Інформаційні системи і технології на підприємствах - Плескач В.Л. -
Система адресації в Internet

У 1969 p. розпочалося створення мережі Internet Міністерства оборони США, що потім трансформувалася у мережу ARPANET і об'єднувала локальні мережі. Мережа ARPANET у 1973 р. стала міжнародною, в якій нараховувалося близько 1000 комп'ютерів.

У 1988 р. було створено технологію WWW. Перелічимо основні організації, що визначають напрям розвитку мережі Internet: співтовариство Internet; інженерна проблемна група Internet; консорціум WWW; група реєстрації.

Є такі базові сервіси Internet: електронна пошта, WWW-ri-пертекстова система передачі Web-сторінок, де сторінка - найменша одиниця передачі WWW-інформації; сайт - сукупність Web-сторінок, що належать підприємству або фізичній особі; портал - група сайтів з певним набором послуг для користувача; FTP - протокол передачі файлів; Telnet - призначений для управління віддаленими комп'ютерами; Gopher - сервіс, що допомагає шукати інформацію за допомогою системи меню, що має вигляд дерева даних; IRC - служба, що надає користувачам мережі можливість обміну текстовими повідомленнями у режимі реального часу.

Система адресації в Internet

IP-адреса - це унікальна числова адреса, що однозначно ідентифікує вузол, групу вузлів або підмережу в Internet. Унікальність мережевих адрес гарантується спеціальною організацією, яка називається мережевим інформаційним центром.

Domain Name System (DNS) - служба, що дозволяє перетворювати IP-адресацію в доменну і навпаки.

Домени першого рівня: .com - комерційні організації; .edu - освітні організації; .gov - урядові; .mil - військові.

Способи передачі даних в Internet регламентуються низкою протоколів. Так, протоколи POP (Post Office Protocol - поштовий протокол) і SMTP (Simple Mail Transfer Protocol - простий протокол пересилання та отримання файлів) є стандартами електронної пошти.

Завдяки протоколу FTP (File Transfer Protocol - протокол передачі файлів) в Internet відбуваються пересилання та отримання файлів, а за допомогою протоколу NNTP (Network News Transer Protocol - протокол передавання мережевих новин) можна обмінюватися повідомленнями з групами новин. Базис, на якому ґрунтуються всі засоби передачі даних і проектування інтерфейсу в середовищі WWW, утворюють протокол HTTP і мова HTML.

Протокол передачі гіпертексту (Hypertext Transfer Protocol - протокол обміну гіпертекстами, HTTP) визначає спосіб передачі гіпертексту, а також спосіб взаємодії НТТР-сервер та Н'ГіР-клієнта. Мова розмітки гіпертексту (Hypertext Markup Language - мова розмітки гіпертекстів, HTML) визначає вигляд Web-сторінок, що завантажуються у браузер.

З появою Web-серверів з'явилася можливість застосовувати сценарії взаємодії з користувачами. Завдяки цій технології змогли використовувати форми, здійснювати пошук інформації та обробляти дані.

Мова Java дала змогу створювати програми та автоматично завантажувати їх для виконання у Web-браузер. У результаті з'явилися такі продукти, як MS Internet Information Server, ActiveX TaVBScript. Інша значна зміна у використанні WWW пов^язана із перенесенням у це середовище концепції розроблення програм клієнт-серверного середовища. WWW описується, як правило, у термінах взаємодії між клієнтом і сервером за допомогою траизакцій, де як клієнт виступає Web-браузер, який формує запит до серверу. Задачею протоколу HTTP є забезпечення швидкої та ефективної доставки НТТР-транзак-цій.

Телекомунікаційні засоби дають змогу вирішити два найважливіших завдання: забезпечення інформаційної взаємодії з постачальниками та клієнтами, спрямованої на доведення до відома суб'єктів економічної діяльності щодо позиціювання на ринку.

Усе більшого значення при вирішенні завдань підприємств набувають такі інструменти комунікацій, як Internet та Intranet.

Оскільки компанії все ширше використовують Internet як засіб здійснення бізнесу та інструмент для комунікацій, ця мережа швидко стає стандартним засобом взаємодії підприємств. Для багатьох компаній інтрамережа є важливим бізнесовим інструментом взаємодії та управління.

