Українське цивільне право - Ромовська З.В. -
Абсолютність права власності

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

В європейському праві власність пов'язується з системою природних прав людини. Як зазначає С. Шевчук, головною ідеєю, що покладена в основу розуміння природних прав, є їх позадержавне походження. Вони є правами, які існували ще в природному стані, тобто передували створенню держави та позитивних законів60.

Визнання права на життя природним правом людини дає підстави називати таким же природним правом людини і право на власність61.

Абсолютність права власності

Абсолютність як ознака права власності полягає насамперед у тому, що своє право власник здійснює на свій розсуд, за своєю волею, а також у тому, що обов'язком не зазіхати на чуже наділений кожен суб'єкт, а отже, - й держава.

Право власності є абсолютним у тому сенсі, що воно існує доти, поки фізично існує річ. На нього не може вплинути зміна місця проживання власника, а також те, що власник сам не володіє річчю і не користується нею.

Правам конкретного власника протистоїть обов'язок усіх і кожного утримуватися від вчинення дій, які могли б призвести до порушення цих прав.

Оскільки право власності може бути порушене будь-ким, будь-коли, будь-де, умисно чи необережно, то й охороняється воно від усяких потенційно можливих посягань. Це значить, що у разі порушення права власності на лаву відповідача сяде кожен, хто не утримався від спокуси заволодіти чужим чи заподіяти йому шкоду.

У договірних правовідносинах особа як кредитор може непокоїтися не лише можливою загрозою з боку конкретного боржника (вчасне неповернення речі чи її пошкодження), а й загальною загрозою з боку інших осіб, які можуть викрасти річ в орендаря чи охоронця або пошкодити чи навіть знищити її.

Наголошуючи на абсолютності права власності, мусимо одночасно говорити і про його межу, про недопустимість фетишизації права власності: держава, суспільство можуть встановлювати у нормах закону, моралі, звичаю певні обтяження та обмеження (своєрідні гальма) на користь іншого: члена сім'ї, родича, співвласника, сусіда, громади, держави. Звуження обсягу прав конкретного власника може бути визначено у договорі.

Стабільність відносин власності

Відомий вислів фінансистів про те, що гроші люблять спокій, повною мірою стосуються й іншого майна. Кожен власник прагне спокою і впевненості у тому, що його майно "ніхто не візьме за своє й не закує тебе в кайдани" (Тарас Шевченко).

І саме держава має забезпечити таку стабільність на рівні закону та на рівні практики його неухильного дотримання.

Однак не таке далеке наше минуле засвідчує протилежне, адже основна небезпека для власників виходила саме від держави: націоналізація, конфіскація, реквізиція, безоплатне вилучення за інші дії, зокрема у разі використання майна для одержання так званих нетрудових доходів.

"Відібрати від Титенка Сака та Яценко Соломії землю, конфіскувати тяглову силу, с/г реманент, посівматеріал та все майно, що належить їм та їхнім родинам, й передати до колгоспу" (3 рішення Бородянського райвиконкому Київської обл., 28 березня 1932 р.)62.

Сьогодні власник потерпає від розгулу злочинності, зокрема рейдерських атак та фальсифікацій довіреностей, договорів про відчуження нерухомості.

Великою загрозою для людей ставала виробнича діяльність державних підприємств, що призводила нерідко до техногенних катастроф, у результаті яких не лише знищувалося їхнє майно, а й здоров'я і навіть життя.

У частині 2 статті 2 Закону України "Про власність" було записано дуже важливе правило: "Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності".

Згідно із частиною 4 статті 41 Конституції України, право приватної власності є непорушним. З одного боку, ця норма є дуже цінною. З другого, не може вважатися обґрунтованим конституційне гарантування непорушності лише приватної власності. Непорушною має бути усяка власність, зокрема й державна та комунальна. Ця теза на сьогодні є особливо актуальною, коли і далі відбувається безкарне розкрадання майна держави та територіальних громад. Тому в Конституції України бажано б мати загальну норму: "Право власності в Україні є непорушним", як це записано у частині 1 статті 321 ЦК63.

Стабільність відносин власності забезпечується стабільністю договору, на підставі якого певна особа набула статусу власника.

Прикладом посилення охорони прав власника є зокрема норма частини 1 статті 1157 ЦК про нікчемність умови конкурсу, за якою засновник конкурсу не повертає його учасникові річ, що була подана ним на конкурс.

Стабільність відносин власності забезпечується нормами Кримінального кодексу України, який, на відміну від попередніх, не формулює склади злочинів і силу кримінального покарання за їх вчинення залежно від того, на чиє майно було здійснено посягання (державне, колгоспне чи особисте).

За умови непоодиноких випадків зрощення правоохоронних органів зі злочинними угрупованнями, чи не кожен власник має сьогодні підстави для хвилювань.

Стабільність відносин власності
Власність інтелектуальна
Власність фінансова
Власність комерційна
Довірча власність
3. Форми права власності
4. Власність і час
Строкова власність
ГЛАВА 2. СУБ'ЄКТИ ПРАВА ВЛАСНОСТІ
1. Право власності Українського народу
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru