Управління персоналом - Виноградський М.Д. -
2.2. Соціальна структура персоналу

В міру зростання розподілу праці і його спеціалізації відбувається виділення різних категорій працівників. Наука виділяє різні класифікації кадрів:

o за посадовими ознаками;

o за рівнем управління;

♦ за спеціальною освітою;

♦ за галузями економіки.

Але базовою є класифікація працівників у процесі прийняття і реалізації рішень. За цією ознакою кадри управління поділяються на три великі групи:

♦ керівники

♦ спеціалісти

♦ технічні виконавці

Залежності від обсягу і характеру виконуваних функцій керівники поділяються на лінійних і функціональних.

Лінійні керівники повністю відповідають за виконання всіх функцій по управлінню конкретним об'єктом. Функціональні керівники відповідають за виконання деяких функцій і очолюють відповідні колективи функціональних служб (відділи, управління). Функціональні керівники підпорядковані безпосередньо своєму лінійному керівнику, одночасно за деякими спеціальними питаннями підпорядковуються відповідному функціональному керівнику. Керівник ^- ключова ланка системи управління трудовим колективом. Його основна функція - управління, тобто інтеграція всіх управлінських функцій.

Керівник є не тільки організатором, а й носієм влади, повноваженим представником власника у даному колективі.

З іншого боку, керівник є одночасно лідером колективу, представником і виразником інтересів даної організації.

У ньому поєднуються централізовані і демократичні принципи управління.

Керівництво це не тільки виконання обов' язків, а й самостійна професія - менеджер підприємства.

Всі керівники за рівнями у системі управління підприємством (об' єднанням) поділяються на три групи:

1. Керівники нижньої ланки.

2. Керівники середньої ланки.

3. Керівники вищої ланки.

До керівників нижньої ланки відносяться бригадири, начальники дільниць, завідуючі секцій і т. д., а також керівники внутрішніх підрозділів функціональних відділів і служб підприємств (об' єднань).

Керівниками середньої ланки вважаються начальники цехів, відділів, служб, підприємств (об' єднань). До вищої ланки відносять керівників підприємств та їх заступників.

Найчисельнішу категорію персоналу управління складають спеціалісти.

До спеціалістів відносять персонал, який бере безпосередню участь у розробці варіантів господарських рішень, підготовці і реалізації конкретних рішень. Основним результатом їх праці є створення нової інформації, необхідної для здійснення процесів управління. Це економісти, маркетологи, бухгалтери, інженери і

т. д.

У системі управління працюють і технічні виконавці: секретарі, оператори, діловоди, експедитори, кур' єри. Цей персонал відповідає за своєчасну технічну обробку інформації: впорядкування, облік, зберігання, тиражування, видачу, пересилку і т.д.

Конкретний склад персоналу підприємства визначає його штатний розклад, тобто перелік затверджених посад відповідно до структури управління організацією.

Перелік посад визначається єдиною номенклатурою посад у галузях економіки країни.

Система роботи з персоналом - це сукупність всієї діяльності з персоналом від формування трудового колективу до забезпечення його ефективного функціонування.

Вимоги до кожної посади викладені у посадових інструкціях персоналу.

Професія - це вид трудової діяльності працівника, який вимагає комплексу спеціальних знань і практичних навичок, одержаних у результаті спеціальної теоретичної підготовки і досвіду роботи.

Професії поділяться на спеціальності за окремими галузями науки, техніки, майстерності, мистецтва.

Кваліфікація - це сукупність природної схильності до якого-небудь виду праці, рівень підготовленості працівника.

Індивідум - це особа, людина як окрема особистість в середовищі інших людей, тобто у трудовому колективі. Вона має індивідуальність як особливості характеру і психічного складу, що відрізняють одну особистість від іншої.

Особистість - це людина, яка має особисті якості.

Соціальна група - це сукупність людей, об'єднаних за формальними або суттєвими ознаками.

Різновидами соціальних груп у трудовому колективі є соціальні групи за видами діяльності, тривалістю існування тощо.

Соціальна структура персоналу може бути представлена такими групами працівників: розумової і фізичної праці, функціональними, професійно-кваліфікаційними, штатними, рольовими та іншими.

Вивчення і аналіз соціальної структури трудового колективу дає можливість виявити фактори, які впливають на трудову діяльність і обумовлюють появу різних соціальних явищ і процесів. Вони пов' язані зі змінами змісту праці, освітньо-кваліфікаційного рівня персоналу, його ставленням до праці, соціальної активності.

У трудовому колективі розглядається соціальна структура персоналу за віком, статтю, стажем роботи, рівнем освіти тощо.

Чисельність персоналу трудового колективу може бути:

o нормативна;

o штатна;

o фактична.

У складі вихідної чисельності трудового колективу розглядають такі категорії персоналу:

o адміністративно-управлінський;

o виробничий (основний);

o обслуговуючий.

2.3. Вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня менеджерів та директорів підприємства
Вимоги до кваліфікації менеджера
Вимоги до професійно-кваліфікаційного рівня директора підприємства
2.4. Компетенція персоналу як об'єкт стратегічного управління
Управління компетенцією персоналу
РОЗДІЛ 3. Формування колективу організації
3.1. Трудовий колектив і соціальна відповідальність організації
Формування колективу бригади
Моральний клімат в організації
Соціальна відповідальність організації