Статистика - Опря А.Т. -
§ 1.2. Статистичні сукупності

Вивчення статистичною наукою масових суспільних явищ означає, що статистичні показники завжди є наслідком узагальнення деякої сукупності фактів. Поняття сукупності у статистиці має дуже важливе значення. Під статистичною сукупністю розуміють масу однорідних у певному відношенні елементів (явищ, фактів і т. ін.), які мають єдину якісну основу, але різняться між собою за певними ознаками.

Під одноякісністю, або однорідністю, розуміють підпорядкованість елементів, що складають сукупність, загальному закону розвитку або їх закону розвитку або їх однотиповість (наприклад, Інформація про сукупність одиниць господарств, малих підприємств; про сукупність одиниць виробленої ними продукції і т.

ІН.).

Статистична сукупність складається з окремих одиниць (наприклад, у конкретному малому підприємстві є зведення про вид, вантажопідйомність, кількість днів роботи, витрати на ремонт по кожному автомобілю). Такі окремі первинні елементи, або індивідуальні явища, які складають статистичну сукупність, називають одиницями сукупності.

Залежно від мети досліджень однорідність сукупності можна вивчати у різноманітних аспектах розвитку. Так, по молочному стаду корів у господарстві - це породний склад, продуктивність, класність, захворюваність тощо.

Повне уявлення про статистичні сукупності можна мати лише при досконалому вивченні їх ознак. У навчальній літературі найбільш вдало ці питання розкриті в навчальному посібнику І. П. Суслова1. Розглянемо це питання в запропонованій автором послідовності.

Статистичні сукупності у сфері суспільного життя можна поділити на дві групи:

сукупності, створені самим життям, які утворюють єдність незалежно від того, чи підлягають вони вивченню статистикою (наприклад, вивчення у господарстві сукупності робітників за освітою, віком, участю у громадській роботі тощо);

сукупності, утворені спеціально з метою статистичного аналізу (наприклад, сукупності підприємств за видами їх комерційної діяльності, за чисельністю в них кваліфікованих робітників, кількістю унікальних видів вироблюваної продукції і т. ін.).

Як бачимо, сукупностям першої і другої груп притаманна однорідність, але в першій з них одиниці тісно і реально взаємопов'язані, а у другій групі досліджувані сукупності можуть бути безпосередньо не пов'язаними між собою.

1 Суслов Й. П. Общая теория статистики. - М.: Статистика, 1978. - 250 с.

Таким чином, одиниці статистичної сукупності, утворюючи разом дещо ціле, за рядом своїх властивостей і особливостей різняться між собою. Тобто важливою рисою статистичної сукупності є наявність варіації між її ознаками. Вивчення статистичної сукупності на основі цієї варіації становить важливе завдання статистичної науки.

У формуванні однорідної статистичної сукупності вабливе місце відводиться застосуванню математико-статистичних критеріїв. Створення однорідної статистичної сукупності вважається вихідним (і важливим) моментом в організації обґрунтованого застосування апарату математичної статистики у соціально-економічних дослідженнях. Тут вирішальне значення має з'ясування специфіки формування однорідної статистичної сукупності у просторовому і часовому розрізах. В умовах, коли рівень забезпеченості технічними засобами недостатній (останнім часом спостерігається занепад роботи машинолічильних станцій і центрів на районному рівні), статистичні сукупності формують малі за обсягом з наміром подальшого переходу до великих за обсягом. Наприклад, по підсумовуючих показниках у малій сукупності одержують нові підсумки за цими ж показниками в більшій за обсягом сукупності. Але такий підхід знижує аналітичні можливості у використанні статистичної інформації.

Вирішення цього питання можливе лише через створення автоматизованих банків даних на всіх рівнях управління народним господарством країни (район, область, країна). У цьому зв'язку особливого значення набувають правила і принципи визначення статистичних характеристик сукупностей, утворених па підставі об'єднання підсукупностей. Серед таких характеристик слід назвати загальну середню, одержану на підставі групових середніх. У таких умовах об'єднання статистичних сукупностей знадобиться знання правила складання і розкладання дисперсій (цим моментам присвячені спеціальні розділи підручника). На підставі цього правила виникає нове правило поєднання коефіцієнтів варіації, рівнянь і коефіцієнтів кореляції, рядів динаміки, індексів помилок вибірки і ряд інших методичних нюансів.

Наукові дослідження у цьому напрямі дали змогу знайти загальний механізм співвідношення загальних статистичних характеристик (по всій сукупності) з локальними, одержаними по частинах всієї статистичної сукупності. З'ясування механізму цих співвідношень принципово важливе для розвитку ряду понять і категорій статистичної теорії. Зокрема, у даному випадку діє така схема утворення статистичної сукупності: від більшої за обсягом сукупності до меншої і далі - до окремого її елемента.

Таким чином, формування статистичної сукупності передбачає реалізацію одночасно діючих, протилежних один одному прийомів: об'єднання і роз'єднання елементів і частин статистичної сукупності.

Виникає запитання: навіщо потрібні такі операції у формуваннях сукупностей? Відповідь міститься у постановці і формулюванні таких завдань:

1) за встановленими правилами па підставі локальних статистичних характеристик визначити загальні характеристики;

2) виходячи із загальних статистичних характеристик сукупності, на підставі заданих критеріїв знайти локальні статистичні характеристики.

Це все свідчить про важливість категорії "статистична сукупність", адже особливості законів розвитку суспільних явищ вимагають статистичних методів пізнання досліджуваних сукупностей, а шлях цей досить складний і пролягає через методи, які розробляє статистична наука.

§ 1.3. Предмет статистки
1.3.1. Предмет статистики як суспільної науки
1.3.2. Предмет математичної статистики, її місце в системі статистичних дисциплін
§ 1.4. Метод статистики
ТЕМА 2. СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ
§ 2.1. Поняття статистичного спостереження, основні вимоги щодо його здійснення
§ 2.2. Програма статистичного спостереження
§ 2.3. Організаційний план статистичного спостереження, забезпечення точності даних
§ 2.4. Організаційні форми, види і способи статистичного спостереження
§ 2.5. Помилки статистичного спостереження. Способи контролю інформації