Риторика - Олійник О.Б. -
7.4. Військове красномовство

Академічному красномовству притаманна висока майстерність спілкування. Цей вид красномовства писали Сократ, Платон, Аристотель, В. 3. Соловйов, В. О. Ключевській, Н. А. Бердяев, В. У. Винограду, Д. А. Тімірязєв, А. Ф. Лосев, С. Лихачев і багато інших. Як педагоги ці мислителі та їхні учені формували і відточували майстерність навчальних діалогів, дискусій, евристичних бесід на лекціях в університетах, на публічних виступах. Основні принципи, якими вони керувалися є: наукова глибина висловлюваного матеріалу, точність, логіка (обгрунтування, доведеність, пошук істини), знання та облік адресата, уміння встановлювати контакт з аудиторією, знаходити рівень допустимості, інтересу, мотивації, досягати зворотного розвиваючого ефекту. Його відмінні риси:

1) наукова термінологія;

2) аргументованість;

3) логічна культура;

4) повідомлення відомостей наукового характеру, нових для аудиторії;

5) доступність.

Університетський професор наводить зразки культури мислення, він веде за собою студентів. Адже саме професор показує своїм, учням всю глибину та красу вибраної ними науки. Суть університетської освіти не тільки в новизні висловлюваного, а і в реалізації методів дослідження. Професор "будить" думку студентів, стимулює їх здібності, обдарованість, запалює прагнення.

Різновидом академічної красномовства є педагогічне спілкування

- в навчальному закладі, в сім'ї.

Головне в такому спілкуванні - створення атмосфери близькості, довіри, сприятливого емоційного клімату, артистизм викладача, батьків, що знімає психологічні бар'єри. Викладач все ж таки планує спілкування, що складається з таких етапів: моделювання майбутнього спілкування; його організація і виконання наміченого - з можливими варіантами, "управління" спілкуванням; контрольно-оціночний етап

- для себе, зрозуміло. Викладачеві необхідно бездоганно володіти собою і мовою, механізмами мови, оперативно орієнтуватися в умовах, не упускати основну мету, бачити перед собою не об'єкт дії, а живу, животрепетну особу. Безумовно, необхідне розуміння психології іншої людини, уміння знаходити підхід до кожного учня і, спілкуючись, запалювати інтерес у свідомості кожного, до кого спримовані його уміння і талант.

7.4. Військове красномовство

Цей вид красномовства перегукується, з одного боку, з політичним, оскільки політика та дипломатія передують війні, з другого - з промовами юридичною, діловою, навіть канцелярською.

Остання використовується у формулюваннях наказів, статутів та іншої документації. Все це, звісно ж, впливає на мову військовослужбовців.

Військова тематика і стиль героїчного епосу мають багату історію: це "Іліада" Гомера, "Оповідь про Сигурде", "Пісня про Роланда", "Слово о полку Ігоровім".

В Афінах прославився військовий оратор Перікл — стратег (головнокомандуючий). Своєрідна риторика склалася в Спарті; спартанці цінували лаконізм і знущалися з великих за обсягом промов афінян.

Наприклад, мати проводжала сина на війну словами: "Повернися зі щитом або на щиті". Вислів Лікурга: "Надійніше, коли місто оточене не цеглою, а воїнами (захисниками)", Афористичною була мова Олександра Македонського — учня Аристотеля.

Прославленими оратором (і письменником) в різні часи був імператор Гай Юлій Цезарь, Петро Великий, Олександр Суворов.

Вислови Суворова позначені влучністю, афористичністю. Вони легко запам'ятовувалися солдатами. Жарт, знання солдатської мови творили чудеса. Суворов був улюбленцем армії.

Специфіка професії військового — це сувора дисципліна, висока організованість, чіткість у всьому, як правило, міцне здоров'я, вимогливість до себе і підлеглих, швидкість реакції.

Усі ці якості військового знаходять своє відображення у військових оповіданнях, призивах і командах, які народжуються в екстремальних умовах, в процесі навчання солдатів, при складанні військової документації.

Військове красномовство - своєрідний жанр, що потребує, по суті, ясності, лаконічності, сили та чіткості в побудові висловлювань.

Яскрава і сильна особа, стратег, оратор - ось ідеал полководця в уи часи.

Справжніми ораторами були такі геніальні полководці, як Генріх IV, Густав-Адольф, Олександр Македонський, Юлій Цезарь, Фрідріх

Великий, Наполеон Бонапарт, Олександр Васильович Суворов, Ми-хайло Ілларіоновіч Кутузов, адмірал Нельсон. Вони ввійшли в історію завдяки своєму таланту.

7.5. Мова дипломата
7.6. Судові дискусії
7.7. Духовно-етичне слово
7.8. Ділове мовлення
7.9. Побутове спілкування
Теми для обговорення
Завдання. Тренінги. Ігри
Мудрість від мудрих
Тема 8 РИТОРИКА. ЛОГІКА
8.1. Діалектика - джерело категорій мови