Корпоративну мережу, побудовану за принципами та на програмному забезпеченні Internet, називають Intranet-мережею. Вперше термін Intranet було введено у 1995 р. компанією Sun Microsystems. У мережах Intranet застосовано досвід створення корпоративних інформаційних систем та ідеї, реалізовані в Internet.

Функціональні характеристики Intranet забезпечує використання відкритих стандартів Internet: стандарт формату файлів HTML і стандарт передачі файлів у цьому форматі HTTP сформували основу системи відкритих стандартів Intranet.

Переваги технології Intranet: простота в пошуку інформації; навігація; зручне і компактне подання інформації; наявність великої кількості служб; можливість електронного документообігу всередині підприємства; розміщення реклами на сайті підприємства; створення корпоративного Web-сервера.

Технологія Intranet - це створення локальної інформаційної системи клієнт-серверної архітектури з урахуванням таких обмежень: протоколи обміну - HTTP і FTP, основна форма подання інформації - HTML.

Intranet передбачає високу пропускну здатність каналів зв'язку між клієнтом і сервером та використання як стандартних серверів і клієнтів (HTTP-сервер і браузер), так і стандартних механізмів розширення можливостей системи, наприклад CGI.

CGI (Common Gateway Interface - загальний інтерфейс входу) - інтерфейс між задачами та HTTP-сервером. CGl-nporpa-ма - це незалежна задача, що запускається ІІТТР-серпером при одержанні відповідного запиту і повертає серверу результат свого виконання.

HTTP-сервер призначений для виконання таких функцій: прийом запиту від клієнта, можливий запуск CG І-прикладної програми, повернення файла, що вимагається у запиті (результату виконання CGI-прикладної програми), або повідомлення про помилку клієнту.

Ефективність Intranet зумовлена такими переваго ми:

o використання відкритих стандартів, що забезпечує незалежність від виробників програмно-япаратного забезпечення;

o зниження витрат на впровадження та експлуатацію;

o універсальний доступ до інформації, який забезпечується стандартними браузерами (Netscape Navigator, Internet Explorer, Oracle PowerBrowzer);

o спрощений доступ до інформації;

o розподілений доступ до інформації та централізоване управління інформацією;

o забезпечення взаємодії користувачів і групової їх роботи;

o навігація у мережі Intranet;

o доступ до програм;

o забезпечення інформаційної безпеки;

o можливість управління мережевими ресурсами, для чого можуть використовуватися сервіси управління, що базуються на протоколі SNMP (Simple Network Management Protocol).

Технологія Intranet може бути використана на підприємствах будь-якого профілю і масштабу для автоматизації управлінської діяльності. Мінімальна сукупність дій зі створення внутрішньої Intranet-мережі включає: об'єднання комп'ютерів у мережу TCP/IP; створення Web-сервера і розміщення на ньому необхідних документів, баз даних, різних файлів; установлення на кожний клієнтський комп'ютер Web-браузера.

Останнім часом технологія Intranet все частіше слугує середовищем та інструментом для побудови систем автоматизації підприємства.

Поява систем Intranet свідчить про орієнтацію розробників на використання відкритих стандартів як бази створення інформаційних систем. Нині в індустрії інформаційних систем найчастіше застосовуються такі відкриті стандарти:

o управління мережевими пристроями - SNMP (Simple Network Management Protocol);

o електронна пошта - SMTP (Simple Message TransferPro-tocol), IMAP (Internet Message Access Protocol), MIME (Multipurpose Internet Mail Extensions);

o телеконференції - NNTP (Network News Transfer Protocol);

o інформаційний сервіс - HTTP (Hypertext Transfer Protocol), HTML (Hypertext Marcup Language);

o довідкова служба - LDAP (Lightweight Directory Access Protocol);

o програмування - Java.

Мережа Internet - універсальна база даних і знань. Технологія реалізації мережі Internet перспективна для реалізації обміну даними усередині корпоративних мереж підприємства.

