы XVIII в. по современному их описанию" та багато інших; з праць М. Грушевського — "Волынский вопрос 1097—1102 г."; М. Драгоманов опублікував тут між іншим також "Украинский вопрос в его историческом освещении"; дуже цінну замітку дав П. Єфименко — "Ссыльные малороссияне в Архангельской губернии"; М. Костомаров, побіч з іншими своїми працями, дав "Материалы для истории Колиивщины"; надзвичайно цінний вклад зробив О. Лазаревський, публікуючи "Отрывки из фамильна-го архива Полетик", "Два акта для истории — руины — правобережной Украины", "Описание старой Малороссии", "Суды старой Малороссии", "Запорожье в конце XVII в." та інші; з праць О. Левицького: "Очерки народной жизни Малороссии во второй половине XVII в."; І. Павловський опублікував тут 39 більших і менших праць до історії Полтавщини і її поодиноких міст; з праць М. Сумцова: "К истории Слободско-украинского чумацтва"; тут же цінна праця Я. Шульгіна про Коліївщину, як також Д. Яворницького: "Жизнь запорожских казаков", "Архивные материалы для истории Запорожья" та інші. Не менш цікаві праці, що стоять у зв'язку з церковним і релігійним життям України, як наприклад, Г. Моз "Гайдамацкие движения XVII ст. и монахи киевских манасты-рей", або "Странички из жизни духовенства в старой Малороссии" Н. Єгорова; "Участие запорожских казаков в востановлении южно-русской церковной епархии" П. Орловского; "Помещики й духовенство в юго-западном крае в конце прошлого столетия" В. Хроневича; "Церковное пение й культура XVII й XVIII в. в Украине и Московии" А. Сластіона та інших. Так само з археологи та архівознавства на сторінках "Киевской Старины" появилися такі цінні розвідки, огляди тощо як Д. Яворницького "Остров Хортица", низка праць В. Антоновича та Д. Бага-лія, П. Єфименка, А. Линниченка, Хроневича та інших.

Тут же кілька праць і матеріалів до історії української журналістики. Зокрема, С. Русової "Харьковская журналистика начала настоящего столетия"; Г. Вашкевича ..Неосуществившийся журнал Кулиша "Хата", дещо до історії "Основи" тощо.

З історії української літератури: В. Антоновича "К вопросу о галицко-русской литературе"; Д. Багалія — праці про Квітку-Основ'яненка та Г. Сковороду; Василенка про О. Бодянського; С. Єфремова про Грабовського ("Поэт-гражданин"), про І. Франка ("Поэт борьбы и контрастов"); з історії української мови: П. Житецького "Очерки истории Малорусского наречия в XVII в.", "О языке и поети ческом стиле малорусских дум"; М. Костомарова про П. Куліша та його останню літературну діяльність; Мирона (І. Франка) про І. Вишенського; М. Сум нова "Слободское украинское дворянство в произведениях Г. Квитки" та інших; врешті, низка статей і заміток про Котляревського та Шевченка, подані М. Василенком, Б. Грінченком, Дашкевичем, В. Доманицьким, С. Єфремовим, П. Житецьким, Науменком, Павловським, О. Русовим та іншими.

Особливо багато дала "Киевская Старина" матеріалів з етнографії, як також інших цінних праць. Так, І. Беньковський опублікував тут 23 праці, присвячені переважно звичаям, повір'ям, приказкам тощо; про похорон і голосіння дав свої розвідки В. Данилів; про творців і співаків дум писав П. Житецький; О. Левицький дав такі праці як "Очерк старинного быта Волыни й Украины, "Обычные формы заключения браков в Южной Руси", "Обычай помилования преступника, избранного девушкой в мужья" та інші. I. Левицький дав нарис "Украинские юмористы и шутники"; В. Милорадович подав 16 праць про Лубенщину; П. Несторовський — матеріали про бессарабських українців; тут же довга низка праць (30) М. Сум нова та Т. Рильського "К изучению украинского народного мировоззрения", врешті, праці Номиса, Б. Познанського (зокрема про Вороніж, українців: "Попок", "Воронеж, хохли"), I. Франка та інших.

Серед праць і матеріалів, що торкаються біографії та характеристики, треба згадати О. Лазаревського "Люди старой Малороссии", В. Шенрока "Життя П. Куліша" та інші. Серед бібліографічних матеріалів — покажчик праць П. Чубинського.

Листування. Обіймає воно листування О. Бодянського, Г. Галагана, П. Куліша, І. Полетики, Г. Румянцева про повстання в Україні, листи Б. Хмельницького до В. Са-піги.

Врешті, спомини, денники, записки: В. Беренштамата Г. Вашкевича про М. Костомарова, О. Кістяковського, Б. Познанського ("Картини моего прошлого", "Воспоминания о польском возстании в Украине"), М. Старицького, М. Чалого, тут же записки М. Чайковського ("Садик-Паша"), "Дневник" Освенціма, "Дневник" Ханенка та інших.

Року 1890 дістала "Киевская Старина" дозвіл на друкування творів красного письменства. Одночасно з ініціативи і переважно працею В. Доманицького поповнився відділ заміток відомостями поточного життя. Починає звучати і публіцистична нота, починають порушуватися пекучі питання сучасного життя і потреб українського народу.

Так українське суспільство досягло, врешті, свого органу, що став єдиним притулком української літератури та вперше органом критики і публіцистики.

Вже цей короткий перегляд свідчить про ту невичерпану ще й досі криницю — першу українську широку енциклопедію, якою став орган української науки і літератури, публікації, без яких тяжко обійтися в науковій праці з тієї чи іншої галузі українського життя.

Цензура і "Киевская Старина"
Відгуки й оцінка
РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ. РОКИ 1860-1905 У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ
Преса на західноукраїнських землях від 1860 року
Літературно-політичний часопис "Слово": виникнення, суспільно-національне обличчя, передплата, додатки
Редакція, співробітники, зміст "Слова"
Відгуки й оцінка
"Слово" на послугах російських державно-політичних чинників. Розвиток москвофільства в пресі
Народження української народовецької преси. "Молода Русь". Нова "Руська Трійця"
"Вечерниці". Їх характер, зміст. Акція проти часописи. Припинення
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru