Географія - Гілецький Й. Р. -
Населення і трудові ресурси

Загальні відомості та ЕГП

До складу Причорноморського соціально-економічного району входять Автономна Республіка Крим, Одеська, Миколаївська, Херсонська області та місто Севастополь. Загальна площа району — 113 км2, а кількість населення — 7,1 млн осіб.

Визначальним в економіко-географічному положенні району є широкий вихід до Чорного та Азовського морів. Межує він також з двома економічними районами і двома країнами: Молдовою і Румунією. Близько розміщені основні мінерально-сировинні бази країни: Придніпров'я і Донбас. Важливе значення для району мають нижні течії річок Дніпра, Південного Бугу, Дністра та Дунаю, поромна переправа Іллічівськ — Варна (Болгарія), залізничні і шосейні шляхи, що ведуть до чорноморських портів.

Населення і трудові ресурси

На відміну від більшості економічних районів України, де природне вимирання сільських жителів спостерігається з другої половини 1970-х рр., а загальна депопуляція — з початку 1990-х, у Причорноморському районі у цей період ще спостерігався незначний додатний приріст населення, у тому числі й сільського. Однак уже за підсумками 1994 р. тут вперше зафіксоване зменшення кількості жителів. Поступово темпи депопуляції населення у районі наблизилися до середніх для держави (за підсумками 2005 р. в АР Крим та Одеській області коефіцієнт природного приросту становив (-6,7 на 1000 осіб, у Миколаївській області — (- 7,7)).

Середня густота населення найменша серед усіх економічних районів (63 особи на 1 км2). Херсонська область за середньою густотою населення (39,5 особи на 1 км ) серед усіх областей країни випереджає тільки Чернігівську. Дещо вища вона за середню в Україні тільки в Одеській області, де розміщене місто-мільйонер Одеса, та Автономній Республіці Крим, на території якої є три великих міста — Сімферополь, Євпаторія і Керч. В інших областях району міські поселення, за винятком обласних центрів, належать до розряду малих міст або селищ міського типу (138). Середній рівень урбанізації для району становить 66 %..

На території району є значні відмінності у національному складі населення. У Миколаївській та Херсонській областях питома вага українців у загальній кількості жителів становить близько 78 %. Одеська область належить до областей із найнижчою часткою представників корінної національності (62,8 %). У Криму українці становлять тільки 24 % жителів півострова, а росіяни — 58 %. Крім українців та росіян, у регіоні живуть молдавани (Одеська, Миколаївська обл.), болгари, гагаузи (Одеська обл.), кримські татари, караїми (АРК), євреї, білоруси та інші в усіх адміністративних одиницях району.

У районі дещо знижена частка населення працездатного віку, що зумовлено переважно міграційними та демографічними процесами. Ця особливість Причорноморського економічного району та значний розвиток трудомістких галузей призвели до дефіциту трудових ресурсів.

Природні умови і ресурси

У цілому район небагатий на мінерально-сировинні ресурси. З енергетичних тут виявлені незначні поклади нафти і газу у-північній частині Криму. Перспективними є запаси цих корисних копалин у шельфовій зоні Чорного та Дзовського морів. Значний потенціал у районі вітрових ресурсів і сонячної енергії, що може використовуватися для виробництва електроенергії.

Рудні й нерудні корисні копалини представлені Керченським родовищем залізних руд, запасами різних солей у Сиваші, солоних озерах і Чорноморських лиманах, а також найкращими за якістю флюсовими вапняками, різними видами будівельної сировини.

Основою водних ресурсів району є нижні течії великих річок, які не задовольняють повністю його потреби. Водозабезпеченість району нижча за середню для України у шість разів.

Частка лісових ресурсів Причорноморського району дуже незначна. До того ж тільки у Криму є природні ліси, а в інших областях понад 70 % становлять штучні насадження.

Важливе значення для економіки району мають біологічні ресурси Чорного та Азовського морів.

Переважання рівнинних просторів Причорноморської і Північнокримської низовини, що обрамлені з північного заходу відрогами Подільської височини, а з південного сходу — Кримськими горами, створює зручні умови для механізації сільськогосподарських робіт, прокладання сухопутних шляхів сполучення. Теплий клімат з тривалим вегетаційним періодом (220—240 днів), земельні угіддя з родючими чорноземними та каштановими грунтами створюють умови для вирощування теплолюбних культур помірного поясу, а на Південному узбережжі Криму — деяких субтропічних рослин. Негативним чинником є недостатнє зволоження території та часті посухи, суховії, пилові бурі. Тому необхідний цілий комплекс заходів, аби зберегти вологу, ґрунти від ерозії, а також розширювати зрошувальні системи.

У межах району унікально поєднуються рекреаційні ресурси. Передусім, це теплі моря, чудові пляжі й сприятливий клімат морських узбереж, а також лікувальні грязі озер, лиманів, мінеральні джерела, мальовничі ландшафти гір, природозаповідні та історико-культурні об'єкти.

Природні умови і ресурси
Господарство району
Проблеми й перспективи розвитку
Розділ III. ЕКОНОМІЧНА І СОЦІАЛЬНА ГЕОГРАФІЯ СВІТУ
СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ
Загальні уявлення про політичну карту світу
Форми правління і адміністративно-територіального устрою країн
Етапи формування політичної карти світу
Типологія країн
Показники, які визначають рівень економічного розвитку країн