Країнознавство - Масляк П.О. -
Висновки

Загальні відомості. Офіційна назва — Республіка Туреччина. Столиця — Анкара (близько 3 млн осіб). Площа — 779 тис. км2 (36-те місце у світі). Населення — понад 66 млн осіб (17-те місце). Державна мова — турецька. Грошова одиниця — турецька ліра.

Географічне положення. Туреччина — євразійська держава, оскільки знаходиться у двох частинах світу — Азії та Європі. Вони від ділені одна від одної Мармуровим морем і протоками Босфор і Дарданелли. Близько 97% території країни розміщується на півострові Мала Азія. Північ, захід і південь Туреччини омивається водами Чорного та Середземного морів. На північному сході Туреччина межує з Грузією, Вірменією та Азербайджаном, на сході — з Іраном, на південному сході — з Іраком і Сирією, на північному заході — з Грецією та Болгарією. У цілому географічне положення країни можна оцінити як сприятливе для соціально-економічного розвитку.

Історія виникнення та розвитку. В XI ст. н. е. турки-сельджуки завоювали значну частину сучасної Туреччини, створивши Конійський султанат. У XIV ст. виникла Османська держава. Постійна її експансія привела до створення великої багатонаціональної імперії (Османської), яка у XVI ст. пережила розквіт і згодом поступово занепала. Вона захопила значні землі в Європі, перетворившись у типову євразійську державу. В результаті нападів на українські землі звідси було вивезено сотні тисяч бранців. Українці-мусульмани стали основою найбоєздатніших загонів турецької армії та навіть імператорами. Після революції 1908 р. брала участь у Першій світовій війні на боці Німеччини. Після поразки втратила більшість національних околиць. Виник турецький національний рух під проводом К. Ататюрка, в результаті чого у 1922 р. було ліквідовано халіфат, а у 1923 р. Туреччина стала республікою. Після Другої світової війни стала членом НАТО (1955 p.). З 1964 p. Туреччина асоційований член ЄЕС. У 1974 р. окупувала північну частину Кіпру. В 1960 та 1980 pp. пережила два військові перевороти. У 1984 р. була відновлена парламентська демократія та діяльність політичних партій. Незважаючи на те, що на сході Туреччини багато десятиліть триває партизанська війна курдів за створення незалежної держави, отримала дозвіл на майбутній вступ до Європейського Союзу. В Туреччині відбувається постійна боротьба євро-інтеграційних ідей із ідеологією ісламського фундаментализму. Освічені військові виступають за світський характер держави.

Державний устій і форма правління. Туреччина — унітарна держава, президентська республіка. Адміністративно-територіальний поділ — 8 районів. Глава держави — президент. Його обирає парламент терміном на 7 років. Законодавча влада належить Великим національним зборам. Вони обираються на 5 років. Виконавча влада зосереджена в руках президента й уряду на чолі з прем'єр-міністром.

Природні умови та ресурси. У Туреччині переважають гори та плоскогір'я. Це молода складчаста область, де період гороутворення ще не закінчився, тому часто бувають руйнівні землетруси. Найвища вершина—гора Великий Арарат (5165 м).

Клімат Туреччини субтропічний. Далі від узбережжя морів клімат стає континентальним. Змінюється температура й залежно від висоти місцевості: влітку коливається від +24 °С на північному узбережжі до +32 °С на південному, взимку температура найхолоднішого місяця змінюється від +5 °С до +10 °С. Внутрішні плоскогір'я влітку мають температуру повітря+15 °С, +22 °С, взимку—від 0 °С до —5 °С.

Річки Туреччини належать до басейнів різних морів і океанів та зазвичай маловодні. Влітку вони дуже міліють, а деякі й пересихають. На сході та у внутрішніх районах багато озер. Найбільші з них — Туз і Ван є солоними.

