Основи інформаційно-аналітичної діяльності - Захарова І.В. -
7.3. Методика складання дайджесту

Структура дайджесту. Структура дайджесту має наступний вигляд:

1. Титульний аркуш.

2. Зміст.

3. Передмова (від укладача).

4. Основний текст, звичайно розбитий на розділи, підрозділи, параграфи.

5. Список використаної літератури.

6. Додатки (ілюстрований матеріал - таблиці, графіки, діаграми, що розкривають основний текст).

7. Словник основних термінів (за необхідності).

Методи перетворення інформації. У якості основного метода використовується екстрагування, тобто вилучення з документа найбільш цінних у смисловому відношенні цитат.

Також при складанні дайджестів використовується методика нормалізованого згортання, в результаті якого змінюється фізичний обсяг документа, але при цьому інформативність його не зменшується.

Розглянемо основні етапи складання дайджесту (див. табл.7.2):

Таблиця 7.2. ОСНОВНІ ЕТАПИ СКЛАДАННЯ ДАЙДЖЕСТУ

Етап

Завдання етапу

Основні операції, характеристики

Підготовчий етап

1. Розробка плану-проспекту

План-проспект - основний документ, який визначає напрямки роботи над дайджестом. У ньому викладається докладний зміст майбутнього дайджесту. Це - "мініатюра" основного видання. Головне завдання етапу - встановлення цільового і читацького призначення.

Встановити цільове (для чого) і читацьке (для кого) призначення майбутнього дайджесту. Зазвичай враховують вік, загальноосвітню і спеціальну підготовку читачів. Можна використовувати професійну діяльність читачів, їх посадовий статус. Основні групи споживачів бібліографічної інформації:

- керівники усіх рангів;

- спеціалісти у різних галузях народного господарства, науки, культури (лікарі, економісти, викладачі та ін.;

- підприємці;

- студенти ВНЗ, середніх і спеціальних навчальних закладів, учні ПТУ та шкіл

Обрати і вивчити тему

Тема вивчається з точки зору новизни, актуальності, інтересу до неї читачів, забезпеченості літературою. Тему можна розглядати з усіх або кількох сторін, охоплювати або не захоплювати суміжні галузі знань, розглядати питання лише в теоретичному, практичному або історичному аспекті

Визначити вид, тип і жанр

У плані-проспекті слід визначити види видань, які будуть включені. Це можуть бути книги, журнальні статті та інші види друкованої та недрукованої продукції.

Визначити обсяги, терміни складання посібника

Укладач дайджесту у плані-проспекті зазначає кількість сторінок майбутнього видання і терміни, в які воно буде підготовлене

Обрати оформлення

Обирається спосіб друку видання - типографський або "власними силами", питання зовнішнього і внутрішнього оформлення (обкладинка, оправа, внутрішнє оформлення, ілюстративний матеріал)

Основний етап

2. Розробка плану

План - складений у певному порядку перелік розділів і питань, які мають бути відображені у дайджесті

3. Виявлення творів друку і бібліографічний пошук

Завдання етапу - встановити наявність у бібліотеці літератури за даною темою, а також матеріалів, відсутніх в даній бібліотеці

Укладач досліджує різні джерела: каталоги, картотеки, відповідні розділи фонду, бібліографічні видання, бази даних, довідково-пошукові системи, Інтернет, рукописні матеріали та ін.

4. Вивчення друкованих джерел

Завдання - встановлення відповідності виявлених творів темі дайджесту

Здійснюється шляхом переглядання.

5. Бібліографічне групування

Завдання - вибір оптимальної структури (побудови), тобто формування майбутнього дайджесту

5.1. Одиницею групування є - фрагменти текстів (або цитати). Кожний фрагмент, вилучений з тексту, супроводжується посиланням на опис документа в цілому.

5.2. Вибір оптимальної побудови основних ділень - розділів, підрозділів та більш дрібних ділень, порядку їх слідування один за одним. Потім - оформлення заголовків до кожного, порядок їх слідування. Групування матеріалу може бути:

- тематичним;

- хронологічним (часова закономірність);

- логічним (внутрішня закономірність) - від окремого до загального або від загального до окремого. Копії фрагментів документів вирізують, складають (склеюють) у потрібному порядку.

Заключний етап

6. Підготовка тексту передмови та інших допоміжних елементів

Завдання - розкрити читачам замисел укладача, допомогти вільно орієнтуватися у дайджесті

6.1. Передмова - тут дається характеристика цільового і читацького призначення дайджесту, наводяться дані про відображену у ньому літературу, роз'яснюється загальний принцип побудови дайджесту, перераховуються допоміжні покажчики.

Етап

Завдання етапу

Основні операції, характеристики

Оцінюється актуальність, сучасність тематики дайджесту. Визначається новизна, тобто що нового, раніше невідомого, укладачі привнесли у досліджувану тему. 6.2. Додатки - ілюстративний матеріал: фотографії, фотокопії обкладинок або титульних аркушів видань, портрети діячів науки, культури, мистецтв та ін., таблиці, графіки, карти у краєзнавчих посібниках

6.3. Словник основних термінів (за необхідності).

6.4. Дайджест може містити допоміжні покажчики:

Предметний покажчик - перелік розташованих в алфавітному порядку предметних рубрик з посиланнями на відповідні сторінки. Наявність предметного покажчика значно підвищує інформативність видання; Іменний покажчик - містить відомості про укладачів, редакторів та інших осіб. Наприклад: "Столяров Ю., доктор пед.наук, професор, фундатор документології"; Покажчик географічних назв - практикується у краєзнавчих дайджестах. Перелік понять доцільно супроводжувати характеристиками (море, ріка, населений пункт та ін.); Список прийнятих умовних скорочень - к.п.н. - кандидат педагогічних наук; УАН - Українська академія наук; МОНУ - Міністерство освіти і науки України та ін.

7. Редагування дайджесту

Редагування усіх текстів

Усунення допущених помилок і стилістичних недоліків.

8. Зовнішнє оформлення дайджесту

Завдання - прийняти остаточне рішення щодо оформлення дайджесту

На обкладинці можна зазначити лише заголовок посібника, а на титульному аркуші - повне найменування організації, що випускає дайджест, прізвище та ініціали укладача, заголовок дайджесту, місце і рік видання

Текст друкується через 1-1,5 інтервал. Кегль - 12. Береги: правий, нижній - 10 мм, лівий, верхній - 20 мм.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Підпункти, як правило, заголовків не мають. Відстань між назвами розділів і текстом дорівнює 2-м інтервалам.

Сторінки нумерують арабськими цифрами, номер проставляється, як правило, у центрі нижньої частини сторінки без крапки. Титульний аркуш також включають у загальну нумерацію сторінок, номер сторінки на ньому не проставляється. Для набору різних структурних частин посібника (передмови, основного тексту, допоміжних покажчиків та ін.) можна застосовувати шрифти різних розмірів. Різні шрифти використовуються для заголовків розділів, підрозділів і підпунктів

7.4. Методика складання реферату
7.4.1. Сутність реферування. Особливості структури і складання реферату
7.4.2. Інформативний реферат
7.4.3. Реферат-резюме
7.4.4. Методика формалізованого складання реферату-екстракту
Література до модуля 7