Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М.І. - Критерії оцінки результатів діяльності

На другому рівні ефективність діяльності пенсійних фондів оцінюється відносно середньозваженого (за активами) показника дохідності всіх фондів другого рівня - гарантується, що дворічна дохідність пенсійного фонду, яка обчислюється кожні три місяці, не буде нижчою 50 % чи більшою ніж на чотири відсоткові пункти (залежно від того, що менше) цього показника. Якщо ж дохідність виявиться меншою, пенсійне товариство зобов'язане покрити різницю. У разі, коли це неможливо (банкрутство пенсійного товариства) частину, несплачену товариством, покриває спеціально створений з цією метою Гарантійний фонд. Якщо непокритий борг однак залишається, платити зобов'язана Державна скарбниця. Починаючи з 2004 р., згаданий дворічний період замінено на трирічний, а дохідність обчислюватиметься кожні шість, а не три місяці. Формула обчислення залишиться незмінною.

На третьому рівні критерії оцінки залежать від контракту. Відсутня конкретна гарантія Державної скарбниці (що стосується контрактів зі страховими компаніями, то на них поширюються правила щодо загальної гарантії). Подробиці побудови пенсійного продукту третього рівня, у тому числі можливі мінімальні гарантії дохідності, залежать від контракту.

Успадкування пенсійних активів

Член пенсійного фонду другого рівня зазначає осіб, які успадкують кошти, накопичені у фонді, і відсоток коштів, який успадкує кожна з цих осіб. На третьому рівні застосовуються звичайні правила успадкування.

Засновники недержавний пенсійних фондів (НПФ). Члени правління НПФ: повноваження та організаційна структура

Засновниками НПФ в основному є страхові компанії та банки.

Пенсійні фонди є юридичними особами під управлінням пенсійних товариств, юридичною формою організації яких є акціонерна компанія. Органи пенсійних товариств є характерними для .акціонерних компаній: загальні збори акціонерів, правління, наглядова рада.

Єдиною формою пенсійних програм, яка засновується спеціальною фінансовою установою, є професійний пенсійний фонд. Роботодавець відповідає за реалізацію пенсійної програми у будь-якій формі.

Засновником професійного пенсійного фонду є професійне пенсійне товариство (ППТ). Акціонерами ППТ є роботодавці, які пропонують пенсійні програми своїм працівникам. Для заснування як професійного пенсійного товариства, так і професійного пенсійного фонду необхідно отримати дозвіл Комісії нагляду за страховими і пенсійними фондами. Члени правління ППТ затверджуються Комісією нагляду за страховими і пенсійними фондами, яка аналізує фаховий досвід кандидатів. Завдання ППТ визначені Законом про організацію та функціонування пенсійних фондів: ППТ може засновувати фонд, управляти ним і діяти від його імені у відносинах з третіми особами.

ППТ, яке є адміністратором професійного пенсійного фонду, може водночас управляти лише одним фондом. Винятком є ситуація злиття чи поглинання цими юридичними особами.

Керівними органами ППТ є збори акціонерів, правління та наглядова рада. Найважливішими правилами внутрішнього розпорядку ППТ є статут і процедури. Товариство має можливість доручати управління активами компанії з управління активами. Воно також вибирає зберігача - банк, який відповідає за зберігання активів фонду, стежить за їх інвестуванням відповідно до Закону і статуту фонду. Бухгалтерський облік фонду забезпечується товариством.

Пенсійне товариство може доручити ведення персоніфікованого обліку учасників пенсійного фонду іншій організації.

ППТ несе відповідальність за всі послуги, надання яких доручає третім особам.

Нова компанія, яка пропонує пенсійну програму з пенсійним фондом третього рівня, може також зробити це, придбавши акції ППТ.

Фінансове оздоровлення і ліквідація НПФ

У разі нестачі капіталу фонд зобов'язаний поповнити його з власних ресурсів. Якщо їх недостатньо, нестача покривається з Гарантійного фонду, до якого роблять відрахування всі відкриті пенсійні фонди. Після цього фонд, у якому утворився дефіцит, ліквідується. При недостачі коштів у Гарантійному фонді, нестачу покриває Державна скарбниця.

Загалом застосовуються звичайні правила. Проте є й певні особливості, які слід брати до уваги. У разі неплатоспроможності чи ліквідації пенсійного товариства дозвіл Комісії нагляду за страховими і пенсійними фондами скасовується. При цьому фонд репрезентує зберігач, на якого покладається завдання підшукати інше пенсійне товариство, яке візьме управління на себе. Якщо цього не вдасться зробити протягом трьох місяців після скасування дозволу, управління переходить до пенсійного товариства, яке управляє фондом із найбільшими з усіх пенсійних фондів активами.