Статистика - Опря А.Т. -
§ 2.4. Організаційні форми, види і способи статистичного спостереження

У статистичній практиці застосовуються різні форми статистичних спостережень. Із погляду організації спостереження розрізняють дві його основні форми: звітність і спеціально-організоване статистичне спостереження

Звітність як форма статистичного спостереження характеризується тим, що статистичні органи систематично одержують від підприємств і організацій (закладів тощо) в установлені строки зведення про умови і результати роботи за минулий період. Обсяг і зміст такої інформації визначаються затвердженими формами звіту. Як джерела даних для звітності використовують документи оперативно-технічного і бухгалтерського обліку. Обліково-статистичний апарат підприємств обробляє первинні записи у документах і результати заносить у форми звітів.

У нашій країні звітність е основною формою статистичного спостереження. Основну масу зведень, необхідних для управління народним господарством, а також для наукових досліджень, статистичні органи одержують у формі звітності.

Таким чином, звітність - це форма статистичного спостереження, при якій статистичні дані надходять у статистичні органи від підприємств і установ у вигляді обов'язкових і таких, що мають юридичну силу звітів про їх роботу. Організацію статистичної звітності здійснює Державний комітет статистики України. Він затверджує форму, порядок і строки подання звітності.

Перелік усіх форм із зазначенням їх реквізитів називають табелем звітності. Кожна форма звітності повинна мати такі відомості: назву, номер і дату затвердження; назву підприємства, його адресу і підпорядкованість; адреси, куди подається звітність, періодичність, дату подання, спосіб передачі; змістовну частину у вигляді таблиці; посадовий склад осіб, відповідальних за розробку і вірогідність звітних даних, тобто зобов'язаних підписати звіт.

Статистична звітність характеризується суворою регламентацією і відносною стабільністю вирішення всіх програмно-методологічних і організаційних питань спостереження. Подання її за передбаченими адресами і строками є обов'язковим для підприємств і організацій. Категорично забороняється всім державним органам управління вимагати, а підприємствам і організаціям подавати будь-які звіти, не передбачені державною звітністю.

Статистична звітність є основним джерелом інформації. яка забезпечує керівництво економікою на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях управління. Слід розрізняти звітності: загально - і внутрішньовідомчу; міжгалузеву і галузеву; типову і спеціалізовану; первинну і зведену; особливо виділяється звітність тимчасова оперативна.

За способом, подання розрізняють звітність поштову і термінову. Остання передається по телеграфу, телетайпу, радіо та іншими швидкими засобами. За, періодичністю розрізняють звітність періодичну і одночасову. Періодична подається через однакові проміжки часу або в точно визначені дати (наприклад, 5-го числа кожного місяця; не пізніше 1-го жовтня кожного року і т. ін.). Одночасова звітність подається у міру необхідності без певної періодичності. Періодична звітність поділяється на поточну - період її подання менше року (тиждень, місяць, квартал тощо) і річну -період її подання календарний рік.

Існує також статистична звітність, яка подається раз на рік поза зв'язком з початком чи закінченням календарного року, і звітність з періодом більше року (два рази у 5 років, один раз у 2 роки тощо).

Так звана типова звітність містить показники, загальні для різних видів діяльності (чи виробництва). Якщо збирають дані, специфічні для окремих видів діяльності (чи виробництв), їх відображують показниками у відповідній спеціалізованій звітності.

Як зазначалося вище, другою за значенням організаційною формою спостереження є спеціально організоване статистичне спостереження. Інколи його називають (до речі, помилково) просто "перепис". Застосовують спеціально організоване статистичне спостереження у таких випадках: 1) коли не можна застосувати звітність (наприклад, облік діяльності фермерських або особистих господарств населення); 2) складати звітність нераціонально; 3) необхідно детально вивчити явище поряд з вивченням його у формі звітності; 4) потрібно перевірити вірогідність даних звітності; 5) для вирішення самостійних науково-практичних завдань.

Спеціально організоване статистичне спостереження поєднує, в собі такі організаційні форми: а) перепис, б) суцільне і несуцільне обстеження.

