Історія української преси - Животко А.П. -
Преса РУП (Революційної української партії)

Спадкоємцем "Народу" з 20.111. 1895 р. став також "Громадський Голос", що розвинув та ще більш конкретизував основи українського національно-соціального визволення. На початку виходив він місячними газетними випусками. З 1906 до 1909 рр. — двічі в тижні; в 1910—1915 рр. — як тижневик, 1916 р. — як декадник, а по першій світовій війні знову як тижневик, ставши центральним органом Української радикальної партії (УРП).

Видавцем і редактором спочатку був В. Будзиновський, по ньому М. Павлик і врешті (по війні) спілка "Громада" при редагуванні О. Павлова і М. Стахова.

З 1 червня 1896 р. в Коломиї почав виходити місячник у виданні та за редакцією д-ра К. Трильовського "Громада". Появилося п'ять чисел, причому за жовтень і грудень 1896 р. не вийшов. Припинив своє існування цей часопис в 1897 р.

Народження української соціалістично-демократичної преси

Побіч з "Громадським Голосом" та іншими соціалістичними органами Української радикальної партії та часописами, що стояли на радикальному ґрунті, з 1 січня 1897 р. почав виходити у Львові часопис групи, що, ставши на засадах марксизму, вийшла з УРП (Української радикальної партії). Була це група на чолі з М. Ганкевичем, Ю. Бачинським та Р. Яросевичем. їх першим часописом був "Robitnyk", що виходив двічі на місяць. З огляду на те, що українське робітництво в містах, для якого часопис був призначений, в значній мірі було спольщене, виходив він латинкою. За видавця і відповідального редактора підписував його І. Глинчак. Коли ж було остаточно оформлено течію в Українську соціалістично-демократичну партію (УСДП), що сталося 18.IX. 1899 p., було започато видання офіційного органу партії. Став цим органом часопис "Воля", що почав виходити з 1.1.1900 р. за редакцією М. Ганкевичата С. Вітика. Виходив з невеликою перервою до 1907 р.

Преса РУП (Революційної української партії)

На східноукраїнських землях так само назрівало вже оформлення молодого соціалістичного руху в одну українську політичну незалежну партію. Стала нею Революційна українська партія (РУП), що 1900 р. почала свою працю, в якій її пресові органи та інші видання зайняли одне з поважніших місць.

Першим її органом з 1902 р. (березень) став часопис під назвою "Гасло". З огляду на те, що під Росією виключена була всяка можливість легального існування української преси, а тим більше революційної, орган цей (як пізніш і інші органи цієї партії) почав виходити поза Росією, а саме в Чернівцях. Всього вийшло 17 чисел (з них в 1902 р. 12 чисел, а в 1903 р. 5 чисел).

Перша редакція складалася з Д. Антоновича (Муха), С. Голіцинського, П. Канівця і В. Козиненка, що перебували у Києві. У Чернівцях видання і редакцію провадили

B. Сімович і Л. Когут. Належали вони всі до сим патиків соціалізму і в цьому дусі провадили часопис. На початку виразної диференціації в рамках соціалістичних часопис не мав. Це робило його ніби органом політичної дискусії. Щойно пізніш, 1905 р. обличчя "Гасла" набрало вже виразного соціалістично-демократичного характеру.

Одним з найактивніших співробітників був Д. Антонович. У січні 1903 р. переїхав він до Львова і почав сам провадити часопис, подаючи в ньому свої статті за підписом

C. Войнилович, або просто С. В. Багато працював в ньому М. Русов (огляд європейського соціалістичного руху, за підписом М. Т-кий). Серед активних співробітників був також М. Лозинський та інші.

Крім провідних статей, оповідань, віршів тощо "Гасло" (як і пізніші органи) звертало велику увагу на хроніку життя на українських землях, на бібліографію соціалістичних видань та інше.

В грудні 1902 р. у Києві відбувся перший з'їзд РУП. Ухвалено на ньому приступити до видання другого часопису, призначеного для сільського робітництва. Став ним "Селянин", перше число якого вийшло 1.1.1903 р. Спочатку виходив у Чернівцях, а потім у Львові. Офіційним видавцем львівського "Селянина" був М. Ганкевич, а редактором С. Вітик.

Цікаву згадку подає у зв'язку із заснуванням цього часопису Є. Чикаленко. У своїх "Споминах" він пише: "Задумав я з д-ром Модестом Левицьким подати прохання до міністра внутрішніх справ, щоб дозволили нам видавати тижневик "Селянин", гадаючи, що коло першої української газети об'єднаються всі українські елементи різних політичних напрямків. Але заходи наші зосталися марними; тоді ж таки я через студентів М. Порша чи О. Скорописа передав партії РУП, здається, тисячу карбованців на видання української газети за кордоном. Досадував я потім на РУПістів, бо вони свою газету теж назвали "Селянином", що дало привід людям говорити: не дозволили Чикаленкові видавати "Селянина" тут, то він видає його за кордоном".

У провідних статтях звертав часопис увагу на організацію боротьби з визиском, справи війни, займаючи негативне до неї становище. Серед творів красного письменства- оповідання В. Винниченка (В. Деде) "Салдатки", "Щастя", "На пристані".

Як і "Гасло", звертав "Селянин" увагу на хроніку селянського і робітничого життя та на огляди революційного руху в Росії.

Того ж 1903 р. РУП придбала ще один орган, присвятивши його інтересам промислового робітництва. Був ним "Добра Новина", що виходив у Львові і був перед тим популярним органом Української Соціалістичної партії, заснованої 1900 р. Б. Ярошевським.

Після того, як ця партія в грудні 1903 р. зірвала з РУП, орган цей перестав виходити. Замість нього з 1.III. 1904 р. РУП почала видавати інший часопис з тією ж метою під назвою "Праця", що одночасно став загальнопартійним органом (1904—1905). Виходила "Праця" у Львові. На сторінках ЇЇ чисел, побіч з хронікою та оглядами і дописами, з'явилося чимало ґрунтовних статей, як також статей дискусійних, що мали завданням вияснити становище партії в тих чи інших питаннях, зокрема в питаннях національному і аграрному. Таке саме знайшла тут місце і стаття С. Войниловича (Д. Антоновича) на тему національного українського питання з характеристичним і недвозначним заголовком "Неіснуюче питання".

Преса соціал-демократичної Спілки
Буковина. Москвофільство та його органи. Народження української преси. Часопис "Буковина"
Розвиток української преси Буковини
Преса Карпатської України (Угорської Руси). Мовний характер. Розвиток, Діячі.
РОЗДІЛ П'ЯТИЙ. УКРАЇНСЬКА ПРЕСА ЗА ОКЕАНОМ
Початки й розвиток преси в З'єднаних Державах Америки. Характер. Діячі
Українська преса в Канаді. Її початки. Характер. Діячі.
Українська преса в Бразилії.
РОЗДІЛ ШОСТИЙ. РОКИ 1905-1914
Революція 1905 р. в Росії і народження національної української преси на східноукраїнських землях