Теорія статистики - Мармоза А.Т. -
Розділ 2. Статистичне спостереження

2.1. Поняття про статистичне спостереження. Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного спостереження

Для того щоб вивчити кількісну сторону масових суспільних явищ і процесів, насамперед потрібно зібрати про них необхідну статистичну інформацію.

Статистична інформація - це сукупність статистичних даних, які відображають соціально-економічні явища і процеси, формуються в процесі статистичного спостереження, а потім систематизуються, групуються, аналізуються та узагальнюються.

З метою одержання статистичної інформації організується масове статистичне спостереження, яке є першим етапом статистичного дослідження.

Статистичне спостереження - це планомірне, науково організоване збирання або одержання масових відомостей про явища і процеси суспільного життя, яке полягає в реєстрації певних ознак по кожній одиниці сукупності (наприклад, переписи населення, основних фондів, багаторічних насаджень, худоби, заповнення анкет, бланків, форм статистичної звітності, вибірка статистичних даних з річних звітів підприємств, систематичний облік витрат на виробництво продукції, популярні останніми роками в Україні опитування громадської думки з метою вивчення відношення людей до тих або інших подій, які представляють той або інший інтерес та ін.).

Проте не всяке збирання відомостей є статистичним спостереженням (наприклад, спостереження покупців за зміною цін на міських ринках). Статистичним можна назвати лише таке спостереження, яке забезпечує реєстрацію встановлених фактів в облікових документах для наступного узагальнення.

Статистичне спостереження може проводитися органами державної статистики, науково-дослідними інститутами, економічними службами підприємств, фірм, банків та ін. Воно обов'язково має бути масовим, систематичним, планомірним, проводитись на науковій основі по завчасно розробленому плану і програмі. Матеріали статистичного спостереження є основою для одержання узагальнюючих показників, які характеризують ті або інші суспільні явища і процеси.

Статистичне спостереження - це складна, трудомістка і відповідальна робота, яка залежно від масштабів дослідження виконується силами багатьох працівників. Від повноти та якості вихідних даних залежить успіх всієї статистичної роботи. Статистичне спостереження складається з підготовчих робіт, безпосереднього збирання даних та їх контролю.

Завданням статистичного спостереження є одержання точної і вірогідної інформації, яка об'єктивно відображає фактичний стан речей. Мають бути також забезпечені повнота і порівнянність інформації і одержання її у можливо короткий строк.

Статистичне спостереження має бути планомірним, масовим і систематичним.

Планомірність статистичного спостереження означає, що воно готується і проводиться по завчасно розробленому плану, який включає питання методології, організації, способів збирання інформації, контролю за якістю зібраного матеріалу, його достовірності, оформлення підсумкових результатів.

Масовий характер спостереження проявляється в тому, що воно охоплює дані, які характеризують не тільки окремі одиниці, але й всю сукупність в цілому.

Статистичне спостереження повинно проводитись або систематично, або безперервно, або регулярно.

Основні вимоги, що пред'являються до статистичного спостереження: а) повнота статистичних даних; б) достовірність, точність, одноманітність і порівнянність даних у просторі і часі.

Загальними умовами забезпечення достовірності даних є повнота охоплення об'єкта, що спостерігається; повнота і точність реєстрації даних по кожній одиниці спостереження.

Щоб дані про окремі явища можна було узагальнювати, вони повинні бути порівнянними, збиратися в один і той самий час і за єдиною методикою.

Достовірність статистичних даних означає відповідність даних тому, що є в дійсності. Вся організація, методика і техніка проведення статистичного спостереження мають бути направлені на забезпечення достовірності даних.

Порівнянність даних спостереження виконується, якщо використовувались одне й те саме визначення одиниці спостереження, одна й та сама методика реєстрації первинних ознак і методика розрахунку вторинних ознак (таких, як собівартість, рентабельність, продуктивність праці тощо).

Отже, кінцевою метою статистичного спостереження є одержання повної, об'єктивної і порівнянної інформації, яка дає змогу на наступних етапах дослідження забезпечити науково обґрунтовані висновки щодо характеру і закономірностей розвитку досліджуваного явища.

У процесі статистичного спостереження формуються дані, від якості яких залежить успіх всього дослідження. Помилки, які допущені на етапі статистичного спостереження, тобто на етапі збирання вихідної інформації, розповсюджуються і на інші етапи статистичного дослідження-зведення, групування, обробку, аналіз і узагальнення одержаних показників. Допущені помилки дуже важко, а іноді й неможливо, виправити на наступних етапах дослідження. У зв'язку з цим одним з найважливіших завдань статистичного спостереження є одержання достатньо повних, об'єктивних і порівнянних даних про явища і процеси, що вивчаються.

