Управління людськими ресурсами - Воронкова В.Г. - 14.6. Стратегічне ринкове планування

Стратегічне ринкове планування направлене на адаптацію компанії до змін зовнішнього середовища. Успіху досягають ті із них, які більш ефективно задовольняють потреби споживачів у порівнянні з потребами конкурентів. Запорука успіху компанії — розробка такої стратегії, при якій дії і внутрішня структура організації оптимально відповідає зовнішнім умовам. Розрізняють: безперервні зміни; перервані зміни.

Безперервні зміни середовища, такі як зміни в демографічній ситуації, зростаюча завантаженість транспортних магістралей, екологічні проблеми. При зовнішніх змінах такого у фірм є час для адаптації до нових проблем і реалізації можливостей. Але в наші дні зміни все частіше супроводжуються непередбаченими ефектами. Дуже часто зовнішні зміни "потрясають основи" ринків. В науковій літературі для характеристики таких явищ використовуються терміни "стратегічні вікна" і "парадигматичні зрушення".

До основних причин "відкриття" стратегічних вікон належать:

1) нові технології;

2) нові сегменти;

3) нові канали розподілу;

4) переорієнтація ринку;

5) нове законодавство;

6) зовнішні потрясіння.

До основних причин повільної реакції відносить сповільнення, запізнювання, для чого необхідно впровадження:

* ефективних управлінських інформаційних систем; використання стратегічних можливостей;

* адаптація компанії;

* швидкі кадрові зміни.

Системи планування провідних компаній удосконалювалися на протязі багатьох років. Самі перші системи планування були чисто фінансовими і базувалися на річному бюджетному. Прискорення темпів економічного розвитку з 50-60-х рр. XX ст. примусило менеджмент значно більше приділяти увагу до зовнішніх факторів, а також сприяти розробці напрямків розвитку. Це була епоха перспективних планів. Енергетична криза 70-х р. р. XX ст. відкрила для компаній нову еру ризику і непередбачуваності. Задача стратегічного планування — розуміння нової ринкової ситуації, що дозоляє компанії прогнозувати зміни і адекватно на них реагувати. Нові підходи не виключали вже використаних методів планування, а доповнювали їх. Існуючі бюджетні і перспективні плани інтегрувалися в нові методи стратегічного планування. Перспективні плани і стратегії корегувалися в першій половині року, а потім розроблялися оперативні плани і бюджети окремих напрямків і ринки.

Сучасне стратегічне ринкове планування, чи стратегічний менеджмент, характеризується двома важливими особливостями:

1) стратегічний менеджмент — покликаний сфокусувати увагу компанії на ринкових можливостях, його основна задача — пошук шляхів їх реалізації завдяки використанню "стратегічних вікон" чи, іншими словами, зміни па-, радигми;

2) він враховує той факт, що ринкові зміни і відповідно реакція компанії виходить за межі нормального циклу планування. В стратегічному ринковому плануванні велика увага приділяється:

• скороченню часу реакції фірми на зовнішні зміни;

* їх використання для досягнення переваг над конкурентами.

Більшість компаній розробляють не один стратегічний план, а декілька об'єднаних загальною ціллю стратегій для різних рівнів управління. Великі компанії керуються корпоративними стратегіями, які визначають напрямок їх розвитку як єдиної структури. Ці компанії, як правило, складаються із різних виробництв, об'єднаних в підрозділи. Ці підрозділи чи дивізіони розробляють стратегії в зоні своєї відповідальності.

Таблиця 14.3

Еволюція стратегії I методів управління

ХарактеристикаФінансове плануванняПерспективне плануванняСтратегічне плануванняСтратегічний і ринковий менеджмент
Задачі

менеджменту
Бюджеті управлінняПередбачення змін ринкуРеакція на зовнішні зміниВикористання стратегічних вікон
ПрипущенняДовгострокова стабільністьЗбереження існуючих тенденційПрогнозованість нових тенденцій і раптових подійЗміни раптові і непередбачені
ЦіліЗдійснення бюджетуПрогнозування майбутньогоСтратегічне мисленняВикористання змін для створення благоприємних можливостей
ПлануванняРічнеНа 5-річний період з щорічним корегуваннямЩорічне корегуванняВ режимі реального часу
Період популярностіКінець 1950-х рр.1960-ті р. р.1970-ті р. р.Початок 1980-х р. р.

Стратегічне ринкове планування — може бути визначено як процес управління розвитком і збереженням відповідності стратегії і організації компанії і зміною зовнішніх., умов. Добре продумана стратегія включає:

* сфера діяльності;

* задачі;

* ідентифікація стратегічних бізнес-одиниць;

* розміщення ресурсів;

* розвиток конкурентних переваг;

* ефективні функціональні стратегії;

* синергізм.

14.7. Корпоративна стратегія
Висновки
Розділ 15. Концепція планування людських ресурсів в умовах ринку.
15.1. Сутність планування
15.2. Класифікація планів
15.3. Принципи планування
15.4. Методи планування
15.5. Причини здійснення планування
15.6. Переваги і недоліки планування
Висновки
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru