Землеробство - Гудзь В.П. -
6.1. Вимоги до якості насіння

6.1. Вимоги до якості насіння

Сівба високоякісним насінням - один з основних агротехнічних заходів, спрямованих на вирощування високих урожаїв сільськогосподарських культур.

Якість посівного матеріалу характеризується сортовими і посівними ознаками. Сортові ознаки, що характеризують сортову чистоту насіння, визначають у полі на насінницьких ділянках під час апробації. На основі даних апробації за сортовою чистотою насіння поділяють на три категорії. Сортова чистота насіння 1-3 категорій повинна бути не нижча 98%.

Показниками якості посівного матеріалу є чистота, схожість, посівна придатність, енергія проростання, маса 1000 зерен, натура зерна, вирівняність, пошкодже-ність шкідниками та вологість зерна.

Відповідно до державного стандарту розрізняють три категорії репродукції насіння, яке висіватимуть. Якщо насіння відповідає цим вимогам, його називають кондиційним (табл. 43).

Таблиця 43

Державний стандарт та посівні якості насіння зернових і зернобобових культур (ДСТУ 2240-93)

Культура

Категорії насіння

Вміст насіння

Схожість,%

Основної, культури, %

Інших видів, шт./кг

культурних

бур'янів

Пшениця м'яка

РН - 1-3*

98,0

20

20

92,0

Пшениця тверда

РН - 1-3

98,0

20

20

87,0

Жито

РН - 1-3

98,0

40

40

90,0

Овес

РН - 1-3

98,0

60

20

92,0

Ячмінь

РН - 1-3

98,0

60

20

92,0

Просо

РН - 1-3

98,0

20

30

92,0

Гречка

РН - 1-3

98,0

20

30

92,0

Кукурудза

РН - 1-3

98,0

5

0

87,0

Горох

РН - 1-3

98,0

15

3

92,0

Люпин білий

РН - 1-3

98,0

5

5

87,0

*РН - 1-3 - репродукція насіння.

Господарства повинні висівати насіння переважно 1-3 категорій. Заборонено сіяти некондиційне насіння.

Контроль за якістю насіння в господарствах здійснюють державні насінні інспекції. Для цього від кожної партії насіння відбирають середній зразок: для пшениці, вівса, жита, ячменю маса його становить 1000 г, для проса - 500, конюшини, люцерни - 250 г. Один з відібраних зразків для визначення чистоти, енергії проростання, схожості і маси 1000 зерен зсипають у мішечки, другий для визначення вологості й зараженості насіння - в пляшку, яку щільно закривають. Для визначення ступеня ураженості хворобами насіння пророщують у вологих камерах і на поживних середовищах.

Чистота насіння. Це маса чистого насіння досліджуваної культури у відсотках до загальної його маси.

Насіннєвий матеріал не повинен містити ніяких домішок. Для визначення чистоти насіння різних груп рослин із середнього зразка відбирають такі наважки: пшениці, жита, ячменю, вівса, гречки, вики, сочевиці, рису по 50 г; кукурудзи, гороху, квасолі - 200; соняшнику, сої, люпину, гарбузів, кавунів - 100; буряків, конопель, сорго, еспарцету - 25; льону - 10; гірчиці, ріпака, люцерни, конюшини - по 5 г.

Наважку насіння на розбірній дощці розділяють на такі фракції: чисте здорове насіння основної культури; дрібне, бите, пошкоджене, проросле насіння основної культури; мертве сміття (полова, пісок, грудочки землі тощо); живе сміття (насіння бур'янів, домішки насіння інших культур, живі шкідники, уражене сажкою насіння, ріжки тощо).

Кожну відібрану фракцію зважують окремо, визначаючи масу спочатку в грамах, а потім у відсотках від узятої наважки. Крім того, підраховують насіння інших культурних рослин і насіння бур'янів, визначаючи їх кількість на один кілограм насіння досліджуваного зразка.

Якщо чистота насіння нижча, ніж передбачено ГОСТом, його не можна висівати, а треба повторно очистити. Забороняється висівати також насіння, в якому є насіння карантинних бур'янів.

Схожість насіння. Це кількість насіння, яке проросло у встановлений для певної культури строк (7-10 днів). Вона виражається у відсотках до загальної кількості насіння, взятого для пророщування. Схожість - один з основних показників якості насіння. Погана схожість викликає зрідженість посівів, що значно впливає на врожай сільськогосподарських культур (табл. 44).

Таблиця 44

Строки визначення енергії проростання і схожості насіння

Культура

Кількість днів для визначення

Енергії проростання

Схожості

Пшениця м'яка

3

7

тверда

4

8

Жито

3

7

Ячмінь

3

7

Овес

4

7

Кукурудза

4

7

Просо

3

7

Рис

4

10

Сорго

3

8

Для визначення схожості з фракції чистого насіння відбирають підряд чотири проби по 100 насінин і пророщують їх у ростильнях на вологому чистому прожареному піску або фільтрувальному папері. Ростильні розміщують у термостатах, де підтримують температуру близько 20°С для насіння холодостійких культур (пшениці, жита, ячменю, вівсу, гороху) і 20-30°С для теплолюбних культур (кукурудзи, проса, гречки, рису, квасолі). За проростанням насіння спостерігають щоденно протягом 7-10 днів. Схожість виражають відсотковим відношенням кількості насіння, що проросло, до загальної кількості висіяного.

