Українське цивільне право - Ромовська З.В. -
Відновлення права

Чи може попередній власник повернути собі річ, відновивши тим самим своє право власності? Почувши це запитання, хтось, можливо, здивується, адже, як у народі кажуть, "що з воза впало, те пропало". Однак таке відновлення все ж за певних умов можливе.

Відповідно частини 2 статті 212 ЦК "Правочини, щодо яких правові наслідки пов'язуються з настанням певної обставини", сторони мають право включити до договору скасувальну обставину, настання якої призведе до припинення прав та обов'язків сторін. Оскільки сфера застосування цієї норми не визначена, з цього випливає, що включити цю обставину як особливу умову можна до кожного договору, зокрема і до договору про відчуження права власності. Змоделюймо ситуацію.

П. та В. уклали договір купівлі-продажу фортеп'яно. В. сплатив обумовлену ціну, відбулася передача речі. Водночас у договорі сторони зазначили, що у разі, коли внук ТІ. піде у перший клас і виявить бажання навчатися грі на фортеп'яно, вони один одному повернуть одержане. У такому договорі визначено і строк - навчання у першому класі, і скасувальну обставину - виявлення хисту до музикування.

Укладення такого договору фактично засвідчувало б, що П. взяв на себе обов'язок не відчужувати цю річ іншій особі до зазначеного строку. Іншими словами, П. погодився на виникнення у нього права власності не у повному обсязі і не "на зовсім". Якби, у разі настання такої скасувальної обставини, П. відмовився від виконання цієї домовленості, на підставі рішення суду могло б відбутися примусове її виконання. Принагідно слід зазначити, що механізм статті 212 ЦК, який дає сторонам можливість пристосовувати свої права та обов'язки до настання чи ненастання певних обставин, на жаль, практично не використовується. Насамперед, через незнання.

Відновлення права власності можливе і на підставі статті 214 ЦК "Відмова від правочину", згідно з якою сторони навіть виконаного уже повністю договору мають право за взаємною згодою відмовитися від нього. Тобто і у цьому разі відбудеться двостороння реституція.

Не суперечитиме закону договір купівлі-продажу, в якому сторони домовляться про те, що у разі можливого продажу речі в майбутньому попередній власник матиме право першого покупця.

Принцип свободи договору дозволяє сторонам у договорі дарування зазначити, що у випадку, коли обдарований помре першим, у дарувальника відновиться право власності на річ.

У частині 1 статті 727 ЦК "Розірвання договору на вимогу дарувальника" вперше передбачено право дарувальника вимагати розірвання договору дарування нерухомих речей чи іншого особливо цінного майна, якщо обдарований умисно вчинив злочин проти життя, здоров'я, власності дарувальника, його батьків, дружини (чоловіка) або дітей. У разі умисного вбивства дарувальника право на такий позов матимуть його спадкоємці.

Як вважає О. В. Дзера, це "фактично означає примусове позбавлення права власності обдарованої особи". На думку автора, норма статті 727 ЦК "не має перспективи на існування (можливо, за винятком вчинення злочину проти життя дарувальника)"168.

Та навіть якщо припустити, що ця стаття справді зможе запрацювати лише у зв'язку з позбавленням життя дарувальника, то і у цьому разі її соціальна цінність - як на долоні. Якщо стаття 727 ЦК жодного разу не буде застосована у зв'язку з відсутністю таких злочинних посягань з боку обдарованих, можна впевнено сказати про виконання нею дуже важливої місії - функції запобігання. І цим не можна нехтувати. Тож, видається, що для недооцінювання статті 727 ЦК немає достатньої підстави.

Відповідно до частини 3 статті 727 ЦК, дарувальник має право вимагати розірвання договору дарування, якщо внаслідок недбалого ставлення обдарованого до речі, що становить історичну, наукову, культурну цінність, вона може бути знищена або істотно пошкоджена.

Згідно зі статтею 757 ЦК, якщо у разі смерті набувача за договором довічного утримання (догляду) ніхто з його спадкоємців не виявить бажання взяти на себе обов'язки щодо утримання відчужувача, він набуває право власності на це майно. Іншими словами, він знову стає власником цього майна.

Майно, реквізоване в особи, може бути їй повернене (ст. 353 ЦК).

Відновлення права власності відбудеться і у разі визнання недійсним договору про відчуження речі або його розірвання.

До усіх цих ситуацій можна застосувати латинський термін "реституція" (restitution), тобто "відновлення, повернення".

2. Інші підстави переходу права власності
Набувальна давність
Прийняття спадщини
Сплата пайового внеску
3. Приватизація
Приватизація державного майна
Приватизація житла
Відповідальний власник
Реприватизація
ГЛАВА 5. СТАТУС ВЛАСНИКА
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru