Географія - Гілецький Й. Р. -
Південна Америка

Нужен натяжной потолок в Киеве, Ирпене, Буче? тогда тебе сюда SkyKey
STOP! Тебе нужен реферат, курсовая, дипломная работа? тогда нажми КЛАЦ Промокод на скидку 5% для пользователей нашего сайта fr054-330

Загальні відомості та фізико-географічне положення

Площа Південної Америки з прилеглими островами — Фолклендські (Мальвінські), Галапагос та інші — близько 18 млн км2. За площею вона посідав четверте місце серед материків Землі.

Південна Америка розміщена головним чином південніше екватора і тільки незначна частина материка лежить у Північній півкулі. Крайня північна точка — мис Ґальїнас (12°25' пн. ш., 71°35'зх.д.), південна — мис Фро-уерд (53°54'пд. ш., 71°18/зх. д.), що розташована на материку в Маґеллановій протоці. Південна Америка повністю лежить у Західній півкулі. Крайньою західною точкою материка є мис Па-риньяс (4°55' пн. ш., 81°20' зх. д.), східною — мис Кабу-Бранку (7°09' пн. ш., 34°46' зх. д.).

Південна Америка на півночі омивається Карибським морем Атлантичного океану, на сході — Атлантичним, на заході — Тихим океаном. Береги Південної Америки порізані слабо, тільки на південно-західному узбережжі є вузькі затоки, а на східному — затоки в гирлах річок. Найбільшою серед них є Ла-Плата. Найбільший великий острів — Вогняна Земля, що розташований на крайньому півдні, відокремлюється від материка Магеллановою протокою. Крайня південна острівна точка Південної Америки — мис Горн — розташована на березі найширшої у світі протоки Дрейка, якою материк відокремлюється від Антарктиди. Багато островів є тільки на півдні.

Більша частина Південної Америки розміщена в жаркому тепловому поясі.

Південна Америка - четвертий за площею материк Землі

Максимальної ширини (5150 км) Південна Америка досягає біля 5—8° пд. щ. Але вже у субтропіках вона звужується і на південь від 50° пд. ш. не перевищує 400 км. Протяжність материка з півночі на південь — 7362 км (66°).

Дослідження та освоєння

Існує ряд гіпотез, переказів і документів про плавання до берегів Америки жителів Африки і Європи. Відкриття островів Вест-Індії і материка Південна Америка (1492 р.) належить X. Ко-лумбу. Думку про те, що нові землі, відкриті Колумбом, є не західними берегами Індії, а новою частиною світу, вперше висловив італійський мореплавець А. Веспуччі. Пізніше на честь Веспуччі вся частина світу дістала назву Америка. Слідом за мандрівниками в нові землі ринули іспанські і португальські завойовники, перетворивши згодом материк на свої колоніальні володіння.

Х. Колумб

Для географічної науки справжнім відкриттям Південної Америки були експедиції німецького географа і мандрівника А. Гумбольдта (1769— 1859 рр). А. Гумбольдт склав першу геологічну карту материка, описав холодну течію біля західних берегів, пояснив її значення для клімату прибережних районів. Вивчаючи природу Анд, він обґрунтував ідею висотної поясності. Рослинний і тваринний світ материка в XIX ст. вивчав Ч.Дарвін.

Рельєф і корисні копалини

Середня висота поверхні Південної Америки становить 655 м. При цьому близько 50 % території мають висоти до 300 м над рівнем моря. Найвища точка має висоту 6960 м (Аконкаґуа), найнижча розташована на солончаку Салінас (Чикас) — 42 м нижче рівня моря.

За характером рельєфу Південна Америка поділяється на дві частини: рівнинний Схід і гірський Андійський Захід. Ці дві різнорідні частини сформувалися відповідно на давній Південноамериканській платформі та в рухомій складчастій області земної кори.

Найбільші низовинні рівнини — Амазонська, Орінокська, Ла-Платська. Вони відповідають прогинам платформи.

Піднятим ділянкам платформи — щитам — відповідають Бразильське і Гвіанське плоскогір'я. Тривалі рухи земної кори супроводжувались утворенням тріщин, витіканням магми на поверхню.

А. Гумбольт

Формування Анд почалось ще в герцинську складчастість. Основне горотворення пов'язане з альпійською складчастістю, яка супроводжувалась інтенсивним вулканізмом. І сьогодні Анди продовжують формуватися. Вони є однією з активних тектонічних зон Землі. Тут відбуваються сильні землетруси, виверження вулканів.

Анди (Південноамериканські Кордильєри) є найдовшою гірською системою на суходолі (9000 км). їхні вершини піднімаються до 6000— 6500 м. Найвища серед них — гора Аконкаґуа,.

Надра Південної Америки багаті на корисні копалини. На плоскогір'ях східної частини материка з виходами або близьким заляганням магматичних порід пов'язані родовища цирконію, титану, урану, нікелю; із метаморфічними породами — родовища заліза, мангану; із корою вивітрювання — поклади бокситів. У прогинах платформи, міжгірних і передгірних западинах зосереджені родовища нафти, природного газу, кам'яного вугілля.

Великі запаси рудних копалин магматичного і метаморфічного походження сформувалися і в Андах. Серед них родовища руд чорних і кольорових металів: міді, олова, вольфраму, молібдену, срібла, свинцю і цинку. У горах видобувають також платину, золото, дорогоцінне каміння.

Загальні відомості та фізико-географічне положення
Дослідження та освоєння
Рельєф і корисні копалини
Клімат
Внутрішні води
Природні зони
Населення і політична карта
Північна Америка
Загальні відомості та фізико-географічне положення
Дослідження та освоєння
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2017
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru