Охорона праці в туристському комплексі - Банько В.Г. -
Розділ 6. Виробнича санітарія та гігієна

Виробнича санітарія - це система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають або зменшують вплив на працюючих шкідливих виробничих факторів, які в певних умовах можуть привести до травм або професійних захворювань. Основною метою є зменшення або повне усунення впливу несприятливих 1 шкідливих виробничих факторів на організм людини. Оскільки головним у діяльності з охорони праці є профілактика травматизму, заходів щодо поліпшення умов праці й побуту працюючих дозволяють не тільки знизити виробничий травматизм, професійну й загальну захворюваність, а й сприяють підвищенню продуктивності 1 якості праці.

6.1. Санітарні вимоги до території, виробничих і санітарно-побутових приміщень туристських комплексів

Туристський комплекс складається з житлових, виробничих і службово-побутових приміщень. При цьому житлові приміщення функціонально відособлені, а номери розташовуються тільки в надземних поверхах будинків.

Склад і площі житлових і службово-побутових приміщень залежать від будівництва розряду готелів (вищий, I—IV). Кількість, типи, житлова площа номерів 1 їх устаткування санітарно-технічними устроями повинні відповідати затвердженим нормам.

У номерах мають бути шафи (як правило, вбудовані) для зберігання одягу та білизни глибиною 0,6 м і шириною не менш 0,5 м на одне місце, а також вішалка для верхнього одягу.

Туалети, умивальні й душові (відокремлені для чоловіків і жінок), приміщення для особистої гігієни жінок, розташовані на поверсі, передбачаються виходячи з кількості місць у номерах, що не мають відповідного устаткування. При цьому чисельність чоловіків 1 жінок, що проживають у номерах, приймаються рівними.

Приміщення для чергового персоналу, що обслуговує номера, передбачають виходячи з розрахунку обслуговування до 100 місць у готелях ПІ і IV розрядів. 80 - II розряду, 60 -1 і вищого розрядів. Як правило, ці приміщення є на кожному поверсі, але допускається їх розміщення і через поверх.

У кожному готелі передбачаються виробничі приміщення для громадського харчування обслуговуючого персоналу. Якщо ці приміщення (підприємства) призначені також для обслуговування жителів Населеного пункту, то вони мають додаткові зовнішні входи й вестибулі з гардеробами та санітарними вузлами.

У вестибулях варто передбачати зони прийому, відпочинку Й очікування, місця для установки кіосків, а також телефонів-автоматів.

6.2. Паспортизація санітарно-технічного стану умов праці

Ціль паспортизації - виявлення робочих місць 1 ділянок, що не відповідають затвердженим нормам безпеки праці, а також кількості працюючих у цих умовах.

Для документального обліку стану санітарно-гігієнічних умов праці на робочому місці й у робочій зоні служить Типовий паспорт санітарно-технічного стану умов праці. У паспорт вносяться дані інструментальних вимірів виробничих факторів на робочих місцях, у приміщеннях і робочих зонах (мікроклімат, освітленість, шум), а також статистичних даних і будівельних вимірів. Інструментальні виміри проводяться районними, міськими санітарно-епідеміологічними станціями або пересувними лабораторіями охорони праці, що функціонують при облкомунжитлоуправліннях.

Початковий етап паспортизації на підприємствах полягає у визначенні виробничих ділянок, цехів або груп, робочих місць, що характеризуються однаковими умовами праці для всіх категорій працюючих, на яких робітник або бригада виконують трудові операції в плані зміни або не менше ніж половини зміни. Крім того, установлюють чисельність працюючих на цих місцях, зокрема жінок.

При проведенні Інструментальних вимірів шкідливих виробничих факторів керівники обстежуваних підрозділів зобов'язані підтримувати на робочих місцях і у виробничих приміщеннях обстановку, що відповідає повсякденній роботі. Стан санітарно-технічних умов праці на робочих місцях оцінюється порівнянням фактичних результатів обстеження з нормативними даними (для кожного з розділів паспорта). Паспортизація об'єктів проводиться щорічно: відповідальним за її проведення та своєчасне заповнення паспорту санітарно-технічного стану умов праці на підприємстві є головний інженер.

У паспорті, крім загальної чисельності працюючих на підприємстві й ділянці, вказується кількість жінок, які працюють в умовах, що не відповідають нормам по шуму, вібрації та іншим особливо шкідливим факторам. Це дозволяє вести цілеспрямовану роботу з поліпшення й оздоровлення умов праці жінок, звільненню їх від важких робіт і робіт зі шкідливими умовами праці.

При цьому варто враховувати також технічний стан будівель і споруд, обумовлене за результатами огляду елементів будинку спеціалізованими організаціями та характерне як задовільне, незадовільне або аварійне.

6.1. Санітарні вимоги до території, виробничих і санітарно-побутових приміщень туристських комплексів
6.2. Паспортизація санітарно-технічного стану умов праці
6.3. Методи та засоби контролю метеоумов і концентрації шкідливих речовин у повітрі робочих і житлових приміщень туристського комплексу
6.4. Вентиляція та кондиціювання повітря
6.5. Освітлення приміщень і робочих місць
6.6. Захист від шуму та вібрації
6.7. Індивідуальні засоби захисту від виробничих шкідливостей
6.8. Санітарні правила при прибирально-миючих роботах і обробці приміщень
6.9. Виробнича естетика, сигнальні кольори та знаки безпеки
Питання для обговорення