Статистика - Опря А.Т. -
МОДУЛЬ 2

ТЕМА 4. УЗАГАЛЬНЮЮЧІ СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ

§ 4.1. Абсолютні показники, їх значення

У системі узагальнюючих статистичних показників мають широке застосування абсолютні показники, адже за їх допомогою можна одержати характеристики різних сторін соціально -економічних явищ: чисельність працівників певної галузі, кількість підприємств, фонд заробітної плати тощо.

Абсолютними показниками в статистиці називають показники, які виражають розмір (обсяг, рівень) кількісних ознак досліджуваних явищ. Це не абстрактні, а іменовані числа, які виражають розміри суспільних явищ у певних одиницях виміру.

Статистика розглядає індивідуальні і загальні (сумарні) абсолютні показники. Індивідуальні абсолютні показники відображають розміри кількісних окремих одиниць досліджуваної сукупності, їх одержують у процесі статистичного спостереження (наприклад, посівна площа сільсьгосппідприємства, обсяг виробництва валової продукції конкретним приватним підприємством тощо).

Загальні абсолютні показники характеризують розмір кількісної ознаки деякої (певної) сукупності одиниць (наприклад, посівні площі державних аграрних підприємств району поголів'я великої рогатої худоби у приватному секторі району і т.ін.). Сумарні абсолютні показники одержують, як правило, шляхом додавання індивідуальних абсолютних показників; інколи їх обчислюють шляхом множення. В окремих випадках абсолютні показники одержують шляхом відповідних розрахунків. Так, у проміжках між переписом населення чисельність його на певну дату визначають шляхом розрахунків.

Загальні абсолютні величини мають велике пізнавальне значення і знаходять широке використання в управлінні народним господарством країни. Зокрема, це абсолютні показники про чисельність трудових ресурсів, виробничі потужності, розміри посівних площ тощо.

Як було зазначено вище, абсолютні показники - це завжди іменовані числа. У ролі їх вимірників у статистиці застосовуються різноманітні одиниці виміру: натуральні, умовно - натуральні, вартісні і трудові.

Одиниці виміру, які застосовуються для визначення кількості окремих видів матеріальних благ у їх натуральному виразі, тобто як певних споживних вартостей, називають натуральними. Останні широко застосовуються при визначенні розмірів виробництва і споживання різних видів продуктів. Отже, натуральні показники відображують розміри тих чи інших явищ у фізичних мірах, тобто мірах маси (тоннах, центнерах, кілограмах), довжини і площі (метрах, гектарах), об'єму (кубометрах).

Для вимірювання об'ємів однорідних, але неоднакових явищ використовують умовно-натуральні одиниці виміру (наприклад, умовне поголів'я тварин, умовні еталонні трактори, умовні гектари тощо).

За одиницю виміру для умовно-натуральних показників беруть, як правило, будь-яку фізичну одиницю, наділену в певних розмірах властивістю, характерною для продукції конкретного виду. Так, при розрахунках потреби у кормах застосовують коефіцієнти перерахунку худоби в умовні голови: для корів і для бугаїв-плідників - 1; молодняка великої рогатої худоби - 0,6; свиней - 0,3; овець і кіз - 0,1; коней - 1,0; птиці - 0,02.

Умовно-натуральні одиниці виміру дають змогу привести певні різновидності явищ до порівнянного виду і тим визначити їх загальний обсяг у натуральному виразі.

Для відображення розмірів деяких окремих складних явищ застосовують комбіновані одиниці виміру. Так, для визначення обсягів транспортних робіт автомобільного парку виконану роботу вимірюють у тонно-кілометрах (1 т.-км дорівнює перевезенню 1 т вантажу на відстань 1 км).

При визначенні затрат робочого часу на виробництві певного виду продукції застосовують комбіновану одиницю виміру (людино-годину). Для забезпечення масовості даних дослідження шляхом підсумовування кількості підприємств за кілька років одержують одиниці спостереження в комбінованих одиницях виміру -підприємство-роки.

Поряд із зазначеними вище видами одиниць виміру в статистиці досить широко використовують трудові і вартісні вимірники.

До трудових вимірників належать комбіновані одиниці виміру: людино-година, людино-день, людино-рік. Абсолютні показники в зазначених одиницях виміру застосовують при визначенні обсягів трудових ресурсів, розрахунку показників продуктивності праці, затрат праці на різну продукцію чи послуги тощо.

За вартісний вимірник приймають грошові одиниці виміру -гривні, долари, франки та ін. У грошовому виразі визначають вартість виробленої і реалізованої продукції (за всіма її вилами) в підприємстві, вартість фондів, розміри доходів тощо. Абсолютні показники у вартісному вимірі дозволяють визначити загальні розміри багатьох народногосподарських економічних показників (наприклад, національний доход, обсяг виробленої і реалізованої продукції в країні і т. ін.).

Слід зазначити, що абсолютні показники інколи наводяться в укрупнених вимірниках. Так, дані про обсяг продукції можуть бути наведені у тисячах, мільйонах або мільярдах гривень. Пояснюється це тим, що укрупнені вимірники дають точніше уявлення про розміри досліджуваних явищ.

ТЕМА 4. УЗАГАЛЬНЮЮЧІ СТАТИСТИЧНІ ПОКАЗНИКИ
§ 4.1. Абсолютні показники, їх значення
§ 4.2. Відносні показники, їх види і форми
§ 4.3. Середні величини як характеристики ряду
§ 4.4. Умови наукового застосування статистичних показників
ТЕМА 5. АНАЛІЗ РЯДІВ РОЗПОДІЛУ
§ 5.1. Поняття про статистичні ряди розподілу
§ 5.2. Графічне зображення рядів розподілу. Основні форми статистичних розподілів
§ 5.3. Варіація ознак. Показники варіації
5.3.1. Найважливіші математичні властивості дисперсії