Ґрунтовий покрив країни доволі різноманітний. У внутрішніх районах поширені сірі та світло-бурі ґрунти напівпустель. Коричневі ґрунти переважають у прибережних частинах. На Вірменському нагір'ї трапляються чорноземи. У зоні вологих субтропіків, поблизу грузинського кордону, де випадає до 3000 мм опадів на рік, знаходяться червоноземи.

Рослинний і тваринний світ Туреччини також розмаїтий. Узбережна зона сухих субтропіків вкрита жорстколистими лісами та чагарниками. Підвищені гірські ділянки внутрішньої частини вкриті хвойними та листяними лісами. Понижені ділянки мають рослинність сухих степів і напівпустель. Серед тварин переважають представники гірської фауни (безоарові цапи, дикі барани). У лісах трапляються козулі, благородні олені, кабани, шакали, вовки, смугасті гієни. Біля кордонів з Сирією водяться газелі та рідкісні дикі віслюки-онагри.

Найбільшим природно-ресурсним потенціалом Туреччини є рекреаційні ресурси. Серед корисних копалин переважають руди кольорових металів: хромітові, уранові, ртутні, вольфрамові тощо. Є запаси вугілля та нафти.

Населення. Середня густота населення перевищує 85 осіб на 1 км2. По території країни воно розміщене дуже нерівномірно: у приморських районах —100 осіб на 1 км2, у внутрішніх напівпустельних — менше 10 осіб. На сході та півдні є кочові та напівкочові племена курдів і арабів. Міське населення перевищує 72%. Найбільшими містами, крім столиці, є Стамбул (понад 8 млн осіб), Ізмір (2 млн), Бурса (1,1 млн), Адана (1,1 млн осіб). Близько 90% населення — турки, 7% — курди. На території Туреччини живуть також араби, черкеси, вірмени, греки.

Господарство. Туреччина є індустріально-аграрною країною з середнім рівнем розвитку економіки. На промисловість припадає близько 27% ВНП, на сільське господарство — понад 15%. Випереджаючими темпами розвиваються торгівля та міжнародний туризм.

Донині у структурі індустріального виробництва провідні місця займають харчова та легка промисловість. Однак їх частка постійно зменшується. Харчова промисловість доволі диверсифікована. Основними її галузями є борошномельна, цукрова, спиртова, олійницька, тютюнова та консервна. В легкій промисловості переважають невеликі підприємства та майстерні.

Розвинута видобувна промисловість (кам'яне та буре вугілля, мідна, хромова, марганцева руди). Націй основі працює 3 заводи чорної металургії та декілька підприємств з виплавки кольорових металів.

Швидкими темпами розвивається машинобудування, його галузева та територіальна структура постійно ускладнюються. Туреччина випускає автомобілі, трактори, судна, верстати, електромотори, сільськогосподарські машини, електро- та радіотехнічні товари. У країні декілька нафтопереробних заводів і підприємств з виробництва цементу.

У сільському господарстві переважає рослинництво, де створюється майже 2/3 всієї продукції. Провідні сільськогосподарські культури — зернові. За обсягами вирощування пшениці Туреччина посідає 7-ме місце у світі. До першої десятки країн світу входить вона і за збиранням оливок, бавовни та чаю. Вирощуються також ячмінь, цитрусові, виноград, овочі, фрукти, тютюн. За поголів'ям великої рогатої худоби та овець Туреччина посідає 6-те місце у світі. В країні понад 10 млн кіз. Серед них знамениті ангорські кози, які дають мохерову вовну.

У Туреччині швидко розвивається транспорт, але густота транспортної інфраструктури залишається все ще недостатньою. Протяжність залізничних магістралей перевищує 8 тис. км, автомобільних доріг — 60 тис. км. Зв'язок між азійською та європейською частинами країни забезпечує міст через Босфор у Стамбулі. Найбільші морські порти Стамбул, Ізмір, Іскандерун, Самсун знаходяться на узбережжі Чорного моря.

