Банківські системи зарубіжних країн - Мельник П.В. -
Емісійний центр країни

Одним із дієвих механізмів грошово-кредитної політики Банку Англії є управління державним боргом країни. Англійський уряд, як правило, приймає бюджет з дефіцитом, оскільки державні видатки перевищують суму надходжень до Державного бюджету. Щоденні потоки коштів між урядом і ринком відображаються рухом коштів на рахунку Національного кредитного фонду

(National Loans Fund - NLF) Банку Англії. У разі короткострокового дефіциту зазначений вище фонд може покрити його, взявши кошти в Банку Англії, а зайві кошти розміщуються у банку. Таке пряме фінансування є тільки короткостроковим. Банк контролює новий борг уряду й існуючий обсяг боргу. Трьома основними формами урядових позик є казначейські векселі, урядові фондові папери і кредити на валютному ринку .

Казначейські векселі (Treasury Bills) - це короткострокові (термін обігу від трьох до шести місяців) цінні папери IOU (I owe you), що випускаються Банком Англії щотижня, їхньою головною метою є не фінансування витрат уряду, а вилучення готівки з системи для того, щоб сприяти проведенню монетарної політики. Кількість векселів, які випускаються, залежить від прогнозних грошових потоків у майбутньому. Векселі продаються за ціною, нижчою від їх вартості, а дисконт відображає відсоткову ставку.

Високонадійні цінні папери уряду (Gilt-edged stocks), тобто облігації - це довгострокові цінні папери (термін обігу від 5 до 40 років), що випускаються для фінансування дефіциту, який виникає внаслідок перевищення урядових витрат над його доходами. Відсоток являє собою дохід, що виплачується кожні шість місяців. Наприклад, цінний папір "6 % Treasury Stock 2015" передбачає виплату його держателю 6 % у рік від номінальної вартості даного цінного папера, а в 2015 р. вона буде погашена .

Основна мета продати щороку достатню кількість таких цінних паперів, щоб задовольнити потребу державного сектору в коштах для покриття дефіциту (PSBK - public sector borrowing requirement), який включає в себе не тільки державний бюджет, але й місцеві бюджети і бюджети державних корпорацій.

Облігації в малих кількостях випускаються тоді, коли попит перевищує пропозицію на вторинному ринку учасниками ринку найбільш привабливих облігацій (GEMM - gilt-edget market dealers). Учасники цього ринку - це дилери, що безпосередньо контактують з Банком Англії. Останній може не продавати одразу весь пакет випущених облігацій, а реалізувати їх на ринку поступово, за вигідних умов. Рішення щодо вигляду, терміну і кількості облігацій приймається залежно від ринкових умов у той чи інший період. Одна незмінна умова - облігація має бути привабливою для інвесторів.

Департамент реєстрації Банку Англії веде реєстр держателів найбільш привабливих цінних паперів. Цей метод обробки даних враховує близько мільйона рахунків цінних паперів, щороку враховується близько півмільйона переказів. Крім цього, у Банку Англії існує Central Gilts Office, через який проходять автоматизовані платежі власників найбільш привабливих облігацій.

Валютні кредити бувають різноманітних форм, а їх величина залежить від того, чи хоче уряд створити валютні резерви. Валютні кредити надаються у формі облігацій, номінованих в інших валютах, і середньострокових кредитів Міжнародного валютного фонду. Значна частина кредитів номінована в євро у вигляді казначейських векселів з терміном обігу 1 місяць і казначейських білетів з терміном обігу три роки.

Емісійний центр країни

Банк Англії - єдина емісійна установа в Англії й Уельсі. Монети випускаються Королівським монетним двором (Royal Mint) від імені Казначейства, їх випуск не входить у компетенцію Банку Англії. Весь прибуток від випуску банкнот надходить уряду. Банк Англії випускає свої банкноти вже протягом 300 років. Емісія потребує великих затрат праці і коштів. Дизайн банкнот і їх виробництво є завданням Банківської друкарської фабрики в Єссексі. Банк не тільки друкує гроші, він постачає їх через свої п'ять відділень (у Брістолі, Бірмінгемі, Лідсі, Манчестері і Ньюкастлі) комерційним банкам по всій країні, вилучає з обігу старі купюри. Середній термін використання купюри номіналом 5 ф. ст. - в середньому 1 рік, а номіналом 10 ф. ст. -три-чотири роки.

Якщо раніше банкноти можна було обміняти на золото, то з 1931 року емісія має фідуціарний характер, тобто уряд може випускати в обіг будь-яку кількість грошей, помістивши в сейфи Банку боргові розписки. На практиці розміри емісії продукуються не позиковими потребами уряду, а потребами самого грошового обігу, спроможністю Банку Англії задовольнити попит на грошові знаки з боку комерційних банків. Тому лише порівняно невелика частина національного боргу залишається в Емісійному департаменті.

Банківський нагляд
4.3. Функції комерційних банків та діяльність банківських об'єднань
4.4. Основні операції комерційних банків та їх співпраця зі спеціалізованими фінансово-кредитними установами
Структура банківських депозитів у Великобританії
Види і форми кредитних операцій
Страхування банківських депозитів в Англії
Завдання і запитання для самоконтролю
Розділ 5. Банківська система Франції
5.1. Історичний аспект розвитку банківської системи
5.2. Центральний банк Франції