Перепис як вид спеціально організованого статистичного обстеження проводиться з метою одержати дані про явище на певний момент часу Тобто обчислити чисельність і склад об'єкта статистичного спостереження за рядом характерних для нього ознак, які не збираються в порядку статистичної звітності (наприклад, перепис населення, перепис виробничого обладнання і т. ін.). У ряді випадків переписи доповнюють (істотно уточнюють) дані поточного обліку. Вони вимагають ретельної попередньої підготовки. Характерними особливостями перепису є: одночасність проведення його на всій передбаченій території; єдність програми спостереження;

стислість строків статистичного спостереження станом на один і той же момент часу - критичний момент перепису.

Існує два типи переписів: одні переписи проводять на підставі даних обліку і звітності підприємств і організацій, інші - на підставі спеціально організованої реєстрації фактів.

Переписи першого типу, як правило, проводять робітники підприємств і установ під керівництвом органів державної статистики. Цей тип перепису називають одночасовим обліком. Прикладом першого типу можуть бути переписи промислового обладнання, залишків важливих видів матеріалів (чорних, кольорових металів, будівельних матеріалів тощо), облік тракторного парку у сільському господарстві, заключний облік посівних площ за видами підприємств і т. ін.

Прикладом другого типу переписів, при яких статистичні формуляри заповнюються шляхом спеціально організованої реєстрації фактів, є перепис населення. Це спеціально організоване статистичне спостереження, метою якого є одержання інформації про чисельність, розміщення і склад населення. Реєстрація потрібних фактів здійснюється шляхом опитування. Наукові принципи проведення переписів передбачають встановлення критичного моменту перепису, періоду перепису, способу збирання зведень.

Залежно від повноти охоплення статистичної сукупності розрізняють суцільне і несуцільне статистичне спостереження.

При суцільному статистичному спостереженні обстеженню підлягають усі одиниці, які входять у склад досліджуваної сукупності. Однак не слід розуміти так, що суцільне спостереження обов'язково у всіх випадках повинне охоплювати досліджуване явище по всій країні. Досліджувана сукупність може обмежитись територіальними, відомчими, галузевими й іншими рамками. .Важливим тут є те що в межах цієї сукупності обов'язково реєструються зведення про кожну одиницю досліджуваного об'єкта. Прикладом суцільного спостереження є перепис населення.

При несуцільному спостереженні обстежується лише частина одиниць статистичної сукупності. При його організації ставиться завдання (як правило) поширити результати спостереження на всю сукупність. Прикладом такого виду спостереження може бути обстеження: втрат урожаю сільськогосподарських культур, схожості насіння, ступеня засміченості посівів, бюджету сімей населення і т. ін.

Основні види несуцільного спостереження такі: вибіркове, обстеження способом основного масиву, монографічне і анкетне.

Вибірковим називають таке статистичне спостереження, при якому обстеженню підлягає частина статистичної сукупності, відібраної на основі науково розроблених принципів відбору. Це найпростіший і найбільш досконалий вид несуцільного обстеження.

Обстеження основного масиву (або способом основного масиву) являє собою таке несуцільне обстеження, при якому з усієї сукупності одиниць для спостереження відбирається така їх частина, в якій обсяг досліджуваної ознаки становить питому вагу, більшу за 50 % загального обсягу сукупності (табл. 1).

Таблиця 1

Групи підприємств за рівнем середньорічної зарплати __одного працівника__

Середньорічний рівень зарплати , гри..

Кількість підприємств у групі

Середньорічний рівень зарплати в групі

Питома вага підприємств до

загальної сукупності, %

До 3500

5

3200

15,1

3500 - 3700

7

3660

21,2

3700 - 3900

12

3812

36,4

3900 - 4100

6

4000

18,2

Понад 4100

3

4408

9,1

Разом

33

-

100

Як свідчать дані таблиці 1, у 33 підприємствах середньорічний рівень зарплати одного робітника варіює від 3200 до 4408 гривень. Основним масивом у даній сукупності можна вважати 21 підприємство з рівнем середньорічної зарплати понад 3700 грн.; оскільки питома вага їх у загальній кількості перевищує 50 % (36,4 + 18,2+9,1=63,7).

Державна статистика обстеженням основного масиву вивчає ціни на ринках продажу різного виду продукції і виробів.

Метод основного масиву вважається недосконалим суцільним методом обстеження. Інколи його називають групувально - цензовим методом. Недоліком методу основного масиву вважається те, що з обстеження вилучається частина одиниць сукупності, якою нехтують як неістотною.

