Географія - Гілецький Й. Р. -
Клімат

Рельєф материка сприяє меридіональному перенесенню повітряних мас над материком. Високі Анди на заході заступають шлях повітряним масам із Тихого океану на схід, а великі рівнини на сході материка відкриті для проникнення східних вологих повітряних мас з Атлантичного океану. Пасати, приносячи з Атлантики тепле і вологе повітря, сприяють випаданню великої кількості опадів на рівнинах. На клімат західної частини помірного поясу Тихоокеанського узбережжя впливають західні вітри помірних широт, які приносять з океану багато вологи і вирівнюють протягом року температури повітря. Як

Анди

Кліматодіаграма екваторіального кліматичного поясу

наслідок, клімат більшої частини Південної Америки теплий і дуже вологий. Материк є найволо-гішим на Землі.

Важливу роль у формуванні клімату материка відіграють холодні Перуанська та Фолкленд-ська течії. До східного берега материка підходить тепла Південна Пасатна течія, яка поділяється на Гвіанську і Бразильську.

На території Південної Америки виділяють такі кліматичні пояси: екваторіальний, субекваторіальний; тропічний, субтропічний і помірний.

Кліматодіаграма субтропічного кліматичного поясу

В екваторіальному поясі переважають екваторіальні повітряні маси з високими температурами протягом року (+25...+27 °С) і великою вологістю (опадів випадає до 3000 мм на рік, а в передгір'ях Анд і більше).

У субекваторіальному поясі середні температури зимових місяців змінюються від +20 °С до +24 °С" а літніх - від +25 °С до +28 °С; опадів буває від 1000 до 2000 мм.

Кліматодіаграма помірного кліматичного поясу: морського, континентального

У тропічному поясі помітною є різниця температур за сезонами року (літо — +25 °С, зима — +15 °С), кількість опадів на сході від 1000 до 2000 мм, а на внутрішніх рівнинах — від 500 до 1000 мм. Майже всі опади бувають улітку, за винятком східних схилів Бразильського нагір'я, де вони випадають і взимку. У тропічному поясі чітко виділяються такі типи кліматів: тропічний вологий (приатлантичні райони), тропічний континентальний (внутрішні райони), високогірний клімат Анд з вертикальними поясами і тропічний пустельний клімат Тихоокеанського узбережжя.

Субтропічний пояс охоплює території, розташовані в основному між 30° і 40° пд. ш. Зима тут тепла (+10°...+15 °С), літо спекотне (+20°...+25 °С). Опадів тут у середньому від 500 до 1000 мм, причому їхня кількість зменшується в напрямку від Атлантичного океану до Анд, але в південній частині Тихоокеанського узбережжя — понад 2000 мм. У субтропічному поясі виділяються області субтропічного вологого клімату (на сході), субтропічного континентального (в центрі) і середземноморського клімату із сухим літом і вологою зимою (на Тихоокеанському узбережжі).

Території, що лежать на південь від 40° пд. ш., розташовані у помірному кліматичному поясі, де чітко виявляються зміни температур за порами року. На півночі середні температури улітку становлять +15 °С, на півдні — +10 °С, а взимку відповідно +5 °С і 0 °С. У східній частині поясу панує континентальний, порівняно сухий клімат (річна кількість опадів — 100—250 мм) з холодною зимою і теплим, вологішим літом. На Тихоокеанському узбережжі клімат морський. Він формується під впливом західних вітрів'помірних широт, що приносять багато опадів (понад 3000 мм на рік).

В Андах добре виражена висотна кліматична поясність. У нижньому поясі гір клімат не відрізняється від клімату оточуючих рівнин. При піднятті в гори змінюються температура і режим опадів.

Внутрішні води

Води материка представлені великою кількістю річок, озерами, болотами, гірськими льодовиками. Оскільки головним вододілом між басейном Тихого й Атлантичного океанів є Анди, то всі великі річки материка впадають в Атлантичний океан. У Тихий океан несуть води лише короткі, непридатні для судноплавства гірські річки. Загальними особливостями річок Атлантичного басейну є великі площі їхніх басейнів і повноводність. Усі річки материка мають переважно дощове живлення.

Амазонка — найбільша за площею басейну (понад 7 млн км2) і найбагатоводніша річка Південної Америки і Землі. Якщо прийняти за витік Амазонки річку Мараньйон, то її довжина дорівнює 6400 км. Із витоком Укаялі її довжина становить понад 7000 км. Амазонка приймає понад 500 приток. Вона багатоводна протягом усього року, але

Водоспад Анхель

максимальне підняття рівня води спостерігається у березні-квітні, коли праві притоки під час дощів у Південній півкулі підвищують її рівень на 10—15 м.

Друга за площею басейну на материку річка -Парана. На півночі Південної Америки найважливішою річкою є Оріноко. На одній із приток Оріноко (річці Чурун) розташований найвищий водоспад світу — Анхель (1054 м).

На річки Південної Америки припадає 16% світових запасів гідроенергії.

Озер у Південній Америці мало. Найбільше їх в Андах, де розташоване одне з найвисокогірні-ших озер світу — Тітікака. Поверхня його водного дзеркала лежить на висоті 3812 м.

Територія Південної Америки добре забезпечена підземними водами. Вони зосереджені в прогинах платформи на низовинах.

Сучасне зледеніння на материку не має великого поширення.

Внутрішні води
Природні зони
Населення і політична карта
Північна Америка
Загальні відомості та фізико-географічне положення
Дослідження та освоєння
Рельєф і корисні копалини
Клімат
Внутрішні води
Природні зони