Теорія статистики - Мармоза А.Т. -
2.3. Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних

У процесі збирання статистичних даних можуть виникнути похибки і неточності, які називають помилками спостереження. Кількісно вони визначаються різницею між зафіксованою величиною ознаки і дійсною її величиною.

Тому матеріали, зібрані в результаті статистичного спостереження, підлягають всебічній перевірці і контролю. Вони мають бути перевірені з точки зору повноти охоплення всіх одиниць сукупності і правильності заповнення документів.

Якщо статистичне спостереження передбачає підготовку і представлення звітності, то основне джерело помилок - помилки в обліку або навмисне перекручення даних. Органи державної статистики повинні перевіряти звітність на предмет наявності помилок і приймати заходи для виправлення ситуації.

У спеціально організованому статистичному спостереженні основне джерело помилок - незадовільна підготовленість кадрів, які проводять обстеження, нечітке визначення об'єкта спостереження або одиниці сукупності, недоліки у складанні програми спостереження. Для підвищення достовірності даних і виявлення помилок після перепису проводять контрольні перевірки.

Помилки статистичного спостереження мають різну природу і характер і по різному відбиваються на результатах спостереження.

Розрізняють перед усім дві групи помилок статистичного спостереження - помилки реєстрації і помилки репрезентативності (представництва). Кожна з цих груп помилок поділяється на випадкові та систематичні.

Помилки реєстрації виникають внаслідок неправильного встановлення фактів у процесі спостереження або помилкового запису їх. Ці помилки притаманні як суцільному, так і несуцільному спостереженню.

Випадкові помилки реєстрації виникають у результаті дії різних випадкових причин: помилки рахунку, закруглення чисел, описки, обмовки і т.п.

Систематичні помилки реєстрації виникають внаслідок дії певних постійних причин (свідоме перекручення фактів у сторону зменшення або збільшення їх величини, неточність вимірювальних приладів). Прикладом систематичної помилки є широко відоме у статистиці явище вікової акумуляції, яке полягає у закругленні віку особами середньої і старшої вікових груп до чисел кратних 5 і особливо 10. Багато опитуваних, наприклад, замість віку 48-49 і 51-52 років кажуть, що їм 50 років.

Систематичні помилки реєстрації можуть бути навмисними і ненавмисними.

Навмисні помилки (свідомі, тенденційні перекручення) виникають внаслідок того, що опитуваний, знаючи дійсний стан речей, у цілях отримання користі, свідомо повідомляє неправильні дані. Прикладом таких помилок є перекручення даних у статистичній звітності. Службові особи, винні у несвоєчасному поданні або спотворенні даних державних статистичних спостережень, згідно з чинними в Україні законодавством, притягуються до адміністративної відповідальності.

Ненавмисні помилки викликаються різними випадковими причинами (наприклад, недбалістю або неуважністю реєстратора, несправністю вимірювальних приладів тощо).

Якщо випадкові помилки мають різну спрямованість і в силу дії закону великих чисел взаємно зрівноважуються (погашаються), то систематичні помилки спрямовані в один бік і тому зменшують або збільшують значення ознак, які реєструються, що впливає на кінцевий результат спостереження.

Помилки репрезентативності (представництва) притаманні тільки несуцільному спостереженню. Вони виникають внаслідок того, що вибіркова сукупність, якби ретельно і правильно не була сформована, недостатньо точно відображує характеристики генеральної сукупності.

Помилки репрезентативності, також як і помилки реєстрації, можуть бути випадковими і систематичними (тенденційними). Випадкові помилки репрезентативності - це відхилення, які виникають при несуцільному спостереженні внаслідок того, що сукупність відібраних одиниць неповно відтворює генеральну сукупність. Величину випадкової помилки репрезентативності можна виміряти за допомогою відповідних методів математичної статистики. Систематичні помилки репрезентативності - це помилки, які виникають внаслідок порушення принципів відбору одиниць у вибіркову сукупність. Для всіх елементів сукупності вони мають односторонній напрям і тому їх ще називають помилками зміщення. Докладніше помилки репрезентативності розглядаються у розділі 6.

Для виявлення і усунення допущених при реєстрації помилок можна застосувати лічильний і логічний контроль зібраного матеріалу.

Лічильний контроль полягає в лічильній перевірці підсумкових і розрахункових показників, а також арифметичній ув'язці пов'язаних між собою або, що виводяться один з одного, показників.

Логічний контроль ґрунтується на логічному взаємозв'язку між ознаками. На відміну від лічильного контролю, логічний контроль безпосередньо не встановлює помилку спостереження, а тільки сигналізує про її можливість і потребує додаткового зв'язку з одиницею спостереження. Прийоми логічного контролю залежать від особливостей досліджуваного явища, організаційної форми спостереження, способу реєстрації даних та ін.

Найбільш розповсюдженими прийомами логічного контролю є: 1) зіставлення відповідей на різні взаємопов'язані запитання одного і того самого формуляра. Наприклад, зіставляючи відповіді на запитання про вік, освіту, сімейний стан та інші, можна логічним шляхом встановити помилку. Якщо, наприклад, виявиться, що громадянин десяти років одружений або шестирічна дитина має вищу освіту, то ясно, що при заповненні переписного листа припущені помилки або при запису віку, або другої характеристики; 2) порівняння записів у перевіряємому документі з аналогічними записами в інших документах; 3) порівняння даних спостереження з плановими або фактичними даними за попередні періоди, нормативними показниками, даними раніше проведених спостережень.

Крім того, логічний контроль спирається на уявлення про межі можливих значень ознаки: мінімуму і максимуму.

Розділ 3. Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці
3.1. Поняття про статистичне зведення
3.2. Статистичні групування, їх зміст, завдання і види
3.3. Методологія статистичних групувань
3.4. Вторинне групування
3.5. Ряди розподілу
3.6. Статистичні таблиці
3.7. Абсолютні показники
3.8. Поняття про відносні величини, їх види
3.9. Показники диференціації ознак у сукупності