Для монографічного спостереження характерним є детальне вивчення окремих одиниць статистичної сукупності або невеликих їх груп, подібних у певному відношенні. Одиниці або групи явищ повинні бути типовими, щоб на їх підставі можна було судити про характер цих явищ. Прикладом монографічного обстеження може бути вивчення досвіду передового підприємства або їх групи. У статистиці монографічне спостереження застосовують при вивченні і популяризації передового досвіду, а також процесу розвитку окремого трудового колективу, недоліків у роботі тощо.

Об'єктом монографічного спостереження, крім підприємства, може бути виробнича бригада, школа, вуз, місто, регіон, сім'я й інші об'єкти.

Таким чином, монографічний спосіб - це обстеження поодинокого прикладу, який повинен ілюструвати всю статистичну сукупність, що в свою чергу дозволяє конкретизувати наші знання цієї сукупності. Предметом монографічного дослідження можуть бути елементи, типові для даної сукупності, або ж елементи, які характеризують її розвиток.

Монографічне спостереження здійснюють з метою виявлення тенденції розвитку прогресивних явищ і поширення передового досвіду. Цей вид спостережень допомагає викрити невикористані резерви, що досягається монографічним описуванням передових підприємств і досвіду окремих бригад, ланок чи осіб. Монографічне обстеження використовують для коригування даних суцільного обстеження.

Анкетне обстеження ґрунтується на принципі добровільного заповнення окремими особами (адресатами) надісланих їм спеціальних анкет. Цей спосіб спостереження широко застосовується у конкретних соціологічних дослідженнях. його використовують редакції газет, журналів, установи зв'язку, науковці певних галузей, зокрема економічної науки.

Анкетне обстеження певною мірою близьке до вибіркового спостереження. Але при вибірковому одиниці статистичної сукупності підлягають безпосередньому обстеженню. При анкетних обстеженнях звертаються із запитаннями до тих осіб чи організацій, які можуть дати необхідну інформацію. Таким чином, характерна риса анкети - непряме спостереження.

Даний спосіб обстеження завжди здійснюється для висвітлення специфічної, чітко обмеженої проблеми. Воно завжди висвітлює будь-яке часткове, визначене питання. Запитання анкет не завжди мають суто статистичний, числовий характер. Інколи обстеження доповнюється запитаннями якісного описового характеру, наприклад, запитаннями про думку щодо причин спостережуваних фактів.

Наприклад, треба вивчити причини зниження обсягів виробництва тваринницької продукції фермерськими господарствами, а також з'ясувати, якими засобами можна допомогти справі. Якщо відповіді в одержаних анкетах не задовольняють, посилається анкетна комісія, яка проводить бесіди в підприємствах і на цій основі складає звіт. Бесіди мають бути спрямовані на одержання статистичних даних, інколи виходять за ці рамки. Комісія робить спробу встановити причини зниження обсягів виробництва і вислуховує численні думки. з цього питання. Як правило, головну частину анкети і складає з'ясування думок.

Анкетування проводиться як статистичними органами, так і науково-дослідними установами (останніми досить часто).

Анкетне опитування має давню історію. Наприклад, за часів Наполеона у Франції анкетним методом вивчались питання стосовно скоєних злочинів. У Великобританії анкети застосовувалися ще раніше - у XVII столітті.

Існує два типи анкетних обстежень: перший тип - анкети направляються певному, як правило, невеликому колу спеціалістів з даного питання; другий тип - ґрунтується на масовому збиранні відповідей і обробці їх статистичними методами з метою одержання "середньої" думки.

При анкетному методі обстежений результати його можуть бути викривлені, оскільки програма такого обстеження зачіпає інтереси опитуваних осіб. Останні в своїх відповідях можуть дати таку прикрасу повідомлюваним даним, яка їм вигідна, і навпаки -замовчувати невигідні факти. Крім того, відповіді надсилають лише ті, хто зацікавлений у збиранні даних, про які йдеться у питаннях анкети. Тому анкета не завжди дає репрезентативні результати. Окремими статистиками анкета вважається вкрай недосконалим засобом статистичного обстеження.

