Теорія статистики - Мармоза А.Т. -
1.3. Метод статистики

Для вивчення свого предмету - кількісної сторони масових суспільних явищ - статистична наука розробила ряд своїх особливих прийомів, способів, правил і методів дослідження, які в сукупності складають статистичну методологію.

Під терміном "метод" (від грец. - шлях дослідження або пізнання, теорія, наука) розуміють сукупність прийомів або теоретичного опанування дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретного завдання.

Загальним методом пізнання для всіх наук, у тому числі для статистики, є діалектичний метод. Відповідно до основоположних принципів і законів діалектики всі суспільні явища і процеси статистикою вивчаються в постійному русі і розвитку, не ізольовано одне від одного, а у взаємозв'язку і взаємозалежності, що дуже важливо при вивченні причинно-наслідкових взаємозв'язків між явищами.

Спираючись на ці принципи діалектики статистика виділяє різні типи і форми соціально-економічних явищ і процесів, вивчає їх особливості і оцінює вплив комплексу факторів, які формують варіацію і динаміку явищ, виявляє тенденції і закономірності їх розвитку.

При статистичному вивченні суспільних явищ керуються також діалектичним законом про перехід кількісних змін в якісні. Це має важливе значення при вивченні якісних змін у масових соціально-економічних явищах для пізнання глибоких якісних змін. Статистика спирається на діалектичні категорії кількості та якості, випадкового і необхідного, одиничного і масового, індивідуального і загального, закономірність тощо.

Загальні принципи і методи наукового пізнання, розроблені в діалектиці, є фундаментом для розуміння і правильного використання статистичної методології.

На основі діалектичного методу статистика розробила свої специфічні методи дослідження. До них відносяться статистичне спостереження, зведення і групування даних, абсолютні і відносні показники, середні величини і показники варіації, ряди динаміки, індексний, вибірковий, дисперсійний, кореляційний, табличний і графічний методи та ін.

Докладне викладення змісту перерахованих статистичних методів дається в наступних розділах підручника.

Застосування в статистичному дослідженні конкретних методів визначається поставленими при цьому завданнями, суттю і особливостями досліджуваного явища і залежить від характеру вихідної інформації.

Будь-яке статистичне дослідження складається з трьох послідовно виконуваних етапів: 1) статистичне спостереження; 2) зведення і групування даних статистичного спостереження; 3) аналіз одержаних результатів і формулювання висновків. На кожному з цих етапів застосовуються специфічні статистичні методи.

На першому етапі статистичного дослідження на основі певних правил і відповідно до його програми і плану вирішується завдання по збиранню первинного статистичного матеріалу про кожну одиницю сукупності. Для здійснення цієї початкової стадії дослідження застосовується метод масового статистичного спостереження, який забезпечує загальність, повноту і представництво (репрезентативність) одержаної інформації. Тільки метод масового статистичного спостереження дає змогу виявлятися загальним умовам і закономірностям, характерним для всієї сукупності і уникнути впливу випадкових причин, що діють на окремі одиниці сукупності. Від повноти і якості інформації, одержаної на етапі статистичного спостереження, залежить ефективність наступних етапів і досягнення кінцевої мети дослідження.

На другому етапі статистичного дослідження переходять від характеристики окремих одиниць до їх загальної характеристики, від вивчення індивідуальних значень ознаки до їх узагальнення. З цією метою проводять зведення зібраної в ході масового спостереження статистичної інформації. Суть зведення полягає в систематизації, обробці первинних даних, приведенні їх у певний порядок, підрахунку чисельності одиниць сукупності в цілому і окремих її частинах, а також обсягу ознак, що характеризують їх.

Найважливішим методом другого етапу дослідження є метод статистичних групувань, який дає змогу виділяти якісно однорідні соціально-економічні типи, групи і підгрупи і тим самим дати узагальнену характеристику всієї сукупності.

На третьому, заключному етапі статистичного дослідження проводиться аналіз статистичної інформації і формулювання висновків. У процесі аналізу і виявлення статистичних закономірностей і взаємозв'язків широко застосовується ряд специфічних статистичних методів, які дають змогу одержати узагальнюючі показники за допомогою яких здійснюється вимірювання і кількісна оцінка виявлених при аналізі закономірностей.

До таких узагальнюючих показників відносяться абсолютні і відносні величини, статистичні коефіцієнти, середні величини, показники варіації і рядів динаміки та ін.

Для характеристики причинно-наслідкових взаємозв'язків масових суспільних явищ застосовується індексний, балансовий, кореляційний, дисперсійний та інші методи.

При аналізі статистичної інформації широке застосування мають табличний і графічний методи.

Статистичні методи використовуються комплексно. Це зумовлено складністю процесу економіко-статистичного дослідження, яке складається з трьох вище перерахованих етапів.

1.4. Зв'язок статистики з іншими науками
1.5. Завдання і організація статистики в Україні
Розділ 2. Статистичне спостереження
2.1. Поняття про статистичне спостереження. Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного спостереження
2.2. Форми, види і способи статистичного спостереження
2.3. Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних
Розділ 3. Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці
3.1. Поняття про статистичне зведення
3.2. Статистичні групування, їх зміст, завдання і види
3.3. Методологія статистичних групувань