Щоб швидко визначити схожість насіння, користуються методами, розробленими Гуревичем, Фурсовою та Нелюбовим. За цими методами визначають життєздатність насіння. В основі методу Гуревича лежить здатність насіння виділяти речовини, які відновлюють динітробензол. Внаслідок взаємодії відновних продуктів, що утворюються з динітробензолу, з аміаком насіння стає пурпуровим. Для цього його протягом 4-5 год замочують у розчин аміаку. Потім зрізують кінчик зародка і розглядають його через лупу із збільшенням у 10-20 разів. Живе зерно змінює колір, а несхоже не змінює.

Крім динітробензолу, використовують і тетразол. Розрізане живе зерно в цьому розчині червоніє, а колір мертвого не змінюється. Для визначення схожості кукурудзи використовують спосіб, розроблений в Інституті рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН. Насіння обробляють гарячим (40-43°С) 0,4-0,5%-им розчином індиго карміну протягом 1,5-2 год.

Колір живого насіння після цього не змінюється, а мертвого - забарвлюється.

Енергія проростання. Кількість насіння, що проросло за перші 3-4 дні, показує його енергію проростання (див. табл. 44).

Насіння, що має високу енергію проростання, дає дружні сходи, які менше пригнічується бур'янами і більше стійкі проти несприятливих умов.

Життєздатне насіння, що має низьку схожість, піддають повітряно-тепловому обігріванню. Якщо після цього схожість насіння не дуже підвищується і не досягає стандарту, то його бракують і переводять у продовольче або фуражне зерно.

Посівна придатність насіння. Це вміст у ньому чистого та одночасно схожого насіння. Щоб визначити посівну придатність, відсоток чистоти множать на відсоток схожості й добуток ділять на 100. Так, якщо чистота посівного матеріалу озимої пшениці становить 99%, а лабораторна схожість - 96%, тоді посівна придатність насіння 99 · 96 буде: -1000 = 95% . Отже, 100 кг посівного матеріалу містить 95 кг чистого і схожого

насіння. Дані про посівну придатність використовують при остаточному встановленні норми висіву.

Маса 1000 насінин. Установлено, що чим крупніше і важче насіння, тим більше в ньому міститься поживних речовин і краще розвинений його зародок. Рослини, що виросли з такого насіння, високоврожайні.

Без визначення посівної придатності і маси 1000 насіння не можна встановити норми висіву і визначити його схожість у польових умовах. Для визначення маси 1000 насінин з фракції чистого насіння відбирають підряд дві проби по 500 шт. у кожній і зважують з точністю до 0,01 г. Якщо розбіжність між масами обох проб не перевищує 3% середньої, підсумовують масу першої і другої проб.

Вологість. Важливим показником якості насіння є його вологість. Нормальною вологістю насіння зернових культур вважають 14-15, а соняшнику й льону - 11-12%. При підвищеній вологості зерно в сховищах самозігрівається, уражується хворобами, пошкоджується шкідниками тощо. Підвищена вологість призводить до помітного зниження схожості, а іноді до повного псування насіння.

Вологість визначають у лабораторії, висушуючи подрібнене насіння в сушильній шафі до постійної маси при температурі 130°С протягом 40 хв. Різниця в масі до і після висушування, виражена у відсотках до початкової маси, і становитиме вологість насіння.

Вологість насіння визначають також електричними вологомірами, які застосовують переважно на елеваторах, пунктах приймання зерна, а також у насінних інспекціях.

Натура зерна (об'ємна маса). Це маса насіння в об'ємі 1 л. Чим вона більша, тим вища якість зерна. Натуру його визначають пуркою. Натура зерна, як і маса 1000 насінин, може також змінюватися залежно від природних умов району, особливостей сорту, агротехнічних прийомів вирощування тощо. Знаючи натуру, можна визначити масу певної партії зерна у складському приміщенні.

Вирівняність. Це таке насіння, максимальна кількість якого має приблизно однаковий розмір. Високої вирівняності посівного матеріалу досягають сортуванням його на різних машинах. Щоб установити ступінь вирівняності, насіння пропускають через сита різних розмірів і форм, залежно від особливостей окремих культур.

Зараженість насіння. Найчастіше в зерні бувають комірні кліщі та довгоносики. Щоб виявити їх, зразок насіння витримують 1,5-2 год при кімнатній температурі (тоді шкідники починають рухатися). Потім зразок просівають через сито з діаметром отворів 2,6-1,5 мм, а дрібне насіння - через сито з діаметром отворів 1 мм. На ситі разом з насінням залишаються довгоносики та інші шкідники, а у відсіві - кліщі. Через лупу визначають їхню кількість і перераховують на 1 кг насіння.

Сажку, ріжки та інші збудники хвороб виявляють, аналізуючи живе сміття. Зараженість іншими хворобами визначають у вологій камері та на поживних середовищах.

Крім цих показників, є й інші - колір, блиск, запах тощо. Свіже насіння, яке добре збереглося, має специфічний колір, блиск тощо. Зміни цих властивостей насіння свідчать про погіршення його якості.

6.2. Зберігання насіння
6.3. Підготовка насіння до сівби
6.4. Сівба сільськогосподарських культур
6.5. Сівалки й агротехнічні вимоги до їх роботи. Якість сівби
7. СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА
7.1. Поняття про системи землеробства та їх історичний розвиток
7.2. Особливості систем землеробства в різних ґрунтово-кліматичних зонах України
7.2.1. Ведення землеробства на Поліссі
Агрокліматична характеристика
Система сівозмін