Щоб забезпечити ці вимоги, потрібно дотримуватися певних методичних правил проведення спостереження, яке складається з трьох послідовних етапів: 1) підготовка спостереження; 2) збирання даних; 3) контроль зібраних даних.

Статистичне спостереження здійснюють за заздалегідь розробленим планом, який включає вирішення двох груп питань: програмно-методологічних та організаційних.

В плані спостереження точно визначають територію, на якій буде проводитись спостереження, а також осіб і організацій, відповідальних за проведення підготовчих робіт, збирання, перевірку і обробку матеріалів на окремих дільницях території. Закріплена за лічильником дільниця називається лічильною дільницею. Розмір її залежить від складності програми і строків проведення спостереження, характеру досліджуваного об'єкта, розташування одиниць спостереження по території та інших факторів.

Значне місце в плані відводиться проведенню підготовчих робіт, до яких відносяться: складання списку звітних одиниць, інструктаж апарату обліково-економічних служб підприємств і залучених для збирання даних осіб, правильне заповнення документів (переписних листів, анкет тощо) та ін.

До програмно-методологічних питань належать: формулювання цілей і завдань спостереження, визначення об'єкта та одиниці спостереження, розроблення програми та інструментарію спостереження, вибір видів і способів отримання статистичних даних, форм контролю одержаного матеріалу тощо; до організаційних - встановлення місця, часу і строків спостереження, добір, розміщення та навчання кадрів, розмноження та розсилання інструментарію спостереження (бланків, формулярів, інструкцій тощо) на місця, визначення строків здачі матеріалів, а також інші питання, пов'язані з підготовкою, організацією та безпосереднім проведенням статистичного спостереження.

Строк (період) спостереження - це час від початку до закінчення збирання даних, тобто час, протягом якого заповнюються статистичні формуляри (бланки певних форм обліку і звітності).

Готуючись до статистичного спостереження, насамперед формулюють його мету і завдання. Метою статистичного спостереження є збирання вірогідної та повної статистичної інформації про досліджувані соціально-економічні явища і процеси. Завдання статистичного спостереження безпосередньо випливають із завдань статистичного дослідження і полягають, зокрема, в одержанні масових даних про стан досліджуваного об'єкта, в обліку стану явищ, які впливають на об'єкт, вивченні даних про процес розвитку явищ. Чітке формулювання мети і завдання статистичного спостереження необхідні для правильного встановлення обсягу, змісту і структури вихідної інформації, що збирається. Це дасть змогу уникнути збирання зайвих непотрібних даних.

Відповідно до поставлених цілей і завдань визначають об'єкт та одиницю спостереження. Об'єктом статистичного спостереження називають таку сукупність соціально-економічних явищ і процесів, про яку потрібно зібрати необхідні дані. При визначенні об'єкта статистичного спостереження зазначають його основні відмінні риси, найважливіші ознаки. Об'єктами спостереження залежно від цілей і завдань можуть бути підприємства, організації, установи, населення, продукція, виробниче устаткування, худоба тощо. Наприклад, об'єктом спостережень перепису населення 2001 р. були категорія наявного населення, включаючи тих, хто тимчасово проживають, і категорія постійного населення, включаючи тих, які тимчасово відсутні.

Визначення об'єкта спостереження включає визначення території спостереження, яка охоплює всі місця надходження одиниць спостереження; її межі залежать від визначення одиниці спостереження.

Об'єкт спостереження має бути чітко відмежований від інших явищ, щоб запобігти їхнього змішування. В деяких випадках для цього встановлюють ценз, під яким у статистиці розуміють ряд обмежувальних ознак, наявність яких є основою для віднесення об'єкта до досліджуваної сукупності. Використання цензу суттєво впливає на формування однорідних сукупностей, забезпечує неможливість змішування різних об'єктів або недообліку деякої частини об'єкта.

Правильне відмежування об'єкта статистичного спостереження здійснюється на основі глибокого знання суті досліджуваної сукупності явищ. Відмежувати об'єкт статистичного спостереження - це значить встановити, по-перше, які саме явища за змістом підлягають спостереженню. Так, наприклад, недостатньо вказати, що спостереженню підлягає сукупність сільськогосподарських підприємств. Необхідно вказати, якщо це необхідно, якої форми власності і організації праці, спеціалізації і т.п. господарства підлягають спостереженню; по-друге, в яких територіальних межах мають бути узяті ці явища (район, область, зона, регіон, країна і т.п.); по-третє, в яких межах часу брати ці явища (на певний момент, у середньому за певний період і т.п.).

Поряд з визначенням об'єкта статистичного дослідження потрібно встановити одиницю спостереження і одиницю обліку.

Одиниця спостереження - це первинний елемент об'єкта статистичного спостереження, який є носієм ознак, що підлягають реєстрації (наприклад, промислове підприємство, сім'я і т. д.).