За часом проведення статистичні спостереження поділяють на поточні (безперервні), періодичні й одноразові.

Поточне спостереження полягає в безперервній реєстрації фактів і явищ у міру їх виникнення. Прикладом може бути реєстрація народжених дітей, шлюбів і розлучень у загсах, облік виробленої продукції на промислових підприємствах та ін.

Періодичним спостереженням називають таке, що повторюється через певні, заздалегідь установлені проміжки часу.

При даному спостереженні явища реєструють через певні періоди. Прикладом періодичного спостереження може бути щомісячний звіт підприємств про стан тваринництва, а також щорічні переписи худоби станом на 1 січня.

Одноразове спостереження проводять для вивчення якогось явища на певний момент часу (у разі потреби). Прикладом одноразових спостережень є переписи плодоягідних насаджень та ін.

Статистичне спостереження здійснюється такими способами: безпосереднім, документальним і опитуванням.

Спосіб безпосереднього спостереження характеризується тим, що представники органів державної статистики й інших організацій записують дані у статистичні формуляри після особистого огляду, підрахунку, вимірювання чи зважування одиниць спостереження.

Документальний - основний спосіб статистичного спостереження. Його здійснюють на підставі документів оперативно-технічного та бухгалтерського обліку. Цей спосіб використовують при складанні підприємствами і організаціями звітності на підставі документів первинного обліку. Оскільки джерелом зведень при складанні первинних документів є безпосереднє спостереження, то при належному контролі за веденням первинного обліку і правильністю заповнення статистичної звітності документальний спосіб спостереження дає найточніші результати.

Опитування - це спосіб спостереження, при якому відповіді на запитання статистичного формуляра записують зі слів чи письмових відповідей опитуваних осіб. Опитування може бути організоване по-різному: усне (експедиційний спосіб), самореєстрацією, кореспондентським і анкетним способами.

При усному опитуванні працівник, який проводить спостереження, сам заповнює статистичний формуляр, розмовляючи з опитуваною особою. Так було при перепису населення у 1989 році.

При способі самореєстрації опитувані особи особисто заповнюють бланк формуляра згідно із вказівками щодо його заповнення. Цей спосіб спостереження застосовують, наприклад, при обстеженні бюджетів сімей.

При кореспондентському способі відомості статистичним органам повідомляють добровільні кореспонденти.

Анкетний спосіб збору даних ґрунтується, як було зазначено, на принципі добровільного заповнення адресатами анкет (листів опитування). Як правило, заповнених анкет повертається менше, ніж розсилається. Крім цього, перевірити вірогідність даних практично неможливо. Тому анкетний спосіб застосовують у тих випадках, коли не вимагається висока точність зведень, а потрібні наближені характеристики. Цей спосіб використовують при вивченні попиту населення на окремі товари чи продукти харчування і ін. Державна статистика анкетний спосіб спостереження не застосовує.

Вибір форми, виду і способу статистичного спостереження визначається характером об'єкта, що вивчається, вимогами до ступеня точності показників, фінансовими можливостями й іншими факторами.

Створення автоматизованої системи державної статистики зумовило принципово новий підхід до техніки і технології збирання інформації, її передачі, обробки і зберігання. Єдина інформаційна база у вигляді автоматизованих банків даних створила необхідні умови для інтегрованої територіально-розподільчої системи, яка здійснює шляхом одноразової фіксації нагромадження, обробку, зберігання, пошук і видачу інформації для багатоцільового і багаторазового використання. При цьому раціональним стає не тільки сам процес збирання і обробки інформації, а й удосконалюються методологія, система показників і їх статистичний аналіз із використанням економіко-математичних методів.

§ 2.5. Помилки статистичного спостереження. Способи контролю інформації
ТЕМА 3. ЗВЕДЕННЯ І ГРУПУВАННЯ СТАТИСТИЧНИХ ДАНИХ
§ 3.1. Зміст і завдання статистичного зведення
§ 3.2. Статистичне групування, його суть, завдання і види
§ 3.3. Методологія статистичних групувань
МОДУЛЬ 2
ТЕМА 4. УЗАГАЛЬНЮЮЧІ СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ
§ 4.1. Абсолютні показники, їх значення
§ 4.2. Відносні показники, їх види і форми
§ 4.3. Середні величини як характеристики ряду