Охорона праці в авіації - Буріченко Л.А. -
7.2. Вплив джерел шуму на організм людини

Шум, який перевищує санітарні норми, негативно впливає на організм людини. Основні джерела виробничого шуму умовно можна класифікувати за групами. Шуми виникають під час роботи:

1) повітряних суден, які здійснюють зліт або посадку;

2) авіадвигунів при переміщенні ПС по аеродрому;

3) авіадвигунів при їхньому випробуванні;

4) станцій випробування авіадвигунів;

5) технологічного устаткування ремонтних і експлуатаційних авіапідприємств цивільної авіації.

Протидіють шумам другої і четвертої груп даної класифікації зараз досить ефективно. Проблемним питанням, яке вимагає вивчення, є протидія шумам першої, третьої і п'ятої груп.

Вплив на організм людини шумів, які виникають у процесі функціонування ПС, залежить значною мірою від їхньої інтенсивності й характеру. Під дією шуму зниження продуктивності праці може досягати 20 % залежно від інтенсивності шуму, його характеру і виду виконуваної роботи. Стійкий постійний шум менше впливає на організм людини, ніж шум, який виникає нерегулярно, а шум меншої частоти — менше, ніж високочастотний. Останній сприяє також швидкому настанню у людини почуття втоми, оскільки низькочастотні інтенсивні шуми мають менше виражений неприємний вплив, ніж високочастотні меншої інтенсивності. Нерівномірні шуми, наприклад, під час несинхронної роботи повітряних гвинтів на літаках з декількома двигунами ще більше підсилюють у людини почуття роздратування і втоми. У зв'язку з цим до ПС пред'являють жорсткі вимоги відносно синхронізації роботи їхніх двигунів.

Спостереження показали, що шум, рівень інтенсивності якого перевищує 60 дБ, може гальмувати нормальне травлення шлунку, причому при шумі 80-90 дБ число скорочень шлунку за хвилину зменшується на 37%. Установлено також, що при інтенсивності шуму більше 60 дБ виділення слини і шлункового соку знижується на 44 %. Тимчасове, а іноді й постійне підвищення кров'яного тиску, підвищена роздратованість, зниження працездатності, .душевна депресія є наслідками шуму. Невизначені шуми, які не доходять до свідомості, також викликають виснаження центральної нервової системи, в результаті чого вони можуть стати причиною непомітних до певного часу порушень в організмі.

Дія шуму на слуховий апарат - предмет численних досліджень. Якщо слуховий апарат людини піддати тривалим або повторним діям досить гучного шуму, то настає тимчасова або постійна втрата слуху. У людини, яка знаходиться протягом 6-8 год під дією шуму інтенсивністю 90 дБ, настає помітне зниження слуху, що зникає приблизно через 1 год після його припинення. Після декількох годин перебування під дією шуму інтенсивністю 115 дБ в осіб льотного і наземного обслуговуючого персоналу настає тимчасова втрата слуху в діапазоні середніх і високих частот, яка продовжується від декількох хвилин до декількох годин. Шум, який перевищує 120 дБ, дуже швидко викликає у людини втому, що настає вже через декілька хвилин і супроводжується помітним зниженням слуху. У кожному окремому випадку ступінь втрати слуху і тривалість періоду відновлення пропорційні рівню інтенсивності й тривалості дії.

Особи, які виконують ремонтні роботи в той час, коли працюють двигуни ПС, часто скаржаться на головні болі, втрату почуття рівноваги. У більшій частині спектру чутних частот рівень шуму ПС із газотурбінними двигунами вищий, ніж з поршневими. Високий рівень шуму від ПС із газотурбінними двигунами відноситься саме до тих шумів, які особливо впливають на розбірливість мови, тобто шумів за частотами 300-3000 Гц.

Особи, що знаходяться поблизу працюючої силової реактивної або турбогвинтової установки, зазнають дії шуму, який перевищує допустимий рівень у багато разів.

Для того щоб мати уявлення про рівні шуму в безпосередній близькості від ПС з реактивними двигунами, можна навести такі дані. Максимальні пікові сумарні рівні звукового тиску (злітний режим), виміряні поблизу границі струменів газу на відповідних відстанях від зрізу сопел, складають: для авіадвигунів НК-8 -157 дБ на відстані 8 м; Д-30 - 156 дБ на відстані 2-8,4 м; Д-2 ОП -152 дБ на відстані 1-5 м.

За такої великої Ф інтенсивності шум не тільки впливає на слух, але чинить й інші, часто чисто психологічні, дії на людину. Усі частини тіла зазнають при цьому постійного тиску або відчуття пориву вітру; в кістках черепа і зубах також, як і в м'яких тканинах носа і горла, виникають вібрації. При рівні шуму 140 дБ (поріг больового відчуття) і вище відчуття тиску підсилюється і поширюється по всьому тілу, а грудна клітка, м'язи ніг і рук починають вібрувати.

Коли рівень інтенсивності шуму досягне 160 дБ, може виникнути розрив барабанної перетинки (при рівні шуму близько 180 дБ починають руйнуватися заклепкові й зварні шви ПС).

При віддаленні працівника від реактивного сопла шуми зменшуються, але навіть на відстані 30 м рівень інтенсивності шуму сучасного пасажирського літака із реактивними двигунами досягає приблизно 125—135 дБ, а на відстані 100 м -115-124 дБ.

Результати вимірів шумів ПС із реактивними двигунами ігідтвердили також наявність ультразвуків та інфразвуків. Вивчення дії шуму, ультра- й інфразвуків на організм людини необхідне також для убезпечення польотів. Наприклад, виробничий шум здатний впливати на центральну нервову систему, в результаті чого можуть спостерігатися зниження уваги, уповільнення реакцій. У процесі праці шум і вібрація негативно відбиваються також на таких функціях людини, як пам'ять, мислення та інші. Окремі дослідники зазначають, що шум відвертає увагу людини від виконання точних робіт.

7.3. Вимірювання та нормування шуму
7.4. Профілактика шуму
7.5. Ультразвукові та інфразвукові коливання і захист від них
7.6. Засоби індивідуального захисту
Глава 8. ВІБРАЦІЯ
8.1. Загальні відомості
8.2. Нормування і вимірювання вібрації
8.3. Зниження вібрацій та раціональні режими праці робітників вібронебезпечних професій
8.4. Дотримання санітарних правил під час роботи з вібруючим обладнанням
Глава 9. ВИРОБНИЧЕ ОСВІТЛЕННЯ