Від одиниці спостереження слід відрізняти одиницю обліку.

Одиниця обліку - це той первинний осередок, від якого мають бути одержані необхідні відомості (наприклад, людина, машина, тварина і т.д.).

Чисельність одиниць обліку характеризує обсяг і розповсюдженість досліджуваного явища, а зміна цієї чисельності - його розвиток. Інакше кажучи, одиниця спостереження - це джерело одержуваних відомостей, а одиниця обліку - це те, що підлягає спостереженню. Визначення одиниці спостереження важливе при вирішенні питань організації збирання відомостей, а визначення одиниці обліку - при розробці програми спостереження. Так, наприклад, при проведенні перепису худоби одиницею спостереження буде сільськогосподарське підприємство (СТОВ, агрофірма, особисте підсобне господарство тощо), так як від нього одержують відомості про тварин. Одиницею обліку буде окрема тварина, так як ознаки, що реєструються в цьому перепису (жива маса, вік, продуктивність та ін.), відносяться не до підприємства в цілому, а до кожної окремої тварини.

Одиниця спостереження і одиниця обліку інколи можуть співпадати, як це має місце при перепису населення, коли кожна людина є одночасно і джерелом даних і носієм ознак, що підлягають реєстрації, тобто і одиницею спостереження і одиницею обліку.

Від одиниці спостереження слід відрізняти звітну одиницю. Звітна одиниця - це джерело відомостей, той первинний осередок, від якого повинні надходити відомості про одиниці спостереження. При спостереженні у формі звітності такими одиницями є підприємства, фірми, об'єднання, установи тощо; при обстежені домогосподарств - окреме домогосподарство.

Вище зазначалось, що об'єкт статистичного спостереження має бути відмежований не тільки у просторі, але й у часі. Іншими словами, має бути встановлено, за який період або на який момент часу необхідно зібрати відомості.

Час спостереження - це той час, до якого відносяться дані, що збираються. Час реєстрації даних для всіх одиниць встановлюється єдиний - для попередження неповного обліку або повторного рахунку, а також для порівнянності даних.

При вивченні об'єктів спостереження чисельність яких постійно змінюється, встановлюється критична дата, станом на яку збираються відомості. Наприклад, при переоцінці основних фондів встановлюється критична дата, станом на яку обліковуються основні фонди (будівлі, споруди, устаткування, худоба та ін.).

При переписах звичайно встановлюють час початку і час закінчення реєстрації даних (період проведення спостереження). Так, перепис населення проводився протягом 10 днів - з 5 по 14 грудня 2001 р.

При вивченні такого рухомого об'єкта як населення, недостатньо встановити час спостереження, так як склад населення та його характеристики постійно змінюються. Тому дані реєструють станом на певний період часу який називається критичним моментом спостереження. Критичним моментом перепису населення 2001 р. було 12 годин ночі з 4 на 5 грудня. Це означає, що всі відомості про кожного жителя країни фіксувались такими, якими вони були станом на критичний момент спостереження. Померлі після 12 годин ночі вносились в переписні листи, а народжені після 12 годин ночі обліку не підлягали і в переписні листи не записувались.

Одним з найскладніших і найвідповідальніших моментів статистичного спостереження є складання програми спостереження - переліку ознак, які підлягають реєстрації по кожній одиниці. Іншими словами, програма спостереження - це перелік запитань, на які слід отримати відповідь в процесі проведення спостереження.

Зміст програми спостереження визначається характером і властивостями досліджуваного явища, цілями і завданнями дослідження. Від того, на скільки добре її розроблено, багато в чому залежить цінність зібраного статистичного матеріалу.

Щоб дати повну і всебічну характеристику явищ, що вивчаються, програма спостереження повинна включати все коло суттєвих ознак явищ. Однак у силу ряду об'єктивних причин це практично неможливо. Тому до програми слід включати тільки ті суттєві ознаки, які мають найбільше практичне і теоретичне значення для досліджуваного об'єкта спостереження, розкривають його зміст та основні взаємозв'язки. Включення до програми несуттєвих питань призводить до її розширення, подорожчання статистичного спостереження і обробки його результатів.

Питання програми статистичного спостереження складаються з урахуванням вимог, сформульованих ще в XIX ст. бельгійським статистиком А. Кетле. Перше правило полягає в тому, що програми спостереження мають включати тільки питання, які потрібні для вирішення поставленої мети. Друге правило - в програму спостереження не слід включати питання, на які неможливо одержати відповідь задовільної якості. Згідно з третім правилом в програму спостереження неможна включати питання, які можуть бути оцінені опитуваними як втручання в сферу їх особистих інтересів.

