Педагогіка вищої школи - Туркот Т.I. -
Показники якості навчання у вищій школі

Як уже підкреслювалося, одна з характерних особливостей вищої школи - це професійна спрямованість навчального процесу. Ця особливість може успішно реалізуватися за умови усвідомлення її важливості науково-педагогічним персоналом. При проектуванні змісту кожної навчальної дисципліни викладачеві слід потурбуватися, щоб вона мала фундаментальний внесок у загальну професійну освіту, щоб виконувався, як уже підкреслювалося, основний принцип навчання у вищій школі: "Вчити треба не дисципліні, а фаху". Стратегічна цінність цієї тези полягає в цілеспрямованій орієнтації всіх дисциплін на цілісне вивчення явищ і процесів конкретної наукової галузі фахової орієнтації студента, формування професійних якостей майбутнього спеціаліста.

До найважливіших інтегральних завдань кожної навчальної дисципліни слід віднести забезпечення реального внеску дисципліни в методологічну, теоретичну, технологічну підготовку випускників ВНЗ до професійної діяльності і подальшої самоосвіти; цілісне формування потреби і вмінь практичного використання наукового змісту кожної дисципліни; забезпечення позитивної мотивації до навчання; розвиток інтелекту і творчого мислення молодої людини.

Слід підкреслити, що навчання у вищій школі, окрім професійно-орієнтованих знань, повинно забезпечити вміннями прогнозувати власну життєдіяльність, здібності передбачати можливі наслідки неправильної самооцінки (рис. 10), вибирати з можливих ті рішення, які матимуть найбільшу реальну користь. Тому вищого рівня професійної освіти - творчої майстерності - неможливо досягти без загальної гуманітарної освіти і без інноваційних підходів до вирішення соціально-економічних, виробничо-технологічних, економічних та інших проблем. Таким чином, головним завданням професійної освіти постає не тільки вивчення законів природи і суспільства, але й допомога студентській молоді в діяльнісному оволодінні гуманістичною методологією перетворення світу і гармонізацією відносин в системі "людина - природа - суспільство".

Нині системними дослідженнями в галузі дидактики вищої школи доведено, що успішність навчання залежить не тільки від здібностей особистості, але й від розвитку навчальної мотивації. При певних умовах (зокрема, при високій зацікавленості особистості в конкретній діяльності) може включатися так званий компенсаторний механізм. І тоді успіхи в навчанні при досить слабких здібностях можуть забезпечуватися розвитком мотиваційної сфери. Безперечно, не можна стверджувати, що здібності не впливають на результативність навчальної діяльності. Але слід зазначити, що існуюча нині система відбору до ВНЗ забезпечує селекцію абітурієнтів на рівні знань і загальних інтелектуальних здібностей. І тому чинник професійної мотивації починає відігравати одну з провідних ролей в успішності навчання. У самій сфері професійної мотивації великого значення набуває позитивне відношення до професії, бо саме цей мотив окреслює кінцеву мету навчання, успішність професійної освіти.

Наразі дидактикою вищої школи окреслені показники якості навчання у ВНЗ, зокрема:

- відповідність цілей і результатів навчання на рівні конкретної системи освіти в Україні (наприклад, вищої аграрної, вищої економічної, вищої педагогічної освіти і т.д.) і на рівні окремого вищого навчального закладу;

- відповідність між різними параметрами оцінки якості результатів освіти конкретної особистості (якістю знань, вмінь та навичок, розвиненістю загальних і професійних здібностей, ціннісних орієнтацій та особистісних рис);

- відповідність між теоретичними знаннями й умінням їх практичного використання в житті і професійній діяльності;

- сформованість у майбутнього фахівця потреби в постійному оновленні та удосконаленні набутих знань та умінь.

Можна звернутись також до визначальних критеріїв якості освіти, запропонованих Болонськими угодами, це:

- якість підготовки фахівців;

- зміцнення довіри між суб'єктами освіти;

- відповідність європейському ринку освіти;

- мобільність студентів та викладачів ВНЗ;

- сумісність кваліфікації на вузівському та після вузівському етапах підготовки;

- посилення конкурентоспроможності національної системи освіти. Наразі обов'язковою вважається наявність внутрішніх та зовнішніх

державних і громадських систем контролю за якістю освіти.

У світовій практиці використовується методика незалежної оцінки якості вищої освіти засобами визначення рейтингу ВНЗ з використанням шести головних параметрів:

- репутація у суспільстві;

- дані вступного конкурсу;

. науковий потенціал професорсько-викладацького складу;

- фінансові ресурси ВНЗ;

- задоволеність студентів якістю професійної підготовки та організацією навчального процесу;

. задоволеність роботодавців якістю підготовки фахівців.

Насамкінець можна звернутися до американського трактування поняття "акредитація" яке можна розглядати як підґрунтя суспільної оцінки вищої освіти. Акредитація "по-американськи" - це система офіційного визнання відповідності навчального закладу і його програм професійної підготовки такому рівневі сумлінного і якісного виконання узятих на себе зобов'язань перед академічними колами і суапльством, що забезпечує довіру .

Міні-модуль 2.3. Мета, зміст та організація навчального процесу у вищій школі
Проблема змісту освіти у вищій школі
Державні стандарти освіти та їх функції
Науково-методичне забезпечення навчального процесу у вищому навчальному закладі
Навчальна книга в структурі професійної підготовки: зміст, функції та критерії якості
Модуль 3. Технології та методи навчання у сучасній вищій школі
Міні-модуль 3.1. Визначення категорії "технологія навчання". Технологія та методика навчання
Зміст та структура освітньої технології
Основні етапи розвитку технологій навчання
Технологія і методика навчання