Міжмережевий протокол IP (Internet Protocol) є універсальним кросплатформеним стандартом, що дає змогу об'єднувати в мережу різнорідні електронно-обчислювальні машини, що працюють під управлінням різних операційних систем. Протокол ІР дозволяє тільки транслювати дані. Для управління цим процесом слугує протокол TCP (Transmission Control Protocol), що використовує можливості протоколу ІР.

Для того, щоб пакет з інформацією надійшов у вказане місце, вузли Internet, через які він рухається, мають у своєму розпорядженні таблиці маршрутизації-електронні бази даних, в яких містяться вказівки, куди саме надсилати певний пакет інформації. Таблиці маршрутизації розсилаються на вузли, періодично змінюються і доповнюються. Сервери вузлів, що здійснюють маршрутизацію, називаються маршрутизатора-ми, абороутерами. Правила маршрутизації описані в протоколах ІСМР (Internet Control Message Protocol), RIP (Routing InternetProtocol) і OSPF (Open Shortest Path First). Саме стандарт TCP/IP охоплює подібний запис адрес комп'ютерів, що підключені до Internet. Такий запис носить назву ІР-адреса.

IP-адреса складається з чотирьох десятизначних ідентифікаторів, або октетів, по одному байту кожен, розділених крапкою. Лівий октет вказує тип локальної інтрамережі, в якій знаходиться комп'ютер. У рамках цього стандарту розрізняється кілька підвидів інтрамереж, що визначаються значенням першого октету. Це значення характеризує максимально можливу кількість підмереж і вузлів, що може включати така мережа. У табл. 4.3 наведено відповідність класів мереж значенню першого октету ІР-адреси.

Таблиця 4.3. Відповідність класів мереж значенню першого октету ІР-адреси

Клас мережі

Діапазон значень першого октету

Можлива кількість підмереж

Можлива кількість вузлів

А

1-126

126

16 777 214

В

128-191

16 382

65 534

С

192-223

2 097150

254

D

224-239

...

2-28

Е

240-247

...

2-27

Адреси класу А використовуються у великих мережах загального користування, оскільки дають можливість створювати системи з великою кількістю вузлів. Адреси класу В застосовують у корпоративних мережах середніх розмірів, адреси класу С - у локальних мережах невеликих підприємств.

Для звернення до груп машин призначені адреси класу D. Значення першого октету 127 зарезервовано для службових цілей, в основному для тестування мережевого устаткування, оскільки ІР-па кети, направлені на такі адреси, не передаються в мережу. Крім того, є набір так званих спеціальних ІР-адрес, що мають особливе значення. Хостом прийнято називати будь-який підключений до Internet комп'ютер незалежно від його призначення. Останній (правий) ідентифікатор IP-адреси позначає номер хоста в локальній мережі. Все, що розташоване між правим і лівим октетами в такому записі, - номери підме-реж нижчого рівня.

Висновки

Інформаційні технології - це комплекс взаємопов'язаних наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації праці людей, зайнятих обробкою та зберіганням інформації, обчислювальну техніку, методи організації взаємодії з людьми та виробничим обладнанням, їх практичне застосування, а також пов'язані з цим обробленням соціальні, економічні і культурні проблеми. IT поєднує об'єкти, дії, правила обробки інформації в індивідуальній та масовій виробничій діяльності. Сучасні інформаційні системи розробляються на основі розподіленого середовища. Нині підприємства потребують якомога швидшого реагування на нові запити бізнесу, прозорої інтеграції і гнучкої взаємодії з новими партнерами та замовниками, що можна забезпечити через сервіс-орієнтовану архітектуру. Усе більшого значення при вирішенні завдань підприємств набувають такі інструменти комунікацій, як Internet та Intranet-технології.

Висновки
Розділ 5. Автоматизація управління проектами на підприємствах
5.1. Сутність та поняття проекту
5.2. Автоматизована система управління ІТ-проектом
Програмний продукт управління проектами Office Project Standard-2007
5.3. Програмні продукти управління проектами
Програма Альт-Інвест 3.0
Програма COM FAR (версія 3.0)
Висновки
Розділ 6. Еволюція стратегічних моделей управління підприємствами в інформаційних системах