Прагнучи до повноти збирання потрібних даних необхідно враховувати можливість одержання доброякісних відомостей за широкою програмою. Якщо немає впевненості в одержанні таких даних, то краще обмежитись переліком запитань програми, щоб мати вірогідний матеріал.

Зміст та кількість запитань програми залежить від завдань спостереження і особливостей досліджуваного явища. її потрібно складати так, щоб не було зайвих запитань аби уникнути додаткових затрат праці і коштів і водночас усе врахувати. Ознаки (запитання), включені до програми, мають становити систему взаємопов'язаних показників, заданих у певній логічній послідовності. Програму спостереження доцільно будувати так, щоб відповідями на одні запитання можна було проконтролювати відповіді на інші. Кожна одиниця спостереження має бути охарактеризована сукупністю ознак, передбачених програмою спостереження.

Для одержання доброякісних матеріалів велике значення має формулювання запитань. Вони мають бути сформульовані чітко і ясно, так щоб їх зміст по можливості розуміли всі однаково, а відповіді на них можна було порівнювати між собою.

При складанні програми важливо мати чітке уявлення про систему показників, які сподіваються отримати в процесі збирання даних. Для цього спочатку доцільно проектувати макети кінцевих аналітичних таблиць, де і буде подано необхідні для статистичного аналізу показники. Після розробки макетів підсумкових статистичних таблиць буде ясно, які запитання слід включити до програми статистичного спостереження. Таким чином, складання програми статистичного спостереження, як правило, починається з проектування таблиць, що призначаються для характеристики підсумків спостереження.

Одночасно з програмою статистичного спостереження розробляють його інструментарій, який включає формуляри та інструкції щодо їх заповнення.

Статистичний формуляр - це первинний документ, в якому фіксуються відповіді на запитання програми статистичного спостереження по кожній одиниці сукупності. Формуляр, таким чином, є носієм первинної інформації. Формуляри статистичного спостереження, що містять програму спостереження, мають різні назви: бланк, переписний лист, опитувальний лист, картка, фішка, акт, табель, анкета, форма первинного обліку або звітності та ін. Однак для всіх формулярів характерні деякі обов'язкові елементи: змістовна частина, що включає перелік запитань програми, вільна графа або кілька граф для запису відповідей і шифрів (кодів), титульна і адресна частини. У титульній і адресній частинах зазначається найменування документа, ким і коли затверджений, дата подання відомостей, найменування підприємств або прізвище, ім'я та по батькові осіб, що обстежуються, та їхня адреса. Статистичний формуляр має бути зручним для заповнення, читання, шифрування і машинної обробки даних.

У практиці статистичного спостереження знайшли застосування два види носіїв інформації: карткові і спискові формуляри.

Картковий (індивідуальний) формуляр призначений для занесення до нього відомостей про одну одиницю спостереження.

У списковому формулярі містяться дані по кількох одиницях спостереження. Наприклад, при перепису населення члени кожної сім'ї можуть записуватися в один переписний лист.

Обидва види формулярів мають свої переваги і недоліки. Порівняно зі списковою формою картковий формуляр може містить більше запитань, так як у ньому характеризується тільки одна одиниця спостереження. Зручні для ручної обробки (особливо при побудові групувань, коли картки можна розгрупувати за окремими ознаками) карткові формуляри в той же час потребують більших трудових і матеріальних витрат, чим спискові (кожний раз потрібно писати адресну частину, більші витрати паперу і т.д.). Спискові формуляри більш економічні, більш зручні для машинної обробки і контролю даних.

Для правильного заповнення статистичних формулярів, як правило, складається інструкція - перелік вказівок і основних положень, якими слід керуватися лічильнику або реєстратору при заповненні статистичних документів. Основна мета інструкції полягає в забезпечені єдності тлумачення змістовної частини статистичних формулярів, як слід давати на них відповіді і заповнювати формуляри. Інструкція роз'яснює мету статистичного спостереження, характеризує його об'єкт і одиницю, час і тривалість спостереження, порядок оформлення документів і строки їх подання в статистичні органи.

Інструкція може бути видана або у вигляді окремої брошури, або дається в підказах, або на самому формулярі спостереження (звичайно на зворотному боці).

2.1. Поняття про статистичне спостереження. Програмно-методологічні та організаційні питання статистичного спостереження
2.2. Форми, види і способи статистичного спостереження
2.3. Помилки статистичного спостереження і способи контролю зібраних даних
Розділ 3. Зведення і групування статистичних даних. Статистичні таблиці
3.1. Поняття про статистичне зведення
3.2. Статистичні групування, їх зміст, завдання і види
3.3. Методологія статистичних групувань
3.4. Вторинне групування
3.5. Ряди розподілу
3.6. Статистичні таблиці