Культура та соціальний розвиток. Обов'язковою освітою в Туреччині є 6 класів. Понад 80% її громадян є письменними. На 100 тис. осіб населення припадає 1569 студентів. У країні понад 60 університетів. Найбільші і найпрестижніші з них у Стамбулі та Анкарі. Багато турецьких студентів навчаються і в Україні. У Туреччині багато історико-культурних пам'яток світового значення, таких як руїни Трої, Ефес — священне місто християн, історико-культурна спадщина Стародавньої Греції та Риму, Візантії, Османської імперії.

У Туреччині понад 5 млн безробітних. Більш як 2 млн осіб працюють за кордоном, переважно у Німеччині. Середня тривалість життя жінок становить у середньому 74 роки, чоловіків — 69.

Республіка Туреччина визнала незалежну Україну 16 грудня 1991 р. Дипломатичні відносини між двома країнами встановлені 3 лютого 1992 р. У Києві працює посольство Туреччини. Зовнішньоторговельний оборот між двома державами становить близько 1 млрд дол. США. Україна набагато більше продає Туреччині, ніж купує в неї.

Запитання та завдання

1. Охарактеризуйте природно-ресурсний потенціал Росії.

2. Які реальні перспективи припинення збройного конфлікту на Північному Кавказі?

3. Які особливості національного складу населення Казахстану?

4. Як, з геополітичного погляду, можна охарактеризувати положення Казахстану між Росією і Китаєм?

5. Назвіть специфічні риси географічного положення Туреччини.

6. Чому, на вашу думку, українсько-турецькі відносини мають велику перспективу розвитку?

Висновки

Країни Західної Європи належать до семи найрозвиненіших держав світу. Високий рівень їхнього соціально-економічного розвитку ґрунтується насамперед на високому рівні розвитку культури, освіти та науки.

Країни Центральної Європи швидко та успішно інтегруються до ЄС і НАТО. їхня економіка невпинно розвивається, рівень життя населення зростає.

Для багатьох країн Східної Європи, які виявилися своєрідним буфером між ЄС і Росією, характерна політична та соціально-економічна нестабільність, викликана дестабілізуючим впливом Росії.

Євразійські держави, зокрема Росія та Казахстан, внаслідок особливостей власного географічного положення та ментальності населення донині знаходяться в стані політичної та соціально-економічної невизначеності.

Тестовий контроль

1. Возз'єднання ФРН і НДР відбулося в:

а) 1945 p.;

б) 1980 p.;

в) 1990 p.

2. За конституційним ладом Велика Британія:

а) абсолютна монархія;

б) республіка;

в) конституційна монархія.

3. Серед віруючих у Франції переважають:

а) протестанти;

б) римо-католики;

в) православні;

г) буддисти.

4. До морських портів Франції належать:

а) Гданськ;

б) Гамбург;

в) Марсель;

г) Гавр;

ґ) Барселона.

5. Які з цих тверджень правильні:

а) площа Італії становить 544 тис. км2;

б) Італія — переважно рівнинна країна;

в) промисловість Італії в основному концентрується на її півночі та в центрі?

6. Польща за структурою господарства належить до такого типу держав:

а) індустріально-аграрного;

б) аграрно-індустріального;

в) аграрного.

7. За чисельністю населення Україна посідає таке місце в Європі:

а) третє;

б) п'яте;

в) сьоме.

8. Слов'янські племена на території Росії з'явилися в такому столітті:

а) IX—X;

б) III—IV;

в) XV—XVI.

9. Столицею Казахстану є:

а) Астана;

б) Алмати;

в) Караганда.

10. До історико-культурної спадщини Туреччини належать:

а) Трипільська культура;

б) Парфенон;

в) руїни Трої.

Розділ 6. КРАЇНИ АЗІЇ
6.1. Країни Закавказзя
6.1.1. Грузія
6.2. Країни Центральної Азії
6.2.1. Узбекистан
6.3. Країни Південно-Західної Азії
6.3.1. Іран
6.4. Країни Південної Азії
6.4.1. Індія
6.5. Країни Східної Азії