Інформаційні системи і технології на підприємствах - Плескач В.Л. -
1.5. Удосконалення управління підприємством у процесі міжнародної економічної інтеграції

Особливості процесу управління підприємствами на сучасному етапі тісно пов'язані зі зміною стратегічних орієнтирів їх діяльності, оскільки основними економічними цілями підприємства у ринкових умовах є підвищення ефективності виробництва, максимізація прибутку, освоєння нових ринків, задоволення потреб споживачів. Водночас посилюється ступінь впливу інформаційних ресурсів на процес управління економічною системою підприємства.

Мета економічних реформ полягає у створенні нових відносин між підприємствами, а також усередині окремих підприємств.

Основною тенденцією стає децентралізація управління і зміна основних важелів регулювання на мікрорівень, що забезпечує більшу економічну самостійність підприємств. Кожне підприємство змушене здебільшого самостійно вибирати шлях виходу з кризи і входити на ринок, а необхідною умовою стабільного ефективного функціонування стає така форма поведінки підприємства, при якій максимально проявляється ініціатива.

Сучасні підприємства функціонують у постійно змінюваних економічних умовах. Підприємства не можуть розраховувати на стабільне існування своїх постачальників і споживачів, тому мають шукати нових партнерів. Розвиток науково-технічного прогресу ускладнив управління і виділив його в особливу сферу діяльності, що вимагає спеціальних знань.

Американський інженер і дослідник Ф. Тейлор вважав управління мистецтвом знати точно, що належить зробити і як це зробити найкращим і найдешевшим способом, виділяючи чотири групи управлінських функцій: мета, засоби, їх підготовка і розробка, контроль результатів. До сучасних ефективних засобів управління підприємством зазвичай відносять ІТ.

У 50-60-ті роки в центрі уваги стояла організаційна структура управління. У 60-70-ті роки відпрацьовувалися питання стратегічного планування.

З 80-х років для західних підприємств характерним став перехід від стратегічного планування до стратегічного управління. Порівняно новим етапом у розвитку менеджменту стало об'єднання теорії управління і теорії маркетингу, що надало поштовх ринковій концепції управління.

Лише за наявності чітко відпрацьованих варіантів стратегій розвитку підприємства можна сформувати систему взаємопов'язаних маркетингових, фінансових і науково-технічних планів, а також розробляти механізми реалізації цієї стратегії.

Розробка й реалізація стратегії підприємства зводиться до управління економікою на мікрорівні, для чого необхідно побудувати відповідну систему, що виконує такі основні функції: стратегічну - обґрунтування цілей і вибір головних шляхів їх досягнення; координуючу - збалансування найважливіших ресурсних обмежень і узгодження суперечливих інтересів всіх учасників виробничого процесу; стимулюючу - активізація рушійних сил розвитку; інформаційну - володіння інформацією, що дозволяє приймати рішення стосовно зовнішнього і внутрішнього середовищ.

Однією з найскладніших функцій управління є функція інформаційного забезпечення, яка спрямована на те, щоб своєчасно формувати, накопичувати і використовувати інформаційні ресурси для ефективного управління підприємством.

Не менш важливим є механізм взаємодії підприємства з різними контрагентами, партнерами і конкурентами. Для вироблення моделей поведінки підприємства із суб'єктами зовнішнього контура відносин необхідний моніторинг стану взаємодії підприємства з іншими суб'єктами економічної діяльності.

Таким чином, завдання підприємства можна розділити на два рівні: 1) макроекономічний - розробка органами державної влади правил господарювання і 2) мікроекономічний - безпосередня адаптація суб'єктів економічної діяльності до господарювання у нових умовах виробництва і споживання товарів/ послуг.

Довгострокова стратегія розвитку бізнесу вимагає ретельного економічного розрахунку, постійного зіставлення витрат і результатів з відповідними показниками конкурентів.

Завдання маркетингу вимагають обліку запитів покупців, що визначає необхідність виробляти тільки те, що має попит; мати широкий асортимент товарів; організувати виробничий процес так, щоб він був адаптований до швидких змін, а також до сервісного обслуговування купленої продукції; постійно формувати інформаційні ресурси, що відображають всі ніші ринку.

Назвемо систему ведення бізнесу на підприємстві за допомогою ІКТ - інформаційною бізнес-системою, а у мережі - мережевою бізнес-системою.

Зовнішнє і внутрішнє середовища підприємства
Висновки
Розділ 2. Економічна інформація на підприємствах і засоби її формалізованого опису
2.1. Економічна інформація
2.2. Види економічної інформації
2.3. Структури подання економічної інформації
2.4. Класифікація економічної інформації
2.5. Методи кодування економічної інформації
Штрихове кодування економічної інформації
2.6. Єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації